ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.06.2024Справа № 910/19775/23
за позовом Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів»
до Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"
про захист порушених прав інтелектуальної власності
та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"
до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"
1. Національної поліції України
2. Міністерства внутрішніх справ України
про визнання недійсним свідоцтва та визнання відсутнім авторських майнових прав на твір
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Одинцова К.К.
Представники сторін та третіх осіб: відповідно до протоколу судового засідання.
Державне підприємство "Поліграфічний комбінат Україна" по виготовленню цінних паперів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної поліції України, Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" про: визнання такими, що порушують майнові авторські права Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" дії Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" щодо використання службового твору Графічне зображення "Дизайн бланка "Службове посвідчення Національної поліції України" (2 варіанти) за Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на службовий твір НОМЕР_2 від 01.03.2021; заборону Дочірньому підприємству "Поліграфічний комбінат "Зоря" використання службового твору Графічне зображення "Дизайн бланка "Службове посвідчення Національної поліції України" (2 варіанти) за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на службовий твір НОМЕР_2 від 01.03.2021 шляхом виготовлення бланків службових посвідчень Національної поліції України без дозволу позивача; стягнення з Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" до Державного бюджету України штрафу у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача; стягнення з Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" на користь Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" кошти в розмірі 1 382 690,00 грн як упущену вигоду внаслідок порушення авторського права (з урахуванням заяв про зміну предмета позову).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.02.2024.
09.01.2024 через систему "Електронний Суд" від Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" надійшла зустрічна позовна заява до Державного підприємства "Поліграфічний комбінат Україна" по виготовленню цінних паперів, у якій заявник просить визнати недійсним Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2 від 01.03.2021 "Графічне зображення "Дизайн бланка "Службове посвідчення Національної поліції України" (2 варіанти)", авторські майнові права на який належать Державному підприємству "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" та визнати відсутніми у Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" авторські майнові права на твір "Графічне зображення "Дизайн бланка "Службове посвідчення Національної поліції України" (2 варіанти)".
11.01.2024 через систему "Електронний Суд" від Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" надійшов відзив на позовну заяву.
12.01.2024 через систему "Електронний Суд" від Національної поліції України надійшов відзив на позовну заяву.
12.01.2024 через систему "Електронний Суд" від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшла заява про зміну предмета позову та відмову від позовних вимог в частині.
17.01.2024 через систему "Електронний Суд" від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшла відповідь на відзив.
19.01.2024 через систему "Електронний Суд" від Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 22.01.2024 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву та об'єднано в одне провадження із первісним позовом у справі.
08.02.2024 через систему "Електронний Суд" від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
08.02.2024 через систему "Електронний Суд" від Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" надійшло клопотання про долучення доказів.
13.02.2024 через систему "Електронний Суд" від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшли відповідь на відзив Національної поліції України та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Окрім того, 13.02.2024 через систему "Електронний Суд" від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшли клопотання про витребування доказів, а саме: інформацію про розмір доходу та розмір прибутку Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" за договором про закупівлю №181НП від 10.09.2020 з Національною поліцію України, за договором №175НП від 24.06.2022 з Національною поліцією України, за договором №20НП від 10.02.2023 з Національною поліцією України.
Ухвалою суду від 13.02.2024 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" про зміну предмета позову та відмову від позову в частині від 12.01.2024, закрито провадження у справі в частині вимог до Національної поліції України, виключено Національну поліцію України з числа відповідачів за первісним позовом та відкладено підготовче засідання на 19.03.2024.
20.02.2024 через систему "Електронний Суд" від Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" надійшли заява про залучення до участі у справі Національної поліції України у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та відзив на первісну позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).
01.03.2024 через систему "Електронний Суд" від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшли письмові пояснення.
Ухвалою суду від 19.03.2024 долучено до матеріалів справи відповідь на відзив від 13.02.2024 та докази, які подані Державним підприємством "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" від 13.02.2024, додаткові пояснення Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" від 20.02.2024, та письмові пояснення Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" від 01.03.2024; відмовлено у задоволенні клопотань Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" про витребування доказів від 13.02.2024; клопотання Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" про залучення до участі у справі третьої особи від 20.02.2024 - задоволено; клопотання Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" про залучення до участі у справі третьої особи від 19.03.2024 - задоволено; залучено до участі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" - Національну поліцію України; залучено до участі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" - Міністерство внутрішніх справ України; відкладено підготовче засідання на 30.04.2024.
15.04.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від третьої особи - Національної поліції України надійшли пояснення.
16.04.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від третьої особи - Міністерства внутрішніх справ України надійшли пояснення.
17.04.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшла відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів.
23.04.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшла заява про зміну предмету позову та клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів.
26.04.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" надійшов відзив на заяву про зміну предмету первісного позову.
29.04.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 30.04.2024 за наслідками розгляду клопотання Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" про залишення без розгляду раніше поданого клопотання про витребування доказів, судом задоволено вказане клопотання та залишено клопотання про витребування доказів від 23.04.2024 без розгляду.
За наслідками розгляду у підготовчому засіданні 30.04.2024 заяви представника Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" про зміну предмету позову від 23.04.2024, з огляду на норми ст. 46 ГПК України, відповідно до яких до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву про зміну предмету позову до розгляду.
Разом з тим, у підготовчому засіданні 30.04.2024 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 30.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив долучити до матеріалів справи письмові пояснення Національної поліції України від 15.04.2024; долучити до матеріалів справи письмові пояснення Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2024, залишити без розгляду клопотання представника Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" про витребування доказів від 23.04.2024; долучити до матеріалів справи відзив представника Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" на зустрічну позовну заяву; прийняти заяву представника Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" про зміну предмету позову від 23.04.2024; долучити до матеріалів справи відзив представника Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" на заяву про зміну предмету позову; закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 28.05.2024.
03.05.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Національної поліції України отримано додаткові пояснення.
28.05.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшли додаткові документи.
28.05.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшли письмові пояснення щодо розміру завданих позивачеві збитків.
У судовому засіданні 28.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив відкласти судове засідання на 19.06.2024.
13.06.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшла вступна промова позивача.
17.06.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшло клопотання про долучення доказів.
18.06.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшли додаткові пояснення та заява про виклик експерта.
19.06.2024 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний суд» від Національної поліції України надійшли додаткові пояснення у справі та заява про проведення засідання за відсутності представника.
У судове засідання 19.06.2024 прибули представники Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів", Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" та Міністерства внутрішніх справ України.
Представники Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" підтримали первісний позов та заперечили проти зустрічного позову, представники Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" заперечили проти первісного позову та підтримали зустрічний позов.
За наслідками розгляду клопотання Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" про виклик експерта, судом відмовлено в його задоволенні з огляду на таке.
Частиною 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
З огляду на те, що суд здійснює судовий розгляд справи в судовому засіданні, та підготовче провадження судом закрито 30.04.2024, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про виклик експерта.
У судовому засіданні 19.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши докази, суд
На підставі наказу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом, Поліграфкомбінат «Україна») «Про створення робочої групи» №123/1 від 19.10.2015, ОСОБА_2. та ОСОБА_1 як працівниками здійснено розробку графічного зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України».
Листом від 05.11.2015 №12/3725, адресованим начальнику Департаменту матеріального забезпечення МВС України, надіслано на затвердження дизайни бланків службового посвідчення поліцейського та службового посвідчення для працівників Міністерства внутрішніх справ України.
27.11.2015 Національна поліція України (далі - третя особа 1/Нацполіція) листом №243/12/1/3/01-2015 повернула затверджений дизайн бланку службового посвідчення для поліцейських та державних службовців органів, підрозділів та установ Національної поліції України.
Державним підприємством "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" листом від 03.12.2015 №83-12дск направлено Нацполіції на розгляд для подальшого затвердження технічні описи бланка службового посвідчення, що видається державним службовцям, іншим працівникам Міністерства внутрішніх справ України та бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України. У вказаному листі зазначено, що з метою підготовки відповідних проектів актів Уряду, що розробляються Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України, Поліграфкомбінат «Україна» дозволив за потреби виготовляти копії надісланих документів, що надані в електронній версії в додатку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1573 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень в органах, підрозділах та установах Національної поліції України» затверджено, зокрема, зразок бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України та опис бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України, що додані до наказу.
26.04.2017 наказом Міністерства внутрішніх справ України №347 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень Національної поліції України» затверджено Порядок оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України; затверджено зразок бланка службового посвідчення Національної поліції України та опис бланка службового посвідчення Національної поліції України, що додані до наказу; визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1573.
В подальшому Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір - «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти) НОМЕР_2, дата реєстрації 01.03.2021, авторські майнові права за яким належать Державному підприємству "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів".
Як зазначає позивач за первісним позовом, Нацполіція протягом 2016-2021 рр. здійснювала замовлення та закупівлю бланків службового посвідчення Національної поліції України у Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів", однак, у 2022-2023 рр. Нацполіція відмовилась від закупівлі бланків службового посвідчення у позивача за первісним позовом, здійснюючи таку закупівлю у Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» (відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом, Поліграфкомбінат «Зоря») за договором від 24.06.2022 №175НП та від 10.02.2023 №20НП.
Звертаючись до суду позивач за первісним позовом зазначає про те, що Поліграфкомбінатом «Зоря» при виготовленні бланків службових посвідчень Нацполіції використовується належний позивачу за первісним позовом твір за свідоцтвом про реєстрацію авторського права НОМЕР_2, що за відсутності згоди позивача за первісним позовом на використання такого твору, порушує його майнові права.
За наведених обставин, позивач за первісним позовом (з урахуванням заяв про зміну предмету позову) просить суд:
визнати такими, що порушують майнові авторські права позивача за первісним позовом дії відповідача за первісним позовом щодо використання твору - «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти) за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на службовий твір НОМЕР_2 від 01.03.2021;
заборонити відповідачу за первісним позовом використання твору «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти) за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на службовий твір НОМЕР_2 від 01.03.2021 шляхом виготовлення бланків службових посвідчень Національної поліції України;
стягнути з відповідача за первісним позовом до Державного бюджету штраф - 10% суми, присудженої на користь позивача за первісним позовом;
стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 1382690,00 грн. упущеної вигоди.
Заперечуючи проти первісного позову, відповідач за первісним позовом вказує на те, що після затвердження Міністром внутрішніх справ України зразку бланка службового посвідчення Нацполіції, такий зразок бланка став актом законодавства України, офіційним документом, та став ознакою поліції як органу державної влади, відтак і втратив статус об'єкта, що охороняється законом; позивач за первісним позовом, заявляючи вимоги зокрема про відшкодування шкоди, повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність шкоди, причинний зв'язок та вину відповідача за первісним позовом, який при укладенні та виконанні договорів на виготовлення бланків службового посвідчення не знав і не міг знати про будь-які порушення прав інтелектуальної власності; дизайн, який було використано відповідачем за первісним позовом при виготовленні бланків посвідчення Нацполіції, відрізняється від дизайну, розробленого позивачем за первісним позовом; позивачем за первісним позовом порушені строки позовної давності та відповідач за первісним позовом заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності.
Заявляючи вимоги зустрічного позову, позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що Закон України «Про авторське право і суміжні права» встановлює, що не є об'єктом авторського права, зокрема, офіційні документи органів державної влади (закони, укази, постанов, стандарти тощо), символи і знаки державних органів, а тому оскільки зразок бланку службового посвідчення Нацполіції був затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, то свідоцтво про реєстрацію авторського права на службовий твір НОМЕР_2 від 01.03.2021 засвідчує об'єкт, який не може охоронятись, а Поліграфкомбінатом «Україна» захищає права, яких не існує.
З огляду на викладене, позивач за зустрічним позовом просить суд:
визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію авторського права НОМЕР_2 «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти);
визнати відсутнім у Поліграфкомбінату «Україна» авторських майнових прав на твір «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти).
Заперечуючи проти зустрічного позову, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2017 №347 за своїм змістом лише визначає порядок та регулює механіку видачі і обігу службових посвідчень поліцейських в системі підрозділів Національної поліції України, проте, не є нормативно-правовим актом; за укладеними позивачем за зустрічним позовом договорами саме на нього покладались обов'язки з дотримання авторських прав третіх осіб; обрані позивачем за зустрічним позовом способи захисту є неефективними.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, тоді-як вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом, спір у справі виник стосовно неправомірного, як зазначає позивач за первісним позовом, використання відповідачем за первісним позовом належного позивачеві за первісним позовом твору (графічного зображення бланку службового посвідчення) за свідоцтвом № НОМЕР_1 , тоді-як відповідач за первісним позовом заперечує наявність у позивача за первісним позовом авторських прав на цей твір, відповідно, в межах зустрічного позову оспорює таке свідоцтво та сам факт належності позивачеві за первісним позовом/відповідачеві за зустрічним позовом майнових авторських прав, якими той обгрунтовує свої вимоги за первісним позовом.
Відтак, до предмету доказування в межах заявлених первісного та зустрічного позовів у справі входять обставини щодо використання відповідачем за первісним позовом/позивачем за зустрічним позовом саме того графічного зображення, щодо якого позивач за первісним позовом заявляє свої авторські права на підставі свідоцтва НОМЕР_2; щодо відповідності/невідповідності вказаного графічного зображення, яке захищається позивачем за первісним позовом як твір, умовам надання правової охорони як об'єктам авторського права; щодо наявності у зв'язку з цим у позивача за первісним позовом відповідних майнових прав інтелектуальної власності та можливостей їх реалізації та захисту; щодо встановлення наявності обставин порушення прав позивача за первісним позовом відповідачем за первісним позовом та застосування до нього заявлених заходів відповідальності тощо.
Виходячи з наведеного обсягу предмету доказування та специфіки правовідносин, з яких виник спір, оскільки задоволення зустрічного позову, із заявленим предметом, може виключати задоволення первісного, суд вважає за доцільне спершу надати мотиви щодо вимог зустрічного позову, з огляду на суть та зміст вимог первісного та зустрічного позовів.
Щодо вимог зустрічного позову, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.
Оскільки предметом зустрічних позовних вимог є визнання відсутнім права інтелектуальної власності відповідача за зустрічним позовом на твір та визнання недійсним документу, яким засвідчуються майнові права інтелектуальної власності на цей твір, а також враховуючи, що відповідач за зустрічним позовом першим ініціював судовий розгляд (первісний позов), обґрунтовуючи його порушенням належних йому майнових авторських прав на твір, то суд доходить висновку, що позивач за зустрічним позовом належними та допустимими доказами довів існування у нього охоронюваного законом інтересу, а отже і наявність прав та підстав для звернення до суду з даним позовом.
Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 433 Цивільного кодексу України об'єктами авторського права є твори, а саме твори живопису, архітектури, скульптури та графіки.
Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Як встановлено судом, на підставі наказу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" «Про створення робочої групи» №123/1 від 19.10.2015, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як працівниками (довідки від 04.02.2015) здійснено розробку графічного зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України».
Відповідно до договорів №4 від 30.08.2013 та №7 від 10.09.2013, укладених Поліграфкомбінатом «Україна» з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як працівниками, працівник, який перебуває з підприємством у трудових відносинах за трудовим договором, створює при виконанні трудового договору з підприємством об'єктів інтелектуальної власності, а підприємство набуває права інтелектуальної власності на такі об'єкти; сторони домовились, що усі майнові права інтелектуальної власності на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівником у зв'язку з виконанням трудового договору належать підприємству.
Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», чинного на дату видачі наказу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" «Про створення робочої групи» №123/1 від 19.10.2015 службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.
Як встановлено судом, листом від 05.11.2015 №12/3725, адресованим начальнику Департаменту матеріального забезпечення МВС України, Поліграфкомбінатом «Україна» надіслано на затвердження дизайни бланків службового посвідчення поліцейського та службового посвідчення для працівників Міністерства внутрішніх справ України, а Нацполіція повернула затверджений дизайн бланку службового посвідчення листом від 27.11.2015 № 243/12/1/3/01-2015.
Судом встановлено, що Поліграфкомбінатом «Україна» листом від 03.12.2015 №83-12дск направлено на розгляд Нацполіції для подальшого затвердження технічні описи бланка службового посвідчення, що видається державним службовцям, іншим працівникам Міністерства внутрішніх справ України та бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України.
Також у вказаному листі зазначено, що з метою підготовки відповідних проектів актів Уряду, що розробляються Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України, Поліграфкомбінат «Україна» дозволив за потреби виготовляти копії надісланих документів, що надані в електронній версії в додатку.
Судом встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1573 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень в органах, підрозділах та установах Національної поліції України» затверджено, зокрема, зразок бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України та опис бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України, що додані до наказу.
Як встановлено судом, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2017 №347 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень Національної поліції України» затверджено Порядок оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України; затверджено зразок бланка службового посвідчення Національної поліції України та опис бланка службового посвідчення Національної поліції України, що додані до наказу; визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1573.
Як зазначають сторони, позивач за зустрічним позовом/відповідач за первісним позовом здійснював виготовлення та постачання бланків службового посвідчення для Нацполіції відповідно до затвердженого Міністерством внутрішніх справ України зразка, на підставі договорів про закупівлю №181НП від 10.09.2020, №175НП від 24.06.2022, №20НП від 10.02.2023, укладених з Національною поліцією України.
При цьому, позивач за зустрічним позовом зазначав, що в межах нормативно-технічної документації, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №347 від 26.04.2017, він самостійно розробляв дизайн, використовуючи власні відтінки кольорів, направленість та розташування сіток та інших захисних елементів.
В той же час, Поліграфкомбінат «Україна» вказував на те, що Поліграфкомбінат «Зоря», здійснюючи виготовлення та постачання бланків службового посвідчення для Нацполіції, тим самим використовує твір за свідоцтвом про реєстрацію авторського права НОМЕР_2.
Відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України в редакції до 01.01.2023, використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
Згідно зі ст. 12 чинного Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX, способами використання твору є: 1) відтворення; 2) включення до складеного твору; 3) включення до іншого твору, крім складеного твору; 4) розповсюдження примірників твору; 5) імпорт примірників твору; 6) здавання в найм або в позичку примірників твору; 7) публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки; 8) переклад; 9) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору. Цей перелік не є вичерпним.
На підтвердження своїх доводів і заперечень кожною зі сторін подано суду висновки експертів, зокрема, в матеріалах справи наявні:
- Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №1363, складений на замовлення Поліграфкомбінату «Україна» експертами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- Висновок експертів № 1363/2 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, складений на замовлення Поліграфкомбінату «Україна» судовими експертами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
- Висновок експерта №176-01 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складений судовим експертом ОСОБА_7
За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з висновком експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №1363, складеним на замовлення Поліграфкомбінату «Україна» експертами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зображенні «Зразка» дизайна службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям Національної поліції України, який 27.11.2015 затверджено Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_8.та погоджено головою Національної поліції України Деканоідзе Х., та «Зразку бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України», який 23.12.2015 затверджено Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_8. та погоджено головою Національної поліції України Деканоідзе Х.:
- на лицьовій стороні зображення використано усі охоронювані елементи форми вираження лицьової сторони твору «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України», права на який належать Поліграфкомбінату «Україна» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2 від 01.03.2021);
- на зворотній стороні зображення використано неохоронювані елементи форми вираження зворотної сторони твору «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України», права на який належать Поліграфкомбінату «Україна» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2 від 01.03.2021) шляхом їх відтворення у незмінному вигляді, за винятком зображення емблеми Національної поліції України, яке може бути охоронюваним елементом форми вираження твору «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України», якщо воно було створене авторами твору «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» в процесі роботи над зазначеним твором;
- розроблений Поліграфкомбінатом «Україна» Технічний опис бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України, частково використовується в «Описі бланка службового посвідчення Національної поліції України», затвердженому наказом МВС України від 26.04.2017 №347.
- Відповідно до висновку експертів № 1363/2 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, складеного на замовлення Поліграфкомбінату «Україна» судовими експертами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у зображенні «Зразку бланка службового посвідчення Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України №347 від 26.04.2017,
- на лицьовій стороні зображення використано усі охоронювані елементи форми вираження твору «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» Варіант 1, права на який належать Поліграфкомбінату «Україна» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2 від 01.03.2021) шляхом їх відтворення у незмінному вигляді;
- на зворотній стороні зображення використано неохоронювані елементи форми вираження твору «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» Варіант 2, права на який належать Поліграфкомбінату «Україна» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2 від 01.03.2021), шляхом їх відтворення у незмінному вигляді;
Відповідно до висновку експерта №176-01 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складеного судовим експертом ОСОБА_7, що поданий Поліграфкомбінатом «Зоря», графічне зображення «Дизайн бланка службового посвідчення Національної поліції України», який розроблений Поліграфкомбінатом «Зоря», не є копією графічного зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України».
Досліджуючи висновок експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №1363, складений на замовлення Поліграфкомбінату «Україна» експертами ОСОБА_9. та ОСОБА_4 , судом враховано, що експерт ОСОБА_4 не є атестованим судовим експертом в розумінні ст. 10 Закону України «Про судову експертизу», згідно з якою до проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
В той же час, судом встановлено, що у поданих сторонами висновках експертів зазначено про те, що вони підготовлені для подання до суду, а також про те, що експерти повідомлені про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України.
Проаналізувавши зміст вказаних висновків експертів, обсяг досліджених ними документів, а також суть питань, що ставились на експертизи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зважаючи, на висновки про те, що форми вираження твору «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» є відтвореними у зображенні «Зразку бланка службового посвідчення Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України №347 від 26.04.2017, беручи до уваги, що Поліграфкомбінат «Зоря» повинен здійснювати виготовлення службових посвідчень Нацполіції саме в межах нормативно-технічної документації, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №347 від 26.04.2017, зважаючи при цьому на різноманітність форм, які вважаються використанням об'єктів авторського права в силу чинного законодавства, суд доходить висновку, що в даному випадку має місце використання графічного зображення, що відображає дизайн бланка службового посвідчення Нацполіції, що розроблявся Поліграфкомбінатом «Україна».
В той же час, оцінюючи обставини щодо правомірності чи неправомірності такого використання, суд виходить з наступного.
Так, зразок бланка службового посвідчення Національної поліції України затверджувався наказами Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1573 та від 26.04.2017 №347.
Вказаним обставинами передувало направлення Поліграфкомбінатом «Україна» на розгляд для подальшого затвердження технічні описи бланка службового посвідчення разом з листом від 03.12.2015 №83-12дск, у якому зазначено, що з метою підготовки відповідних проектів актів Уряду, що розробляються Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України, Поліграфкомбінат «Україна» дозволив за потреби виготовляти копії надісланих документів, що надані в електронній версії в додатку.
Так, зміст зазначеного листа свідчить про те, що фактично мали місце обставини згоди Поліграфкомбінату «Україна» щодо факту використання бланку службового посвідчення Нацполіції у відповідних актах Уряду, що розробляються Міністерством внутрішніх справ України та Нацполіцією.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 434 Цивільного кодексу України не є об'єктами авторського права: 1) акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади; 2) державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади; 3) повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації; 4) інші твори, встановлені законом.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 3792-XII, що був чинним до 01.01.2023, не є об'єктом авторського права:
а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;
б) твори народної творчості (фольклор);
в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;
д) грошові знаки;
е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
Згідно з чинним Законом України «Про авторське право і суміжні права» №2811-IX, не охороняються авторським правом:
1) повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;
2) вираження народної творчості (фольклор);
3) акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
4) державні символи, державні нагороди; державні знаки, емблеми, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань України, затверджені органами державної влади; символіка територіальних громад України, затверджена відповідними органами місцевого самоврядування;
5) грошові знаки;
6) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis);
7) абревіатури;
8) фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними видано творами).
Відповідно до п. 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 28 жовтня 2015 р. № 878, МВС в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням. Накази МВС, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Накази МВС, прийняті в межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Так, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2017 №347, яким затверджено зразок службового посвідчення Нацполіції, та за яким здійснюється виготовлення відповідних службових посвідчень Поліграфкомбінатом «Зоря», по суті, є офіційним документом, актом органу державної влади як правовою формою рішення такого органу, що видається на підставі та на виконання Конституції і законів України.
Відтак, оскільки за законодавством України авторським правом не охороняються акти органів державної влади, їх офіційні документи, то зважаючи на те, що зміст наказу Міністерства внутрішніх справ України зокрема, складає зображення дизайну службового посвідчення Нацполіції, таке зображення, щодо якого Поліграфкомбінат «Україна» заявляє про порушення своїх майнових прав, не може отримувати правову охорону як об'єкт авторського права.
До того ж законність наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2017 №347 на предмет порушення прав інтелектуальної власності не оспорюється Поліграфкомбінатом «Україна». При цьому, доводи останнього стосовно того, що наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2017 №347 не підпадає під випадки ненадання охорони об'єкту авторського права через те, що він не є нормативно-правовим актом, оскільки не був зареєстрованим Міністерством юстиції України, відхиляються судом з огляду на таке.
Відповідно до висновку Міністерства юстиції України від 21.12.2015, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2017 №347 спрямований на організацію виконання частини 2 статті 17 Закону України «Про національну поліцію», не містить нових правових норм та не підпадає під визначення нормативно-правового акту, у зв'язку з чим державній реєстрації не підлягає.
Відповідно до п. 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
При цьому, відповідно до п. 5 вказаного Положення, на який зіслалось і Міністерство юстиції України у висновку від 21.12.2015, на державну реєстрацію не подаються акти оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення) та акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.
Так, суд погоджується з доводами Поліграфкомбінату «Україна», що наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2017 №347 не є нормативно-правовим актом, в той же час, законодавство України не обмежує перелік об'єктів, що не підпадають під правову охорону авторського права лише нормативно-правовими актами, поширюючи відсутність такої охорони і на інші акти органів державної влади, у зв'язку з чим суд вважає, що зміст такого наказу, в тому числі, в частині зображення зразка службового посвідчення Нацполіції, не може охоронятись як об'єкт авторського права.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси зокрема суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.
З огляду на те, що в силу норм ст. 437 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 3792-XII, що був чинним до 01.01.2023 та ст. 9 чинного Закону України «Про авторське право і суміжні права», авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення, та для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення чи виконання будь-яких інших формальностей, зважаючи на те, що Поліграфкомбінат «Україна» в межах даної справи має намір захистити свої майнові права на об'єкт, що, за висновками суду, не може охоронятись авторським правом через включення його як складової до акту органу державної влади, виданого в межах його повноважень (наказ МВС України від 26.04.2017 №347), то суд вважає ефективним, належним, таким, що передбачений Господарським кодексом України обраний Поліграфкомбінатом «Зоря», до якого заявлені первісні вимоги, спосіб захисту щодо визнання відсутнім у Поліграфкомбінату «Україна» авторських майнових прав на твір «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти), який до того ж є таким що відповідає змісту відповідного права та характеру його порушення, у господарських правовідносинах.
Щодо вимог зустрічного позову в частині визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», чинного до 01.01.2023, суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Про реєстрацію авторського права на твір видається свідоцтво.
Так, як встановлено судом, свідоцтво про реєстрацію за Поліграфкомбінат «Україна» авторського права НОМЕР_2 видано на твір - «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти), який, по суті, відтворений в раніше виданому Міністерством внутрішніх справ наказі від 26.04.2017 №347 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень Національної поліції України».
Частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.
Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або "вражати" договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
Аналіз цивільного законодавства свідчить, що недійсність реєстрації як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Правовим наслідком недійсності реєстрації в сфері інтелектуальної власності по своїй суті "нівелювання" правового результату породженого такою реєстрацією (тобто вважається, що не відбулося виникнення/переходу виключних прав взагалі).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 у справі № 760/20855/16-ц.
При цьому, у вказаній постанові також зазначено про те, що застосування недійсності реєстрації в сфері інтелектуальної власності, як способу захисту, ефективне для тих випадків, за яких для набуття виключного права застосовується реєстраційна система набуття прав, а в інших випадках такий спосіб не присікає порушення цивільних прав та інтересів та не відновлює їх.
Суд враховує вказані висновки, проте виходячи зі специфіки обставин даної конкретної справи, оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про визнання відсутніми авторських прав Поліграфкомбінату «Україна», то існування дійсного свідоцтва як документу, що засвідчує авторське право, яким в тому числі обґрунтований позов, призведе до явної правової невизначеності та певної суперечності між обставинами відсутності авторських прав Поліграфкомбінату «Україна» та існуванням дійсного та чинного свідоцтва про засвідчення таких авторських прав.
Іншими словами, ефективний та належний спосіб захисту зустрічного позову щодо визнання відсутнім авторських прав не охоплює в повній мірі ту частину, що стосується обставин існування виданого свідоцтва про авторське право, а тому обрані Поліграфкомбінатом «Зоря», з урахуванням обставин даної конкретної справи, обидва способи захисту саме в сукупності є виправданими, можуть забезпечити повноцінний захист та превенцію певної правової невизначеності за наслідками розгляду справи.
Так, не повинно існувати свідоцтво, що засвідчує об'єкт авторського права, який на дату видачі такого свідоцтва не охоронявся і не може охоронятись як об'єкт авторського права в силу закону.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про задоволення зустрічного позову Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про визнання недійсним свідоцтва та визнання відсутнім авторських майнових прав на твір.
Щодо вимог первісного позову, суд зазначає таке.
Так, оскільки вимоги первісного позову Поліграфкомбінату «Україна» ґрунтуються на належності йому майнових авторських прав інтелектуальної власності на «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти)», з огляду на висновки суду в межах розгляду зустрічного позову про відсутність у Поліграфкомбінату «Україна» таких прав, то доводи, покладені в основу первісного позову, про вчинення Поліграфкомбінатом «Зоря» порушень майнових авторських прав Поліграфкомбінату «Україна» є необгрунтованими, з чого слідує, відповідно, що вимоги, які ґрунтуються на таких доводах, не можуть бути доведеними.
При цьому, суд не досліджує самі по собі способи захисту, заявлені первісним позивачем, з огляду на відсутність права, яке, по суті, підлягає захисту в межах первісного позову.
За наведених обставин, первісний позов Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» про захист порушених прав інтелектуальної власності не підлягає задоволенню.
При цьому, відповідач за первісним позовом у відзиві заявив про застування позовної давності.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно зі ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення первісного позову через його необгрунтованість, відсутні підстави для встановлення обставин щодо пропуску позивачем за первісним позовом позовної давності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників справи була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для відмови в задоволенні первісного та для задоволення зустрічного позову не спростовує.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору з огляду на відмову в первісному позові покладаються на позивача за первісним позовом, витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового покладаються на відповідача за зустрічним позовом з огляду на задоволення зустрічного позову.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні первісних позовних вимог Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» про захист порушених прав інтелектуальної власності - відмовити повністю.
2. Зустрічні позовні вимоги Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про визнання недійсним свідоцтва та визнання відсутнім авторських майнових прав на твір - задовольнити повністю.
3. Визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2 від 01.03.2021 «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти)», авторські майнові права на який належать Державному підприємству «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (ідентифікаційний код: 16286441).
4. Визнати відсутніми у Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (ідентифікаційний код: 16286441) авторські майнові права на твір «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти).
5. Стягнути з Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44; ідентифікаційний код: 16286441) на користь Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» (04082, м. Київ, вул. Лугова, 1-А; ідентифікаційний код: 32068913) судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 02.07.2024.
Суддя Н.І. Зеленіна