Ухвала від 25.06.2024 по справі 918/283/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" червня 2024 р. Справа №918/283/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

у підготовче судове засідання учасники у справі не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває справа за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою від 09.04.2024, зокрема: - відкрито провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 ; - введено процедуру реструктуризацію боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Мельник І.А, заборонено ОСОБА_1 відчужувати майно, строк виконання всіх грошових зобов'язань ОСОБА_1 вважається таким, що настав; визначено дату проведення попереднього судового засідання 28.05.2024.

Згідно з ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодексу) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.

16.04.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер 72982).

Таким чином, останнім днем строку на заявлення грошових вимог є 16.05.2024.

09.05.2024 до суду надійшли заяви:

- АТ "ТАСКОМБАНК", в якій банк просить визнати його кредитором у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з грошовими вимогами у загальному розмірі 4 642 327,71 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів у відповідності до черговості, що встановлено Кодексом.

- ГУ ДПС у Рівненській області про долучення кредиторських вимог, в якій Управління просить визнати його кредитором у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з грошовими вимогами у загальному розмірі 510 366,03 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів у відповідності до черговості, що встановлена Кодексом.

Суд констатує, що звернення АТ "ТАСКОМБАНК" і ГУ ДПС у Рівненській області з заявами про визнання їх кредиторами відбулось в межах, встановлених ч.1 ст. 45 КУзПБ.

Ухвалами від 14.05.2024 заяви АТ "ТАСКОМБАНК" і ГУ ДПС у Рівненській області прийнято та призначено їх до розгляду у попередньому засіданні суду на 28.05.2024.

Ухвалою від 27.05.2024 представнику АТ "ТАСКОМБАНК" було надано можливість приймати участьу судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 28.05.2024 підготовче судове засідання відкладено на 02.07.2024 з метою надання керуючому реструктуризацією додаткового строку для подачі звіту про перевірку декларацій про майновий стан та відомостей про результати розгляду вимог кредиторів: АТ "ТАСКОМБАНК" і ГУ ДПС у Рівненській області.

Крім заяв АТ "ТАСКОМБАНК" і ГУ ДПС у Рівненській області , до матеріалів справи, також надійшли:

31.05.2024 від Держмитслужби надійшли відомості про відсутність інформації щодо фактів декларування товарів ОСОБА_1 і членами його сім'ї при переміщенні через митний кордон у період з 01.01.2021 по 30.05.2024.

31.05.2024 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшли відомості про перетинання державного кордону у період з 09.04.2021 по 09.04.2024 боржником - ОСОБА_1

10.06.2024 від керуючого реструктуризацією Мельник І.А. надійшов звіт про надіслані кредиторам боржника ОСОБА_1 повідомлень про результати розгляду їх грошових вимог.

Згідно даних повідомлень, керуючим реструктуризацією частково визнано кредиторські вимоги АТ "ТАСКОМБАНК" у розмірі 2 889 612,52 грн. В свою чергу, вимоги ГУ ДПС України в Рівненській області визнані у повному обсязі - на 510 366,03 грн.

01.07.2024 від боржника, у зв'язку з отриманням звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан, долучених з заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність, надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи декларацій про майновий стан за 2021-2024 рр.

01.07.2024 від керуючого реструктуризацією Мельник І.А. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У підготовче судове засідання 25.06.2024 учасники провадження у справі про неплатоспроможність - не з'явились.

Зважаючи на те, що явка учасників справи обов'язковою не визнавалася, господарський суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого судового засідання без участі арбітражного керуючого і боржника.

25.06.2024 від керуючого реструктуризацією Мельник І.А. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за її відсутності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до норм визначених КУзПБ за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена п.4 ст. 133 даного Кодексу.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 913/479/18).

Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі.

Ст. 1 КУзПБ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Господарський суд, розглянувши заяву АТ "ТАСКОМБАНК" з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, встановив наступне.

АТ "ТАСКОМБАНК" згідно поданої заяви, просить визнати його кредитором на суму 117 834,85 дол. США, (що за курсом НБУ станом на 06.05.2024 становить 4 642 327,71 грн), і включає в себе:

- 66 109,57 дол. США. (еквівалент - 2 604 512,12 грн) - заборгованість по тілу кредиту;

- 41 987,65 дол. США (еквівалент - 1 654 183,25 грн) - заборгованість за процентами;

- 9 737,63 дол. США (еквівалент - 383 632,44 грн) - 3% річних (заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за період з 16.03.2019 по 16.03.2022).

Як встановлено судом, 09.10.2008, між ВАТ "ФОЛЬКСБАНК" (правонаступником якого є ПАТ "ВіЕс Банк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір №KF52975 (надалі - Договір), за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 70 000,00 дол. США строком на 15 років (надалі - кредит) (п. 1.1 Кредитного договору).

Згідно з п.1.2. та п.1.4. Договору, позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, передбачених Кредитним договором. Позичальник зобов'язується починаючи з місяця, 4 наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати повернення кредиту щомісячно частинами в сумі не менше 389,00 дол. США в термін не пізніше останнього робочого дня місяця. Останній платіж сплачується в розмірі залишку заборгованості по кредиту в термін не пізніше 06.10.2023. Процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 13,5 % річних (надалі "Базова ставка").

У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами, та/або недотримання позичальником вимог щодо страхування майна на умовах та у порядку, визначених в п.5.2.1. даного договору, процент за користування кредитом, збільшується на 10 % річних від базової ставки.

Після повного погашення простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами, виконання позичальником вимог щодо страхування майна на умовах та у порядку, визначених в п.5.2.1. даного договору процентна ставка встановлюється в розмірі базової ставки. Позичальнику надається споживчий кредит для особистих потреб.

Згідно до п.5.2.9 Договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку зобов'язання у наступних випадках: затримання сплати частини кредиту та/або% щонайменше на один календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять%; утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами.

Як встановлено, банком було виконано свої зобов'язання та надано боржнику 70 000,00 дол. США, що підтверджується випискою по особовим рахункам з 09.10.2008 по 12.10.2018.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог нього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з невиконання умов Договору, 28.12.2020 банк звернувся до Рівненського міськрайонного суду Рівненської області.

Заочним рішенням у справі №2-2311/11 від 17.02.2011 Рівненським міськрайонним судом Рівненської області вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ФОЛЬКСБАНК" заборгованість в розмірі 74 398,48 дол. США з якої:

- 66 109,57 дол. США - заборгованість по тілу кредиту;

- 7 489,64 дол. США - заборгованість по%м;

- 799,27 дол. США - пеня за невиконання умов Договору;

- 1820,00 грн - судових витрат.

30.01.2019, ухвалою Рівненського міськрайонного суду Рівненської області було замінено стягувача у виконавчому листі №2-2311/11, виданому Рівненським міським судом Рівненської області 16.03.2017 з ПАТ "ВіЕсБанк" (правонаступника ПАТ "ФОЛЬКСБАНК") на АТ "ТАСКОМБАНК".

Згідно до постанови про заміну сторони виконавчого провадження ВП №53782166 від 26.02.2020 заступника начальника відділу Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), замінено стягувача на АТ "ТАСКОМБАНК".

Станом на сьогоднішній день вказане рішення суду не виконане, виконавчий документ знаходиться на виконанні у відділі ДВС у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), №АСВП 53782166.

Згідно ч.1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 ГПК України).

Таким чином, визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в даній справі підлягає сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 66 109,57 дол. США. В той же час, вимога про визнання пені і судових витрат, що стягнуті рішенням суду, кредитором не заявлена.

Щодо суми нарахованих процентів за користування тілом кредиту за період з 10.10.2008 по 27.12.2018 в сумі 41 987,65 дол. США.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату% за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий до 06.10.2023.

В свою чергу згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Саме такі висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 (провадження № 14-318цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні (такі правові висновки також викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/23028/17).

Таким чином, на підставі вищезазначеного, при розгляді заяви АТ "ТАСКОМБАНК" з кредиторськими вимогами до ОСОБА_2 , судом встановлено, що кредитором було використано право вимоги дострокового повернення заборгованості, яка не повернута, змінивши на власний розсуд умови основного зобов'язання щодо строку дії договору та періодичності платежів, а відтак строк виконання зобов'язань - як основного, так і акцесорних - є таким, що настав у розмірі і строк, який встановлений заочним рішенням у справі №2-2311/11 від 17.02.2011 Рівненського міськрайонного суду Рівненської області.

Однак, згідно до розрахунку кредитора, проценти за користування тілом кредиту нараховувалися протягом періоду з 10.10.2008 по 08.07.2010 та в період з 01.01.2015 по 27.12.2018, в результаті чого за даний період останній пред'являє вимогу в розмірі 41 987,65 дол. США.

Як зазначалося вище, заочним рішенням суду від 17.02.2011 по справі №2-2311/11 було стягнуто заборгованість по%х, що існувала на дату звернення з позовною заявою в розмірі 7 489,64 дол. США, яка, в подальшому бул частково погашеними в розмірі 1 983,57 дол. США, а тому станом на 06.04.2024 залишок непогашеної заборгованості по%м становить 5 506,07 дол. США, який підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в даній справі.

Таким чином грошова вимога щодо сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 36 481,58 дол. США (41 987,65 - 5 506,07) є неправомірною і визнанню не підлягає.

Щодо суми нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України 3% річних за період з 16.03.2019 по 16.03.2022 в розмірі 9 737,63 дол. США.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК, за час прострочення.

У постанові від 27.04.2018 у справі №908/1394/17 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми 3-ма роками, які передували подачі такого позову.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/16945/14, від 16.11.2018 у справі №918/117/18, від 30 січня 2019 у справах №905/2324/17, №922/175/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що кредитор з вимогою про стягнення 3% річних заявлена до суду 06.05.2024, а тому в контексті вказаної вище судової практики розрахунок 3% річних обмежується 3-ма роками, що передували подачі відповідної заяви з вказаною вимогою до суду, а саме: з 06.05.2021 по 06.05.2024.

В свою чергу кредитором заявлена вимога щодо включення до реєстру вимог кредиторів 3% річних за період з 16.03.2019 по 16.03.2022.

Також, при визначенні величини 3% річних, що підлягає включенню до реєстру приймається до уваги той факт, що з 17.03.2022 набрав чинності п.18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Отже, визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів підлягаю величина 3% річних за період з 06.05.2021 по 23.02.2022, що розрахована на суму заборгованості - 71 615,64 дол. США (встановлена заочним рішенням суду від 17.02.2011 по справі №2-2311/11, а не на борг в розмірі 108 097,22 дол. США), складає 1 730,55 дол. США, яка підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в даній справі.

Таким чином грошова вимога щодо сплати 3% річних за користування кредитними коштами в розмірі 8 007,08 дол. США (9 737,63 - 1 730,55) є неправомірною і визнанню не підлягає.

Відповідно до приписів п.2 ст. 45 Кодексу склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

У зв'язку з чим зобов'язання боржника, що визначені в іноземній валюті, мають бути визначеним в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника - 06.05.2024 (39,3969 грн).

Згідно з ч.4 ст. 133 КУзПБ, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Зважаючи на викладене у сукупності, проаналізувавши заяву з кредиторськими вимогами, взявши до уваги пояснення керуючого реструктуризацією, господарський суд визнає грошові вимоги кредитора АТ "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 в гривневому еквіваленті на дату подання заяви у розмірі 2 889 612,52 грн, яка складається з:

· 2 604 512,12 грн (66 109,57 * 39,3969) заборгованість по кредиту;

· 216 922,09 грн (5 506,07 * 39,3969) - відсотки;

· 68 178,31 грн (1 730,55 * 39,3969) - 3% річних.

Дані вимоги підлягають включенню до Реєстру вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , як вимоги ІІ (другої) черги задоволення.

Тоді як у визнанні кредиторських вимог АТ "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 у розмірі 1 752 715,19 грн (4 642 327,71 грн. - 2 889 612,52 грн), що включає невизнану суму% за користування тілом кредиту та 3% річних, слід відмовити.

Окрім того, господарський суд дійшов висновку про необхідність включення до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність - витрати на оплату судового збору АТ "ТАСКОМБАНК" у розмірі 6 056, 00 грн.

Господарський суд, розглянувши заяву ГУ ДПС у Рівненській області з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, встановив наступне.

Заява ГУ ДПС в Рівненській області мотивована тим, що станом на 08.04.2024 боржником ОСОБА_1 належним чином не виконано свій обов'язок по сплаті податків та зборів в розмірі 510 366,03 грн. в т. ч. щодо податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування (код 11010500) - 488 370,43 грн, військовий збір за результатами річного декларування (код 11011001) - 21 995,60 грн.

Враховуючи дане кредитор просить визнати грошові вимоги ГУ ДПС в Рівненській області до ОСОБА_1 в розмірі 510 366,03 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

За результати розгляду заяви ГУ ДПС в Рівненській області з грошовими вимогами до боржника судом встановлено, що 12.10.2015 контролюючим органом було здійснено перевірку ОСОБА_1 щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага за період з 01.01.2024 по 31.12.2014

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки було складено Акт від 12.10.2015 №179/3063118358/17-16-17-01.

Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до податкового органу податкових декларацій встановлено, що фізичною особою - платником податку ОСОБА_1 за період, що перевірявся не подана податкова декларації до ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області у строки встановлені пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України та не задекларовано суму додаткового блага в розмірі 175 301,01 грн, чим порушено пп. 14.1.47 п.14.1 ст.14, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, абз."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, та п.179.1 ст.179 ПК України.

Згідно з пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 додаткові блага, кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.163.1 ст.163 ПК об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 суми боргу платника податку, анульованого кредитом за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку (боржника) про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно з п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України.

Відповідно пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня, що настає за звітним.

Відповідно до п.167.1 ст. 167 ПК ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів одержаних (крім випадків, визначених у п.п.167.2 167.4 цієї статті), у т.ч, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільне правовими договорами.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового, ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Таким чином, в порушення пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49, абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 та п.179.1 ст.179 ПК України, фізичною особою ОСОБА_1 не подано декларацію про доходи (по строку подачі до 01.05.2015 ) та не задекларовано доход в сумі 826 378,89 грн, отриманий у вигляді додаткового блага у 2014 році.

Відповідно до п.167.1 ст.167 Податковий кодекс України, ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у п.п.167.2 -167.4 ст. 167), у т.ч, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної грн.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового, ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Відповідно до п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.1 ст.179 ПК України донарахована за результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від отриманого доходу у вигляді додаткового блага у 2014 році становить 175 301,01 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.12.2015 №0003231742, яким збільшено суму грошового зобов'язання ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб та штрафними санкціями в сумі 175 301,01 грн.

ДПІ в м. Рівному платнику податків було виставлено податкова вимога №1335-23 від 15.03.2016.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду 12.09.2016 по справі №817/1342/16 позов задоволено повністю і стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 175 301,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною 1 ст. 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 ГПК України).

Станом на дату розгляду справи судом боржником доказів сплати податкової заборгованості не надано.

Також, 29.11.2016, контролюючим органом було здійснено перевірку дотримання вимог податкового законодавства ФОП Яцутою Ю.Я. за результатами якої було складено Акт від 29.11.2016 №159/3063118358/17-16-13-03.

Перевіркою встановленого, що ФОП Яцутою Ю.Я. протягом періоду, що перевірявся, порушено ст. 164, п.167.1 ст. 167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПК України та підпп.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Відповідно до п.6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Відповідно до пп. 9.1.2 п.9.1 ст. 9 ПК України до загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб.

Згідно з ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

У відповідності із пп.164.1.3 п.164.1 ст. 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 цього Кодексу.

Згідно п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст. 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 цього пункту.

Відповідно до пп.177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п.167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За змістом п.179.7 ст. 179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до підпп.54.3.1, 54.3.3. п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у т.ч. призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у т.ч. за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Документальною позаплановою перевіркою платника податків ФОП Яцути Ю.Я. встановлено порушення відповідачем, зокрема:

1) ст. 164, п.167.1 ст. 167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за період, що перевіряється в сумі 234 010,79 грн.

2) пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп.1.4, пп.1.5, п.16.1 підрозділу 10 розділу XX України, в результаті чого недоутримано та не перераховано до бюджету військового збору з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за період, що перевірявся в сумі 17 596,48 грн.

На підставі акта перевірки від 29.11.2016 №159/3063118358/17-16-13-03 контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004061303 від 23.12.2016, яким боржнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 292 513,49 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 234 010,79 грн. та 58 502,70 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004071303 від 23.12.2016, яким боржнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 21 995,60 коп, в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 17 596,48 грн. та 4 399,12 грн. за штрафними санкціями.

Статтею 129 ПК України унормовано нарахування пені.

Відповідно до п.131.1. ст. 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Встановлено, що контролюючим органом у відповідності до ст. 129 ПК України нараховано пеню за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 33 897,28 грн. та за платежем військовий 4 399,12 грн, що підтверджується довідкою про борг, розрахунком пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов'язань та зворотнім боком облікових карток платника податків.

Підпунктом 14.1.156. п.14.1. ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у т.ч. податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у т.ч. сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підп.14.1.175. п.14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, встановлено, що сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб становить 360 910,25 грн, по військовому збору становить 17 596,48 грн, а також штрафних санкцій в розмірі 97 962,02 грн та пені в сумі 33 897,28 грн, а всього: 510 366,03 грн є податковим боргом ОСОБА_1 , який ним не сплачено, а тому підлягає визнанню в межах даної справи про його неплатоспроможність.

Згідно з ч.4 ст. 133 КУзПБ, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Отже, заявлені грошові вимоги кредитора ГУ ДПС у Рівненській області до боржника ОСОБА_1 визнаються судом в повному обсязі на суму 510 366,03 грн, та підлягають включенню до Реєстру вимог кредиторів згідно до наступної черговості:

- 378 506,73 грн - вимоги ІІ (другої) черги задоволення;

- 131 859,30 грн - вимоги ІІІ (третьої) черги задоволення.

Частиною 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:

1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;

2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч.1 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства).08/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Керуючись ст. ст. 196, 222, 234, 235 ГПК України, ст. ст. 45, 46, 47, 122, 123, 133 КУзПБ, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги кредитора - Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" у розмірі 2 889 612 (два мільйони вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч шістсот дванадцять) грн 52 коп., з яких:

- 2 604 512,12 грн (основної заборгованості) - ІІ (друга) черга задоволення;

- 216 922,09 грн (заборгованості за відсотками) - ІІ (друга) черга задоволення;

- 68 178,31 грн (3% річних) - ІІ (друга) черга задоволення;

3. В решті грошових вимог Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 у розмірі 1 752 715,19 грн - відмовити.

4. Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп.

5. Заяву Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 - задовольнити.

6. Визнати грошові вимоги кредитора - Головного управління ДПС у Рівненській області у розмірі 510 366 (п'ятсот десять тисяч триста шістдесят шість) грн 03 коп. з яких:

- 360 910,25 грн (податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб) - ІІ (друга) черга задоволення;

- 17 596,48 грн (військовий збір) - ІІ (друга) черга задоволення;

- 97 962,02 грн (штрафні санкції) - ІІІ (третя) черга задоволення;

- 33 897,28 грн (пеня) - ІІІ (третя) черга задоволення.

7. Зобов'язати керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник І.І. протягом 3 робочих днів після постановлення даної ухвали письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення. Разом з повідомленням про проведення зборів кредиторів надіслати кредитору порядок денний цих зборів. Докази направлення повідомлення та рішення зборів кредиторів надати суду.

8. Зобов'язати керуючого реструктуризацією Мельник І.І. провести збори кредиторів не пізніше 09.08.2024.

9. Призначити засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "13" серпня 2024 р. на 11:00 год.

10. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, в залі судових засідань №15.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК

Попередній документ
120179280
Наступний документ
120179282
Інформація про рішення:
№ рішення: 120179281
№ справи: 918/283/24
Дата рішення: 25.06.2024
Дата публікації: 08.07.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Рівненської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (25.06.2024)
Дата надходження: 09.05.2024
Предмет позову: визнання кредитором
Розклад засідань:
28.05.2024 13:00 Господарський суд Рівненської області
25.06.2024 13:00 Господарський суд Рівненської області
13.08.2024 11:00 Господарський суд Рівненської області
17.08.2024 13:00 Господарський суд Рівненської області
26.09.2024 12:00 Господарський суд Рівненської області
01.10.2024 13:45 Господарський суд Рівненської області