Справа №:320/14818/23
"05" червня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Локоткової І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та постанови про накладення адміністративного стягнення, -
27 квітня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Казанкова А.Д. з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області від 26 квітня 2023 про примусове повернення до країни походження або третьої країни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки; постанову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області від 26 квітня 2023 про накладення адміністративно стягнення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 26 квітня 2023 року серії ПР МКМ №012995.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням процедури. Відповідно до листа Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 20 квітня 2023 року № 8010.6.1-14454/80.4-23: 06 лютого 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийнято рішення № 18 про заборону в'їзду в Україну строком на 3 (три) роки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки; 10 березня 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийнято рішення № 297 про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки. 26 квітня 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної Міграційної служби у місті Києві та Київській області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, з зобов'язанням не пізніше 27 квітня 2023 року залишити територію України. Також, 26 квітня 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 26 квітня 2023 року серії ПР МКМ № 012995, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки. З даного приводу позивач зазначає, що виходячи зі змісту листа Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 20.04.2023 №8010.6.1-14454/80.4-23, матеріали, що вказують на безпосереднє ознайомлення чи вручення ОСОБА_1 копії рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну відсутні, що свідчить про неповідомлення його у законний спосіб про прийняте відносно нього рішення, зокрема, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області у додатку до вказаного листа надало лише копію листа на ім'я ОСОБА_1 від 15 березня 2023 року №8010.6.1-9935/8010.6.1-23, надісланого за адресою: АДРЕСА_1 , однак не надало жодного підтвердження отримання зазначеного листа адресатом (рекомендоване повідомлення, квитанція тощо), у зв'язку з непоінформованістю ОСОБА_1 про прийняте відносно нього Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну, було порушено його конституційне право, визначене ст. 55 Конституції України, та унеможливлено своєчасне оскарження ним в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Позивач зазначає, що 26 квітня 2023 року ОСОБА_1 , згідно рапорту Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, був доставлений до приміщення Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області за адресою: м. Київ, вул. Ольгинська, 3, де стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 012995 та винесено відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення. Також, 26 квітня 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, з зобов'язанням не пізніше 27 квітня 2023 року залишити територію України, разом з цим, в якості перекладача з української мови на Азербайджанську мову для ОСОБА_1 посадові особи Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області залучили ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Киргизстану, національний паспорт серії НОМЕР_1 , документованого довідкою про звернення за захистом в Україні № 012241, таким чином, посадові особи Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області не забезпечили ОСОБА_1 перекладачем, який може здійснювати належний переклад з української мови на азербайджанську мову, оскільки залучений перекладач не мав належного підтвердження володіння ним ні українською, ні азербайджанською мовами. Відповідні зауваження щодо перекладача були відображені належним чином у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 012995 від 26 квітня 2023 року, а також у розписці про примусове повернення від 26 квітня 2023 року. Також, під час надання письмового пояснення від 26 квітня 2023 року при формуванні матеріалів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначив, що його не повідомляли жодним чином про прийняття відносно нього рішення про скасування дозволу на імміграцію. Окремо звертається увага, що 26 квітня 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийнято рішення про примусове повернення до країни доходження або третьої країни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, з зобов'язанням не пізніше 27 квітня 2023 року залишити територію України. Паралельно з цим, 26 квітня 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 26 квітня 2023 року серії ПР МКМ № 012995, винесено постанову про накладення Адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, Таким чином, виконання рішення Центрального міжрегіонального правління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській благий від 26 квітня 2023 року про примусове повернення до країни походження бо третьої країни, унеможливлює та прямо порушує право ОСОБА_1 на оскарження постанови від 26 квітня 2023 року про накладення адміністративного стягнення стосовно нього, що також порушує право на захист, визначене ст. 55 Конституції України. Також позивач наголошує, що при прийнятті Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області оскаржуваних позивачем рішень, не було враховано, що ОСОБА_1 має на утриманні на території України трьох малолітніх дітей, а саме, громадян України: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року адміністративну справу за цим позовом передано за підсудністю на розгляд Дніпровського районного суду міста Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
28 серпня 2024 року від представника ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області - Хоржевського Д.Е. до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що 27.04.2023 працівниками ДСП НПУ виявлено позивача, який порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: порушення правила перебування іноземців на території України. В подальшому іноземця було запрошено до приміщення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Був документований посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_2 . Але 10.03.2023 посвідку на постійне проживання було скасовано на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, дата останнього перетину кордону 29.07.2022 року, для отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні до компетентних органів у встановленому законом порядку не звертався - будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України позивач не вживав. Під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення був присутній перекладач гр. ОСОБА_6 . 26.04.2023 головним спеціалістом відділу управління міграційного контролю протидії нелегальній міграції та реадмісії ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, ОСОБА_7 були розглянуті матеріали, та в подальшому, за порушення передбачене частиною 1 статті 203 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 012995 про те, що 26.04.2023 о 12:00 за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні. Про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було відомо, що підтверджується його підписом у протоколі, де, окрім цього, своїм підписом зазначив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення просить провести без його участі.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Казанкова А.Д. в судове засідання не з'явились, представник подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі позивача та представника позивача.
Представник відповідача ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області в судове засідання не з'явився, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст.55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Судом установлено, що рішенням № 18 від 06 лютого 2023 року ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області про заборону в'їзду в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонено громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в'їзд в Україну строком на 3 роки. (а.с.84-85)
Висновком за результатами розгляду подання про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , від 10 березня 2023 року ЦМУ ДМС у м.Києві та Київської області вважало за доцільне: скасувати рішення відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Київський області від 11 червня 2008 року про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; скасувати, визнати недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню, видану на підставі цього дозволу у порядку обміну посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 11 серпня 2016 року; відповідну інформацію про скасування дозволу на імміграцію громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 направити до апарату ДМС України, АДПС України, ініціатору скасування, а також внести дані про посвідку на постійне проживання до ЄІАС УМ ПІП «ФМ «Недійсні документи». (а.с.77-81)
Рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну №297 від 10 березня 2023 року ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області видане громадянину Азербайджанськоъ Республыки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те що йому на підставі пунктів 3 та 4 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію» скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, виданий 11 червня 2008 року. Видана на підставі цього рішення посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 11 серпня 2016 року скасована на підставі вимог підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №321. Відповідно до вимог частини другої статті 13 Закону України «про імміграцію» особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення. (а.с.82)
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі №320/17763/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі №320/17763/23 скасовано, ухвалено нову постанову, якою: адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 10 березня 2023 року №297 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 11 серпня 2016 року та рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 06 лютого 2023 року №18.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зазначеним вище рішенням суду встановлено наступне:
«…16 травня 2008 року громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Таращанського РВ ГУМВС України в Київській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію», як особа, яка є сином громадянина України (батько - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , свідоцтво про народження заявника серії НОМЕР_3 видане 16.10.1985, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий 07.02.2008 Вишгородським РВ ГУМВС України в Київській області).
11 червня 2008 року відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Київській області прийнято рішення про надання вказаному іноземцю дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію».
Громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_5 від 11.06.2008, та в подальшому, у порядку обміну, посвідками - серії НОМЕР_6 від 27.10.2011, серії НОМЕР_7 від 11.08.2016.
Матеріалами справи встановлено, що до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області надійшло з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України подання від 02.02.2023 року №1284/55/01-2023 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, посвідки на постійне проживання громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .»
«…відповідачем не надано будь-яких доказів запрошення громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 для надання пояснень до моменту прийняття оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим порушено право позивача «бути почутим».
Відсутність доказів надсилання (або вручення) іноземцю або особі без громадянства запрошення про надання пояснень та відповідних документів свідчить про невиконання територіальними органами і підрозділами ДМС України всіх дій, спрямованих на повне та всебічне вивчення та оцінку всіх документів та матеріалів, які можуть бути доказом наявності або відсутності підстав для скасування дозволу на імміграцію.»
«Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято Центральним міжрегіональним Управлінням Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, у зв'язку із отриманням від Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України подання від 02.02.2023 року №1284/55/01-2023 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, посвідки на постійне проживання громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , на підставі якого відповідач дійшов висновку, що позивач становить загрозу охоронні громадського порядку, а також охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.
Колегія суддів наголошує, що будь-яка інформація (в тому числі органів Національної поліції) може бути підставою для проведення міграційною службою перевірки та збору доказів щодо конкретної особи.
У свою чергу, така перевірка та обґрунтованість висновку про наявність в діях іноземця або особи без громадянства загрози національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, є обов'язком ДМС.
Без проведення відповідної перевірки вказаних обставин, прийняття ДМС відповідних рішень є лише формальністю та суперечить як чинному законодавству у даній сфері, так і вимогам статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
«...Більше того, відповідачем не наводяться норми Закону, на підставі якого можна стверджувати, що дії позивача становлять загрозу національній безпеці України, а також не надано посилання на рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, та яким встановлено наявність такої загрози. За таких обставин позиція відповідача є припущенням, що не ґрунтується на належних та допустимих доказах.»
«…Крім того, як вбачається із тексту рішення про заборону в'їзду в Україну позивача від 06.02.2023 року, громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 27.01.2023 року не перебуває в статусі підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.»
«…У ході розгляду даної справи відповідачем не доведено наявність підстав, не надано обґрунтувань існування загроз, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 12 Закону України "Про імміграцію", які могли б бути підставами для скасування позивачу дозволу на імміграцію.
Щодо вимоги позивача про скасування рішення про заборону в'їзду в Україну від 06.02.2023 року №18, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, в якості правової підстави для заборони в'їзду в Україну в оскаржуваному рішенні зазначено п.1,2 частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідно до яких в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема, в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.
Разом з тим, підставою прийняття оскаржуваного рішення міграційного органу слугувало подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 02.02.2023 року №1284/55/01-2023 «Про розгляд питання щодо прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки».
Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до вищезазначених приписів пункту 4 Інструкції № 1235, рішення про заборону в'їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за ініціативою, зокрема, підрозділів кримінальної поліції - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Таким чином, для доведення правомірності дій відповідача, відповідачем мало бути надано докази встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну позивачу під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Проте, жодної конкретизації джерел походження інформації щодо позивача та доказів необхідності застосування заборони в'їзду в Україну позивачу останніми не надано.»
«…Разом з тим, як свідчать матеріали справи, подання про заборону позивачу в'їзду ґрунтувалось на наявності інформації щодо можливої причетності позивача до вчинення дій, що можуть призвести до чисельних порушень громадського порядку та дестабілізацію в середині держави, тим самим призвести до порушень конституційних прав громадян України та інших осіб, які тимчасово чи постійно проживають в Україні.
Жодної конкретизації такої інформації та джерел її походження ні в подані, ні в оскаржуваному рішенні не зазначено та суду надано не було.
При цьому, при прийнятті рішення про заборону в'їзду на територію України іноземця або особи без громадянства, щодо яких приймається рішення про примусове повернення в країну походження, суб'єкт владних повноважень повинен керуватися передбаченими законом підставами для заборони в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, які визначені в статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".»
26 квітня 2023 року головним спеціалістом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 відносно громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ №012995 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні (а.с.86).
Того ж дня заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Петровим Д.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН КМК №012953 відносно громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00грн. За змістом цієї постанови громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців на території України, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні, що є порушенням ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п. 68 Порядку, затвердженого ПКМУ №321 від 25.04.2018. (а.с.87)
Рішенням головного спеціаліста відділу протидії нелегальної міграції управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області Марданова Р.Я. про примусове повернення до країни походження або третьої країни гр. Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 26 квітня 2023 року, вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина Азербайджанської республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язати його покинути територію України у термін до 27 квітня 2023 року; заборонено в'їзд на територію України громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 року.(а.с.88-89)
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що підставою для його прийняття слугувало те, що 10 березня 2023 року прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну на підставі пунктів 3 та 4 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію», видана посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 11 серпня 2016 року скасована на підставі вимог підпункту 1 пункту 64 Порядку. Встановлені обставини, а саме: нелегальне становище, відсутність у громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстав для подальшого перебування на території України свідчать про те, що ним порушені вимоги ст. 4, 9, 15 Закону України «про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, п. 68 Порядку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним законодавчим актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
За визначенням ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Пунктом 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до вимог ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150 (далі - Інструкція).
Пункт 5 Розділу І Інструкції вказує, що підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців за межі України є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.
Відповідно до змісту п. 10 Розділу І Інструкції, рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Рішення суду про примусове видворення іноземця може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом. Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення посадові особи з'ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення негайно повідомляється центр надання правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ №012995 від 26 квітня 2023 року, представником позивача зазначається про відсутність перекладача, який належним чином підтвердив володіння азербайджанською та українською мовами (а.с.86, 121).
Аналогічне зауваження викладене представником позивача в розписці про повідомлення про рішення про примусове повернення (а.с.126).
Відповідач не надав ніяких доказів, які б підтвердили належне володіння вказаною в протоколі особою - ОСОБА_2 азербайджанською та українською мовами.
Відповідно до ст.274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.
У разі коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не володіє мовою, якою ведеться провадження, протокол про правопорушення складається за участю перекладача (пункт 2.6 Інструкції №1654/24186).
У відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував на важливість забезпечення права особи на перекладача. Крім того, права іноземця на допомогу перекладача регламентовано не тільки внутрішнім законодавством України, а також у пункті 1 ст. 5 Декларації про права людини у відношенні осіб, що не є громадянами країни, в якій вони проживають, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 13.12.1985 року на виконання Міжнародних пактів про права людини, що ратифіковані Україною.
Аналіз законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства дає підстави для висновку, що правовий статус іноземця передбачає обов'язок суб'єктів владних повноважень забезпечити йому реальну можливість реалізувати свої права, зокрема право на перекладача, яке перебуває у взаємозв'язку з правом знати за що він притягається до адміністративної відповідальності і яка саме санкція до нього застосовується, оскільки від цього безпосередньо залежить наявність у нього чіткої практичної можливості оскаржити дії, які становлять втручання в його права. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у свої постановах від 08.07.2018 року у справі № 750/8187/16-а та від 04.03.2020 року у справі № 813/2417/18.
Отже, враховуючи, що відповідачем не був залучений перекладач, який належним чином підтвердив володіння азербайджанською мовою, також враховуючи, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року визнано протиправними та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 10 березня 2023 року №297 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 11 серпня 2016 року та рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 06 лютого 2023 року №18, на підставі яких було винесено рішення про примусове повернення позивача до країни походження або третьої країни та накладено адміністративне стягнення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150, Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322, статтями 5, 19, 20, 72, 77, 78, 90, 241-246, 286, 288 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: м.Київ, вул. Березняківська, 4-А, ЄДРПОУ 42552598) про визнання протиправними та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області від 26 квітня 2024 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області серії ПН МКМ №012953 від 26 квітня 2023 року про накладання адміністративного стягнення стосовно громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано у десятиденний строк з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: