Справа № 756/7972/24
Номер провадження № 1-кп/756/1370/24
27 червня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 24.06.2024 у кримінальному провадженні, яке внесене 06.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105050000668, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця міста Києва, громадянина України, неодруженого, який має повну загальну середню освіту, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений:
- Оболонським районним судом м. Києва вироком від 25.10.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання в виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
1.1. 06.06.2024, близько 12 год. 35 хв, ОСОБА_3 перебував у під'їзді на сходовій клітині восьмого поверху будинку АДРЕСА_2 , де в останнього виник умисел на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Реалізуючи вказаний умисел, тримаючи у правій руці піротехнічний виріб, а саме «25 BALLS COLOURED FLOWER» усвідомлюючи, що знаходиться на сходовій клітині багатоквартирного житлового будинку восьмого поверху, тобто у громадському місці, та поряд розташовані інші житлові будинки та мешкають люди, достеменно знаючи, що на території України діє воєнний стан, та у зв'язку із чим заборонено використання піротехнічних засобів, запустив через відчинене вікно у повітря піротехнічний виріб «25 BALLS COLOURED FLOWER», що призвело до створення гучних звуків, які нагадують вибухи бойових снарядів.
Указаними діями, ОСОБА_3 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, зокрема явною неповагою до громадян, бо ОСОБА_3 знехтував існуючи правила та норми поведінки, хоча усвідомлював небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечний наслідок, бажав їх настання, і що призвело до порушення спокою громадян (тривале відчуття страху за життя та здоров'я), зокрема потерпіла ОСОБА_4 , бо останні сприйняли почуті ними звуки від піротехнічного засобу в якості вибухів бойових снарядів.
1.2. Отже, ОСОБА_3 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливої зухвалістю (хуліганство).
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. 24 червня 2024 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України у якому міститься клопотанням прокурора ОСОБА_5 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- матеріали досудового розслідування.
2.2. Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
Ураховуючи зазначене, суд уважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
2.3. Відповідно до частин 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
2.4. Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 06.06.2024, близько 12 год. 35 хв, ОСОБА_3 перебував у під'їзді на сходовій клітині восьмого поверху будинку АДРЕСА_2 , де в останнього виник умисел на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Реалізуючи вказаний умисел, тримаючи у правій руці піротехнічний виріб, а саме «25 BALLS COLOURED FLOWER» усвідомлюючи, що знаходиться на сходовій клітині багатоквартирного житлового будинку восьмого поверху, тобто у громадському місці, та поряд розташовані інші житлові будинки та мешкають люди, достеменно знаючи, що на території України діє воєнний стан, та у зв'язку із чим заборонено використання піротехнічних засобів, запустив через відчинене вікно у повітря піротехнічний виріб «25 BALLS COLOURED FLOWER», що призвело до створення гучних звуків, які нагадують вибухи бойових снарядів.
Указаними діями, ОСОБА_3 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, зокрема явною неповагою до громадян, бо ОСОБА_3 знехтував існуючи правила та норми поведінки, хоча усвідомлював небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечний наслідок, бажав їх настання, і що призвело до порушення спокою громадян (тривале відчуття страху за життя та здоров'я), бо останні сприйняли почуті ними звуки від піротехнічного засобу в якості вибухів бойових снарядів.
2.5. Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Окрім того, обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
2.6. Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 1296 КК України, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливої зухвалістю (хуліганство).
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
3.1. Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.
3.2. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнавав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також надав дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_3 як каяття (щирий жаль з приводу вчинення кримінального проступку та осуд своєї поведінки), а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом'якшує покарання.
3.3. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_7 , уважає наявність такої обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття, та вказана в обвинувальному акті.
4. Мотиви призначення покарання.
4.1. Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
4.2. Суд вважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
4.3. З урахуванням викладених обставин, характеру та виду вчиненого злочину, їх наслідків, особи обвинуваченого, який має освіту, але не працює, немає на триманні непрацездатних осіб, раніше був засуджений, учинив новий злочин в період відбуття покарання з випробуванням, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яким є кримінальний проступок, його вид та наслідки, зокрема дії щодо безпеки та спокою суспільства, наявності обставини, що пом'якшує та відсутності обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.
4.4. Між тим, судом вже наведено, що ОСОБА_3 був засуджений Оболонським районним судом м. Києва вироком від 25.10.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік. З цих підстав, оскільки новий злочин учинено під час іспитового строку, ОСОБА_3 слід призначити покарання в порядку ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, невідбуте ОСОБА_3 покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 25.10.2023, остаточно призначив покарання в виді обмеження волі строком на 2 роки.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
5.2. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Речові докази в кримінальному провадженні: використаний (залишки) піротехнічного пристрою, який зберігається в камері речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві, слід знищити. Папілярні візерунки зі скла у кількості 2 штук, які зберігаються в матеріалах судового провадження, слід залишити в матеріалах судового провадження протягом всього строку їх зберігання.
5.3. Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-24/34276-Д від 11.06.2024 у розмірі 2650 грн 48 коп., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, невідбуте ОСОБА_3 покарання за вироком Оболонського районного суд міста Києва від 25.10.2023, призначив остаточно ОСОБА_3 покарання в виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Строк покарання рахувати з дня фактичного виконання вироку - затримання ОСОБА_3 .
Процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення експертизи № СЕ-19/111-24/34276-Д від 11.06.2024 у розмірі 2650 грн 48 коп. - стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази:
- використаний (залишки) піротехнічного пристрою, який зберігається в камері речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві - знищити;
- папілярні візерунки зі скла у кількості 2 штук, які зберігаються в матеріалах судового провадження - залишити в матеріалах судового провадження протягом всього строку їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1