03.07.2024 Справа № 759/23196/23
№2/756/2102/24
№759/23196/23
19 червня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
секретаря - Міщенко О.В.
за участі: позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , у якому просив стягнути з останнього матеріальну шкоду у розмірі 11 259,77 грн., моральну шкоду в розмірі 70 000,00 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходилася кримінальна справа №756/5899/19 за обвинувальним актом від 25.01.2021 року затвердженого прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Дідківською Т.А. у кримінальному провадженні №12018100050009451 від 22.11.2018 стосовно ОСОБА_3 , за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України. Відповідно до обвинувального акту, 21.11.2018 року приблизно о 13 годині 25 хвилин, позивач рухався на автомобілі марки «Део Ланос» по проїжджій частині дороги за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 15. У цей же час обвинувачений ОСОБА_3 , рухаючись на автомобілі марки «БМВ» по цій же проїжджій частині ліворуч від автомобіля ОСОБА_1 , не виконавши вимог Правил дорожнього руху, створив аварійну ситуацію, яка могла призвести до дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку з вказаною ситуацією, перебуваючи за вищезазначеною адресою, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт під час якого ОСОБА_3 умисно заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_1 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.03.2023 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12018100050009451 закрито. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 заподіяної матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Позивач вказує, що оскільки ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до статті 49 КК України, тобто за нереабілітуючими обставинами, кримінальне провадження закрито, а його позов залишено без розгляду, то він звертається до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Позивач вказує, що внаслідок заподіяння йому легких тілесних ушкоджень він проходив лікування в Київській міській клінічній лікарні №8. У зв'язку з проведенням операції щодо накладання позивачу швів на праву брову та лікуванням він був вимушений придбати певні ліки та лікарські засоби на суму 3 258,77 гривень.
Окрім того, позивач вказує, що внаслідок залиття кров'ю була приведена у непридатний стан для подальшого використання (незважаючи на проведену хімчистку) його куртка (пухових) «MEXX» вартістю 8 000,00 грн. у яку він був одягнутий. За твердженням позивача внаслідок умисних дій ОСОБА_3 , враховуючи витрати на придбання ліків і лікарських засобів та вартості куртки (пухових) «MEXX», йому заподіяна матеріальна шкода у розмірі 11 258,77 грн.
Позивач зазначає, що протягом двох місяців лікування та фізичної й психологічної реабілітації, був позбавлений можливості працювати, вести нормальне повсякденне життя, зокрема: займатися сімейними справами, вихованням доньки, відвідувати спортивні та культурні заходи, зустрічатися з рідними, близькими та друзями. Таким чином, позивач вважає, що внаслідок умисних дій ОСОБА_3 йому заподіяна моральна шкода, яку оцінює в розмірі 70 000, 00 грн.00 коп.
З огляду на зазначене позивач звернувся до суду.
14.05.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки вважає, що позивачем не наведено достатніх та достовірних доказів для обґрунтування фактично здійснених ним витрат, які поніс позивач безпосередньо внаслідок заподіяння йому легких тілесних ушкоджень. Окрім того, представник відповідача зазначав, що позивач обґрунтував заподіяну йому моральну шкоду виключно на власний розсуд, не надавши доказів, які б підтвердили заподіяння моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходилася кримінальна справа №756/5899/19 за обвинувальним актом від 25.01.2021 року затвердженого прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Дідківською Т.А. у кримінальному провадженні №12018100050009451 від 22.11.2018 стосовно ОСОБА_3 , за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України. Відповідно до обвинувального акту, 21.11.2018 року приблизно о 13 годині 25 хвилин, позивач рухався на автомобілі марки «Део Ланос» по проїжджій частині дороги за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 15. У цей же час обвинувачений ОСОБА_3 , рухаючись на автомобілі марки «БМВ» по цій же проїжджій частині ліворуч від автомобіля ОСОБА_1 , не виконавши вимог Правил дорожнього руху, створив аварійну ситуацію, яка могла призвести до дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку з вказаною ситуацією, перебуваючи за вищезазначеною адресою, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт під час якого ОСОБА_3 умисно заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_1 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.03.2023 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12018100050009451 закрито. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 заподіяної матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою обставиною.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок заподіяння позивачу легких тілесних ушкоджень він проходив лікування в Київській міській клінічній лікарні №8. У зв'язку з проведенням операції щодо накладання позивачу швів на праву брову та лікуванням він був вимушений придбати певні ліки та лікарські засоби на суму 3 258,77 грн. Вказані обставини підтверджуються наданою позивачем медичною документацією.
На думку суду, надані ОСОБА_1 квитанції та фіскальні чеки про придбання ліків у період його непрацездатності пов'язаною із заподіянням тілесних ушкоджень, які за своїм переліком та властивостями відповідають для застосування при встановленому діагнозі та співпадають за часом придбання, є належними та допустимими доказами на підтвердження здійснених витрат на лікування.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати в рахунок компенсації придбання ліків у сумі 3 258,77 грн.
При цьому, суд вважає за потрібне відмовити у задоволенні вимог позивача в частині компенсації відповідачем вартості куртки (пухових) «MEXX» у сумі 8 000,00 грн., оскільки матеріали справи не містять доказів та обґрунтування вартості належного позивачу предмета одягу, тобто товарного чеку про купівлю куртки чи висновку товарознавчої експертизи про вартість майна.
Заперечуючи проти позову в частині компенсації заподіяної моральної шкоди відповідач жодних належних та допустимих доказів на спростування вказаних вимог не надав, а свої твердження обґрунтовував припущеннями та необґрунтованими сумнівами.
За таких обставин, суд погоджується з підтвердженням заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди пов'язаної з ушкодженням здоров'я та необхідністю її компенсації, однак виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що неправомірними діями ОСОБА_3 позивачу заподіяно моральну шкоду в дещо меншому розмірі.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч.2 цієї статті.
Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95" Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості .
Як вказує ОСОБА_1 , внаслідок вчинення відповідачем протиправних дій йому заподіяно моральну шкоду у зв'язку з нанесенням тілесних ушкоджень.
ОСОБА_1 загальну суму завданої моральної шкоди оцінює в розмірі 70 000 грн.
Разом з тим, позивач не в повній мірі обґрунтував зазначену оцінку моральної шкоди саме в розмірі 70 000 грн. так як в судовому засіданні не надав відповідних доказів щодо характеру та обсягу страждань, яких зазнав, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) саме на суму позову в цій частині. Суд, враховуючи факт того, що ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у результаті неправомірних дій ОСОБА_3 , враховуючи те, що ОСОБА_3 хоч і звільнено від кримінальної відповідальності однак за нереабілітуючими обставинами, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що діями відповідача ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду на суму 35 000 грн. яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України на користь позивача необхідно стягнути судовий збір з відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1 900,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 3 258 (три тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн. 77 коп. в рахунок компенсації придбання ліків та 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 1900 (одну тисячу дев'ятсот) грн. в рахунок часткової компенсації сплаченого судового збору.
В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 3 липня 2024 року.
Суддя А.В. Шевчук