Справа №:755/6557/24
Провадження №: 2/755/4534/24
"02" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення регламентної виплати, -
15.04.2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення регламентної виплати.
Ухвалою суду від 24.04.2024 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
29.05.024 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому також міститься клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду кримінального провадженні по справі №361/669/20, яка розглядається Броварським районним судом Київської області і у якій не визначено винну у дорожньо-транспортній пригоді особу.
Суд, вивчивши клопотання про зупинення провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
По-перше суд звертає увагу на наступне.
Провадження у справі було відкрите 24.04.2024 року.
За змістом ч. 2 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Отже, у даній справі, розгляд справи по суті розпочався з 27.05.2024 року (ураховуючи вихідні дні).
Клопотання про зупинення провадження у справі подане до суду через засоби поштового зв'язку 28.05.2024 року та зареєстроване в суді 29.05.2024 року, тобто на стадії розгляду справи по суті.
Разом з цим, частина 3 ст. 210 ЦПК України визначає, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Убачається, що серед переліку підстав для зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті відсутня підстава для зупинення провадження у справі, яка передбачена п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України щодо зупинення провадження в разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку, зокрема, кримінального судочинства.
Таким чином, цивільний процесуальний закон не дає можливості зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті через підстави передбачені п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що саме по собі є окремою і достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони відповідача про зупинення провадження.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли у цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
У справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин, предмет і підстава позову полягають у страховому відшкодуванні (регламентній виплаті), у зв'язку зі спричиненням шкоди джерелом підвищеної небезпеки третім особам.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина друга статті 1188 ЦК України).
Оскільки шкода, на яку посилаються позивачі, була завдана їм внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, то у разі встановлення обґрунтованості позовних вимог, заявлена у цій справі, шкода повинна бути відшкодована незалежно від встановлення вини ОСОБА_3 , щодо якого розглядається кримінальна справа №361/669/20 за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 року у справі №476/135/22, від 21.04.2022 року у справі №447/2222/20.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 210, 259-261, 279, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення регламентної виплати - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 02.07.2024 року.
Суддя -