печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23782/24-к
03 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2023 у справі № 752/5791/23 в рамках кримінального провадження № 42023102010000026 від 02.03.2023, -
Учасники судового провадження:
представник власника майна - ОСОБА_5
Адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2023 у справі № 752/5791/23 в рамках кримінального провадження № 42023102010000026 від 02.03.2023.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт на майно, що вилучене під час проведення 02.08.2023 обшуку будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, серед іншого:
- Системний блок, чорного кольору, марки «CHIEFTEC»;
- Системний блок чорного кольору марки, «Hp», чорного кольору з серійним номером «CZC341785Q»;
- Мобільний телефон марки «Iphone 8», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з оператором мобільного телефону за номером НОМЕР_3 ;
- Мобільний телефон марки «NOKIA», з металевим корпусом, серійний номер: НОМЕР_4 , з оператором мобільного телефону за номером НОМЕР_5 .
Зазначає, що на його думку утримання арештованого майна є безпідставним, так як всі необхідні дії з ним проведено. З огляду на вказане, вважає, що потреба у такому заході забезпечення кримінального провадження, як арешт майна - відпала, а збереження такого арешту призводить до невиправданого втручання у правомочності власника майна.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала та просила скасувати арешт з наведених у клопотанні підстав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Вивчивши клопотання, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали долучені до клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023102010000026 від 02.03.2023за ч. 3 ст. 321-1, ч. 2 ст. 321-1, ч. 1 ст. 111-1, ч. 3 ст. 209 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, 02.08.2023 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та в подальшому вилучено:
1). Системний блок, чорного кольору, марки «CHIEFTEC»;
2). Системний блок чорного кольору марки, «Hp», чорного кольору з серійним номером «CZC341785Q»;
3). Мобільний телефон марки «Iphone 8», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з оператором мобільного телефону за номером НОМЕР_3 ;
4). Мобільний телефон марки «NOKIA», з металевим корпусом, серійний номер: НОМЕР_4 , з оператором мобільного телефону за номером НОМЕР_5 ;
5). Жорсткий диск, чорного кольору, марки «Apacer», разом з кабелем чорного кольору;
6). Додаткова угода до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 2 арк;
7). Завдання №24 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк.;
8). Акт про приймання - передачі робіт відповідно до Завдання №24 за договором № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк;
9). Результати наданих послуг (виконаних робіт) за завдання №24 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 33 арк.;
10). Додаткова угода до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 2 арк;
11). Завдання №17 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк.;
12). Акт про приймання - передачі робіт відповідно до Завдання №17 за договором № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк;
13). Результати наданих послуг (виконаних робіт) за завдання №17 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 31 арк.;
14). Договір №ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 5 арк., та додатки на 3 арк.;
15). Додаткова угода до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року разом з додатками на 37 арк;
16). Результати наданих послуг (виконаних робіт) за завдання №6 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 31 арк.;
17). Акт про приймання - передачі робіт відповідно до Завдання №6 за договором № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк;
18). Завдання №6 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк.;
19). Завдання №5 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк.;
20). Завдання №4 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк.;
21). Завдання №3 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк.;
22). Завдання №2 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк.;
23). Додаткова угода до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року разом з додатками на 2 арк;
24). Завдання №25 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк.;
25). Акт про приймання - передачі робіт відповідно до Завдання №25 за договором № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 1 арк;
26). Результати наданих послуг (виконаних робіт) за завдання №25 до договору № ФП-38 від 03 грудня 2018 року на 33 арк..
Постановою слідчого від 02.08.2023 вилучені під час проведення вищевказаного обшуку речі та документи, в тому чисті й ті арешт яких просить скасувати заявник, визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2023 у справі № 752/5791/23 накладено арешт на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2023 у справі № 752/5791/23, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, про що слідчим 02.08.2023 прийнято відповідне процесуальне рішення у формі постанови, тобто є доказом злочину, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що заявником не надано доказів того, що необхідність у такому заході забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у даному випадку речового доказу - відпала, оскільки долучені документи, які в своїй сукупності не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту та не спростовують мети його застосування.
Твердження представника власника майна, що збереження такого арешту призводить до невиправданого втручання у правомочності власника майна, не спростовують необхідність його арешту для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказу злочинної діяльності. В даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів реальних негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено
Натомість заявником долучено документи, з яких вбачається, що досудове розслідування триває, відносно арештованого майна проводяться експертизи.
За вказаних обставин приходжу до висновку, що встановлені слідчим суддею при накладенні арешту обставини, представником заявника спростовано не було, а відтак слідчий суддя враховує не доведеність того, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна втратив свою актуальність та підстави, які діяли на момент його застосування відпали.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що в силу принципу змагальності сторін, заявником не доведено жодного аргументу наведеного в клопотанні, а відтак доводи клопотання про скасування арешту слід визнати безпідставними, такими що не базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2023 у справі № 752/5791/23 в рамках кримінального провадження № 42023102010000026 від 02.03.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6