Справа № 278/3443/24
Провадження №1-кп/278/507/24
04 липня 2024 року м.Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024240020001559 від 01.05.2024 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кілія, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянина України, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , достовірно знаючи про те, що в України введено та діє правовий режим воєнного стану, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 29.03.2024 близько 10:00 год. самовільно залишив місце служби, а саме розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 , що на території польового табору у АДРЕСА_3 , та проводив час на власний розсуд до 04.05.2024, коли прибув у другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управляння Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, що за адресою: АДРЕСА_4 .
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення місця служби та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення за ч.5 ст.407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, фактичні обставини справи не оспорював та надав покази, які відповідають висунутому обвинуваченню.
Вина обвинуваченого у скоєному іншими учасниками судового процесу також не оспорюється.
За клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому обвинуваченому та іншим учасникам процесу, судом роз'яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному суді.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені вказаного кримінального правопорушення доведена повністю, а тому кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України, як умисні дії, які виразились у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
ОСОБА_4 має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу під час мобілізації, за місцем проходження служби зарекомендував себе з негативної сторони, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий в силу ст.89 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, з'явлення із зізнанням.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, безальтернативний характер санкції ч. 5 ст. 407 КК України щодо виду покарання, відомості про особу обвинуваченого, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим, беручи до уваги наявність трьох пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також тривалість вчинення кримінального правопорушення, яке тривало понад 1 місяць, припинення його вчинення з волі самого обвинуваченого, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 5 ст. 407 КК України.
Цивільний позов у провадженні не заявлено, даних про процесуальні витрати та речові докази матеріали кримінального провадження не містять, арешт на майно в рамках даного кримінального провадження не накладався.
Підстав для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання обчислювати з дня взяття під варту ОСОБА_4 після звернення вироку до виконання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_6