Справа №:755/5483/21
Провадження №: 2/755/2663/24
(додаткове рішення)
"28" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Яхно П.А.
за участю: представника відповідача - Толмачової О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву представника відповідача ОСОБА_2 - Толмачової Олександри Юріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про розірвання спадкового договору та виселення, -
25.06.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - Толмачової Олександри Юріївни про долучення доказів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій остання просить суд: ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 218 866,00 грн.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 755/5483/21 за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. про розірвання спадкового договору та про виселення з житлового приміщення (квартири). У поданому відзиві на позовну заяву відповідач вказала, що очікує понести судові витрати у зв'язку з пред'явленням до неї позову та зазначила, що у порядку передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України має намір подати докази про судові витрати пов'язані з наданням їй професійної правничої допомоги протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. 20.06.2024 в судовому засіданні у даній справі до закінчення судових дебатів відповідачем та представником відповідача було повідомлено суд про подання до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі доказів щодо підтвердження розміру витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом справи. Цього ж дня, судом було ухвалено рішення та оголошено вступну та резолютивну частини, яким відмовлено в позові та встановлено відповідачу строк для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат до 10:00 год. 26.06.2024. Враховуючи зазначене, відповідач подає дане клопотання про долучення відповідних доказів на підтвердження розміру судових витрат. Так, правову допомогу цивільній справі № 755/5483/21 ОСОБА_2 в Дніпровському районному суді м. Києва надавала адвокат Толмачова Олександра Юріївна на підставі укладеного 23.11.2021 договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н та додатку № 1 від 24.11.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 23.11.2021. Укладеним договором та додатком до нього адвокат та клієнт погодили істотні умови договору. Отже, умовами договору про надання правничої (правової) допомоги та додатком № 1 до договору між ОСОБА_2 та адвокатом Толмачовою О.Ю. було досягнуто, зокрема, домовленості щодо надання правничої допомоги адвокатом, порядку обчислення гонорару (погодинний розмір гонорару адвокату), а також порядок та строки оплати клієнтом гонорару адвокату. ОСОБА_2 та адвокат Толмачова О.Ю. погодили, що розмір гонорару адвоката встановлюється у вигляді погодинної плати та становить 2 800,00 грн. за годину роботи. 25.06.2024 між ОСОБА_2 як клієнтом та адвокатом Толмачовою О.Ю. було підписано звіт про обсяги наданих послуг і виконаних робіт, згідно якого клієнт прийняв результат та обсяг наданих адвокатом послуг (виконаної роботи), загальний час, яких склав 78 год. 10 хв., а загальна вартість - 218 866 грн. 00 коп. та зобов'язується оплатити адвокату зазначений гонорар (загальну вартість послуг) протягом трьох місяців після винесення судом рішення у справі № 755/5483/21, яке набере законної сили та набуде статусу остаточного. Відповідач вважає, що завлений нею розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у справі та ціною позову і значенням справи для відповідача. Також вказала про те, що стороною позивача не було подано до суду заперечень щодо орієнтовного розрахунку судових витрат.
28.06.2024 до суду від позивачки ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення судового засідання, яке призначено судом для ухвалення додаткового рішення у справі, обґрунтована необхідністю підготовки заперечень про зменшення судових витрат.
У судовому засіданні 28.06.2024, яке призначено для вирішення питання про судові витрати, представник відповідача ОСОБА_2 - Толмачова О.Ю. подане клопотання підтримала та просила стягнути із позивача на користь відповідача понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги. При цьому вказала, що строк оплати гонорару складає три місяці після остаточного набрання рішенням законної сили. Посилалася на те, що на суд не покладено обов'язку самостійно зменшувати витрати на правову допомогу.
В судове засідання, що призначене судом на 28.06.2024 для вирішення питання про судові витрати правонаступник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та її представник не з'явилися.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги доводи правонаступника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , викладені у заяві про відкладення розгляду справи, суд вважає клопотання про відкладення розгляду справи необґрунтованим, оскільки остання отримала вступну та резолютивну частину рішення, у якому судом була визначена дата відповідного судового засідання для вирішення питання про судові витрати, а також встановлений строк позивачу для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат, у день його проголошення. При цьому, про орієнтовний розмір судових витрат стороною відповідача було повідомлено у відзиві, у цій частині стороною позивача будь-яких заперечень до суду не подавалась, як і не було подано будь-яких заяв про неспівмірність та необґрунтованість судових витрат позивача. Клопотання, подане представником відповідача, у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК було завчасно направлено іншим учасникам у справі, зокрема правонаступнику позивача ОСОБА_4 , про що до суду надано відповідні документальні підтвердження. Крім того, з часу подання клопотання представником відповідача, та враховуючи встановлений судом строк для подання доказів щодо розміру понесених стороною відповідача судових витрат, та часом призначеного судового засідання щодо вирішення питання про судові витрати, сторона позивача мала достатньо часу на ознайомлення з такими доказами та подання, у разі наявності, заперечень чи пояснень. При цьому суд враховує, що клопотання правонаступника позивача не містить відомостей які б унеможливлювали явку правонаступника позивача або її представника у призначене судом судове засідання з вирішення питання про судові витрати відповідача. У зв'язку викладеним, суд доходить до висновку, що у сторони позивача було достатньо часу для можливості підготувати та подати до суду заперечення щодо понесених відповідачем судових витрат, у разі їх наявності, з урахування того, що орієнтовний розмір таких судових витрат був заявлений стороною відповідача у першій заяві по суті справи.
Таким чином, керуючись основними засадами (принципами) цивільного судочинства, якими зокрема, але не виключно є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, суд вважає за можливе провести судове засідання для вирішення питання про судові витрати за відсутності правонаступника позивача та вирішити питання про судові витрати.
Суд, вислухавши доводи представника відповідача, вивчивши матеріали справи, доходить наступного.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20.06.2024 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про розірвання спадкового договору та виселення; призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача на 28.06.2024 на 14:00 год., в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ вул. Пластова, 3 каб. 39); встановлено відповідачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат - до 10:00 год. 26.06.2024.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, за правилом п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У першій заяві по суті справи, представник відповідача ОСОБА_2 - Толмачова О.Ю. у порядку п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, повідомила, що відповідач очікує понести в зв'язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі не менше 100 000,00 грн., а докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані до суду до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, представником відповідача ОСОБА_2 - Толмачовою О.Ю. виконано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо подання доказів на підтвердження розміру витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи заявлені відповідачем вимоги щодо стягнення із позивача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, судом було встановлено наступне.
23.11.2021 між адвокатом Толмачовою Олександрою Юріївною та ОСОБА_2 (клієнт) було укладено договір № б/н/2021 про надання правничої (правової) допомоги, за яким адвокат зобов'язується здійснити представництво, захист клієнта або надати інші види правової допомоги, найменування, мета і специфіка яких вказані в розділі 2 цього договору, а клієнт зобов'язується оплатити адвокату правову допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору, в порядку і на умовах, передбачених договором (далі - Договір).
Згідно положень розділу 4 Договору, гонорар може встановлюватися у вигляді погодинної оплати, абонентської плати або фіксованої плати. Порядок та строк оплати фактичних витрат погоджується сторонами в додатках до цього договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору, адвокат надає клієнту звіт про обсяг наданих послуг і виконаних робіт з визначенням в ньому гонорару та витрат, які обумовлено сторонами.
Положеннями п. 5.2. Договору визначено, що клієнт оплачує гонорар та витрати за обсяг наданих послуг і виконаних робіт по договору визначені в звіті в узгоджений сторонами спосіб та строки.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом факти, з урахуванням обсягу доказів на їх підтвердження, суд дійшов до висновку про задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_2 - Толмачової Олександри Юріївни про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 143 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що представницею відповідачки - адвокатом Толмачовою О.Ю. до суду подано достатній обсяг доказів на підтвердження наданої професійної правової допомоги, зокрема, детальний звіт про обсяги наданих послуг і виконаних робіт, обсяг яких в повній мірі підтверджується матеріалами даної справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 686/28627/18 від 27.07.2022 зазначено, що Верховний Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов'язання про сплату та строки сплати.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
В цій частині варто відзначити про те, що стороною позивача про зменшення судових витрат будь-яких клопотань подано не було, відтак суд не управі втручатися у домовленості адвоката та клієнта щодо визначеного розміру гонорару. При цьому, суд вважає понесені стороною відповідача витрати на професійну правничу допомогу співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та виконаних робіт адвокатом Толмачовою О.Ю. у межах розгляду даної цивільної справи, що детально відображено у наданому до суду звіті, детальному описі наданих послуг (виконаних робіт) та узгоджуються із матеріалами справи. Такі послуги прийняті ОСОБА_2 у адвоката Толмачової О.Ю., про що складено акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 25.06.2024.
Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 686/28627/18 від 27.07.2022 вказано, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявления вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.
Аналогічні правові висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16.06.2021 у справі № 640/4126/19.
Згідно умов Додатку № 1 до Договору, адвокатом та клієнтом було узгоджено, що клієнт доручає, а адвокат приймає та зобов'язується надати клієнту правову допомогу з метою захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду цивільної справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору та про виселення з житлового приміщення (квартири). Клієнт зобов'язується оплатити адвокату гонорар та витрати протягом трьох місяців після винесення судом рішення по зазначеній справі, яке набере законної сили та набуде статусу остаточного. Розмір гонорару адвоката встановлюється у вигляді погодинної плати та становить 2 800,00 грн. за годину роботи. Орієнтовна вартість правничої допомоги у зв'язку з розглядом зазначеної судової справи для клієнта буде становитиме не менше 100 000,00 грн. та буде уточнена за результатами подання адвокатом клієнту звіту.
У цій частині, щодо фактичної оплати професійної правничої допомоги адвоката суд бере до уваги те, що домовленостями ОСОБА_2 та адвоката Толмачової О.Ю. визначено, що клієнт зобов'язується оплатити адвокату гонорар та витрати протягом трьох місяців після винесення судом рішення по справі, яке набере законної сили та набуде статусу остаточного, відтак строки остаточного розрахунку між адвокатом та клієнтом не сплинули, що не може слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правову допомогу за таких обставин.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом враховується, що відповідачем відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що передбачено ч. 6 ст.137 ЦПК України, правонаступницею позивача до суду не подано.
Зважаючи на встановлене судом та викладені судом висновки вище, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 218 866,00 грн, у межах розгляду цивільної справи за позовом за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про розірвання спадкового договору та виселення.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 133, 137, 141, 258, 265, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - Толмачової Олександри Юріївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), правонаступником якого є ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна (вул. Князя Романа Мстиславича, 4, м. Київ) про розірвання спадкового договору та виселення, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 218 866 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 04.07.2024.
Суддя: