Справа № 755/9874/24
"04" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Києві та в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів в системі «Електронний суд» із захисником -адвокатом ОСОБА_7 , кримінальне провадження №12024100040000797, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, інваліда 3 групи, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_8 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, в зв'язку з чим з 01.09.2023 року перебуває на профілактичному обліку в секторі протидій домашньому насильству ВП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, як кривдник, діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 Конституції України, згідно якої кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на підґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої племінниці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якими спільно проживає в одному помешканні та пов'язаний спільним побутом, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілих.
Так, 03.09.2023 року ОСОБА_8 приблизно о 15 год. 00 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , а саме ображав, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_8 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, 03.09.2023 року ОСОБА_8 приблизно о 16 год. 45 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, по відношенню до своєї неповнолітньої племінниці ОСОБА_5 , а саме ображав, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_8 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
03.09.2023 року ОСОБА_8 приблизно о 16 год. 45 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , а саме ображав, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_8 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
05.09.2023 року ОСОБА_8 приблизно о 19 год. 30 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , а саме ображав, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_8 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
22.09.2023 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_8 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу
15.12.2023 року ОСОБА_8 будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, приблизно о 16 год. 00 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , а саме кричав, вдарив, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_8 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, 15.12.2023 року ОСОБА_8 приблизно о 18 год. 00 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, по відношенню до своєї неповнолітньої племінниці ОСОБА_5 , а саме кричав, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_8 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
24.01.2024 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_8 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу.
Крім того, 01.01.2024 року ОСОБА_8 будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП приблизно о 14 год. 00 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_8 , та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
24.01.2024 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_8 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді адміністративного арешту на строк 8 (вісім) діб.
Так, 13.01.2024 року ОСОБА_8 будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, приблизно о 17 год.00 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, по відношенню до своєї племінниці ОСОБА_5 , а саме конфліктував, словесно ображав, ліз битись, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_8 , та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
09.02.2024 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_8 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу.
Окрім того, 01.03.2024 о 16 год. 00 хв. ОСОБА_8 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , а саме виражався нецензурною лайкою, голосно кричав, погрожував застосуванням фізичної сили.
Вказані дії з боку ОСОБА_8 змусили ОСОБА_4 , 05.03.2024 року звернутись до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві із заявою про кримінальне правопорушення передбачене ст. 126-1 КК України, а саме про те, що її син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , продовжив систематично вчиняти домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до неї в присутності неповнолітньої племінниці.
Внаслідок психотравмуючих сімейних обставин у ОСОБА_4 зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниженням якості поточного життя, в т.ч. і в період з 03.09.2023 року по 04.04.2024 року.
Також, вищевказані дії з боку ОСОБА_8 призвели до проживання неповнолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 психотравмувальної ситуації.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винуватим себе визнав повністю, підтвердив суду обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Зокрема, зазначив, що він із матір'ю та племінницею проживають у АДРЕСА_1 . Не заперечував, що в зазначені в обвинувальному акті дні, він був ініціатором словесних конфліктів, в ході яких висловлював на адресу потерпілиих, а саме своєї матері ОСОБА_9 та племінниці ОСОБА_5 образи, погрози, нецензурну лайку, тощо. Також підтвердив суду, що застосовував фізичну силу щодо потерпілої, проте добре обставини не пам'ятає, бо завжди під час сварок перебував у стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що потерпілі викликали поліцію та він притягався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство.
В судовому засіданні щиро розкаявся, зазначив, що має намір припинити вживати алкогольні напої.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання щодо підтвердження притягнення його до адміністративної відповідальності, тощо.
Суд зазначає, що статтею 126-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази.
Шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої особи, передбачена 173-2 КУпАП, саме з метою відмежування від шкоди, визначеної ст. 126-1 КК України, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи».
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ст. 126-1 КК України, оскільки він умисно вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї матері ОСОБА_4 та неповнолітньої племінниці ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілих осіб.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Обираючи покарання ОСОБА_8 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 126-1 КК України, що вчинене ОСОБА_10 правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, непрацевлаштований, інвалід 3 групи, має постійне місце проживання за місцем реєстрації, на обліку лікаря-нарколога не перебуває.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №627 від 31.05.2024 на період кримінальних правопорушень в скоєнні яких підозрюється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останній виявляв ознаки психічних розладів у вигляді: «Легкої розумової відсталості» - згідно з МКХ-10: Р70 та ознаки «Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками» (епізодичне зловживання алкоголем) - згідно з МКХ-10: Р10.1 і за своїм своїм психічним станом в той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявляє ознаки психічних розладів у вигляді: «Легкої розумової відсталості» та за своїм своїм психічним станом на теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру, в тому числі на теперішній час не потребує протинаркоманічного та протиалкогольного лікування.
Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вбачає щире каяття.
Обставин, згідно ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, оскільки потерпіла - ОСОБА_4 , 1952 року народження є пенсіонеркою за віком та вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини та щодо особи з інвалідністю, оскільки потерпіла ОСОБА_5 , на момент вчинення кримінального правопорушення мала статус дитини-інваліда, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 та не досягла 18 років.
Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої обставини та обтяжуючих обставин, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи позицію сторін щодо призначення покарання, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а суд доходить висновку, що ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді обмеження волі.
Призначаючи ОСОБА_8 , який є інвалідом 3 групи покарання у виді обмеження волі, судом враховані положення ч.3 ст.61 КК України.
В той же час, враховуючи особу винного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позицію потерпілих, які просили не позбавляти його свободи, суд дійшов висновку, що обвинувачений може бути виправлений та перевихований без відбування покарання, тому вважає можливим звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язки згідно зі ст. 76 КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, враховуючи систематичність вчинення домашнього насильства та страждання потерпілих, суд, керуючись вимогами ст. 91-1 КК України, вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_8 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме направити ОСОБА_8 для проходження програми для кривдників на строк три місяці, контроль за виконанням якої віднесений до повноважень органу пробації за місцем його проживання.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не пред'явлений.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальний захід у вигляді покладення на нього обов'язку пройти програму для кривдників, строком на 3 місяці.
Контроль за поведінкою ОСОБА_8 у частині застосованого обмежувального заходу здійснювати Дніпровському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області.
Застосований до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1