Справа № 755/11172/24
про залишення позовної заяви без руху
"02" липня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
позивач звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Згідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно п. 4 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що мотивувальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимоги про відкшодування моральної шкоди, натомість з прохальної частини позовної заяви не убачається заявлення позивачем указаних вимог.
Суд звертає увагу, що предмет позову, тобто певна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви.
Суд позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, тому позивач повинен самостійно визначитись у позовній заяві з позовними вимогами, їх формулюванням та відповідності обраного способу захисту обставинам справи, оскільки за результатами розгляду позовної заяви, яка викладена у поточній редакції, рішення суду, якщо позов буде задоволено, не буде відповідати частині 5 статті 265 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ст. 237 Кодексу законів про працю України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Зі змісту наказу про звільнення позивача з роботи вбачається, що генеральним виконавчим директором Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» є ОСОБА_2 .
Тому позивачу необхідно зазначити директора ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та надати докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу директора ОСОБА_4 .
Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 травня 2024 року по день ухвалення рішення.
При цьому позивачем не здійснено попереднього розрахунку середнього заробітку, починаючи з 24 травня 2024 року по день звернення з позовом до суду.
Зазначений розрахунок необхідний для визначення попередньої ціни позову, встановлення та дослідження обставин справи.
Тому позивачу необхідно надати розрахунку середнього заробітку з 24 травня 2024 року по день звернення з позовом до суду.
Згідно п.32 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарних місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві менш двох місяців, обчислення провадиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Також позивачу необхідно зазначити, чим підтваерджується розмір заробітка за останні два календарних місяці роботи та розмір середньоденної заробітної плати.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі) та вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) за якими позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, позивачем заявлено вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди).
Ухвалою суду від 02 липня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за вимогою про стягнення моральної шкоди відмовлено повністю.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн).
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмір 1 211,20 грн.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, ст. 258 - 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити повністю.
позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є.Арапіна