Справа №:755/8534/24
Провадження №: 2/755/5541/24
"04" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку та розгляд за правилами загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Київської міської ради, про припинення права та зобов'язання вчинити дії, -
16.05.2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Київської міської ради, про припинення права та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 29.05.2024 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Ухвалою суду від 19.06.2024 року залишене без розгляду клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
24.06.2024 року до суду надійшли клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вимоги клопотань мотивовано тим, що сторона відповідача 12.06.2024 року звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, однак ухвалою суду від 19.06.2024 року відповідне клопотання було залишене без розгляду через пропущення процесуального строку на його подання. Посилаючись на положення ст. 127 ЦПК України представник просить продовжити строк на подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до 24.06.2024 року включно, посилаючись на те, що пропуск процесуального строку був незначним та становив лише 1 календарний день, при цьому вказаний строк був пропущений з поважних причин, а саме: у зв'язку з відсутністю електропостачання, що призвело до порушення доступу до мережі «Інтернет» та відповідно до системи «Електронний суд». У клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження представник зазначає, що позивачем висунуті вимоги про припинення права відповідача на будівельні роботи та зобов'язання його привести несуче-огороджувальні конструкції (зовнішню фасадну стіну) будинку до попереднього стану на підставі того, що відповідач, начебто, без згоди співвласників будинку та з порушенням містобудівних норм пошкодив спільну сумісну власність (зовнішню фасадну стіну) в межах розташування належної йому квартири. Фактично позивачка оспорює дії відповідача по розпорядженню ним своєю власністю, що є втручанням у право власності відповідача. При цьому, реконструкція будь-якої квартири є достатньо складним питанням, вимагає дотримання дозвільних процедур, оформлення технічної та іншої необхідної документації, а також значних фінансових ресурсів. Відповідач поніс значні фінансові витрати на розробку документації, виконання будівельних робіт, супроводження проекту. Суд має враховувати значення справи для сторін та думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Для відповідача втручання в його право власності є істотним, пов'язаним з його правом за своєю волею та в своїх інтересах розпоряджатись належною йому власністю, а також із значними фінансовими затратами, які він вже поніс та може понести у разі задоволення позову. Предмет доказування у справі стосується застосування будівельних норм і правил, інших НПА у сфері містобудівної діяльності, що вказує на складність справи та необхідність використання спеціальних знань. Сторона відповідача не може встановити якими доказами обґрунтовуються позовні вимоги, чим керувався позивач обираючи спосіб захисту та чому саме зазначені у позові конкретні роботи підлягають виконанню для приведення зовнішньої фасадної стіни до попереднього стану. Відповідач вважає, що справа є складеною, має розглядатись за правилами загального позовного провадження, а протилежне призведе до безпідставного затягування судового процесу та порушення права відповідача на розгляд справи упродовж розумного строку.
Суд, суд вивчивши клопотання представника відповідача та додатки до них, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що клопотання про продовження процесуального строку підлягає до задоволення, стороні відповідача слід продовжити строк на подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, однак по суті у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження слід відмовити, ураховуючи наступне.
Частина 4 ст. 187 ЦПК України встановлює, що в ухвалі про відкриття провадження у справі суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п'яти днів з дня вручення ухвали.
В ухвалі про відкриття провадження у справі від 29.05.2024 року суд зазначив, що відповідач має право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у строк не більше ніж 5 днів з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 06.06.2024 року і вперше звернувся до суду із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження 12.06.2024 року, тобто з порушенням на 1 календарний день встановленого судом процесуального строку, у зв'язку із чим 19.06.2024 року судом було постановлено ухвалу про залишення без розгляду клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження на підставі положень ст. 126 ЦПК України.
Разом з цим, ураховуючи положення ст.ст. 126, 127 ЦПК України та посилання сторони відповідача на обставини, які призвели до пропуску відповідного строку, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк на звернення до суду з питанням розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки пропуск строку був мінімальним - 1 календарний день, а обставини щодо перебоїв в електропостачанні є об'єктивно існуючими та такими, що впливають на можливість учасників справи вчасно скористатись системою «Електронний суд».
Відтак пропущений строк має бути продовжений по час звернення представника відповідача із другим клопотанням щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Положення ст. 19 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Статтею 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права та зобов'язання вчинити дії не відноситься до переліку спорів, визначених ч. 4 ст. 274 ЦПК України, які не можуть розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпідставними є твердження сторони позивача про те, що визначений судом порядок розгляду справи призведе до затягування судового процесу та порушення права відповідача на розумний строк розгляду справи, адже саме спрощене позовне провадження в порівнянні з загальним порядком розгляду справи, спрямоване на більш швидкий розгляд, що випливає з положень ст.ст. 210, 275 ЦПК України.
Кількість учасників справи не є великою (дві сторони та третя особа), що також не вказує на необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Обрання способу захисту є правом позивача, а суд у разі встановлення, що позивачем обраний неефективний/невірний/неналежний спосіб захисту приймає у такому разі рішення про відмову у задоволенні позову і відповідач не обмежений у можливості доведення суду своєї позиції щодо обраного стороною позивача виду судового захисту в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач не обмежений у праві подання до суду доказів законності проведення будівельних робіт та доказів того, що здійсненням реконструкції він розпоряджається лише належним йому правом власності, що не стосується спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, зокрема, і самої позивачки.
Відповідач має можливість надати суду докази на спростування доводів позивача та підтвердити дотримання всіх дозвільних процедур для здійснення відповідної реконструкції, які на початок проведення будівельних робіт мають бути оформлені, в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Складність справи не визначається нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, оскільки питання застосування положень законодавства є повноваженням суду не залежно від того на які норми посилаються самі сторони. У даному випадку справа не потребує спеціальних знань, оскільки застосування закону є обов'язком суду не залежно від їх специфіки та сфери регулювання.
Будь-яка справа має значення для її сторін, але це не є вирішальним для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, без наявності інших достатніх підстав для призначення такого порядку розгляду.
Посилання на те, що відповідач поніс значні фінансові витрати на здійснення реконструкції, жодним чином не є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, адже спір стосується не розміру коштів витрачених відповідачем, а законності проведення будівельних робіт.
Ураховуючи все вище викладене, суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 126, 127, 274, 277, 353 ЦПК України, суд, -
Продовжити стороні відповідача встановлений судом п'ятиденний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до 24.06.2024 року включно.
Клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Київської міської ради, про припинення права та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 04.07.2024 року.
Суддя -