ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.05.2024Справа № 910/13544/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/13544/22
За позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екіпаж",
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ,
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 ,
третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_5
про визнання протиправним і скасування наказу та реєстраційних дій
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Свіршкова І.В. ;
від третьої особи - 1: ОСОБА_7
від третьої особи - 2: ОСОБА_8 ;
від третьої особи - 3: ОСОБА_8 ;
від третьої особи - 4: не з'явився;
від третьої особи - 5: не з'явився.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу та реєстраційних дій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерством юстиції України, на підставі незаконних рекомендацій Центральної колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, прийнято оспорюваний наказ №4329/5 від 07.10.2022, в результаті чого порушуються права та інтереси позивача як одного із учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж». На переконання позивача, приватний нотаріус, який вчинив реєстраційну дію щодо внесення в державний реєстр запису про припинення ТОВ «Екіпаж» на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, діяв у відповідності із вимогами п. 1 ч. 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та не мав підстав для відмови у державній реєстрації, що передбачені статтею 28 зазначеного Закону.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 відкрито провадження у справі №910/13544/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
05.01.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» надійшла заява про залучення товариства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки в межах даної справи оскаржується наказ Мін'юсту на підставі якого було проведено реєстраційну дію про скасування реєстраційної дії про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж», що прямо впливає на інтереси товариства.
05.01.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшла заява про залучення їх в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Подана заява обґрунтована тим, що підставою для винесення оскаржуваного наказу Мін'юсту слугувало звернення учасників товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому рішення в даній справі може вплинути на права та обов'язки вищевказаних осіб.
20.01.2023 через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ був прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства та із встановленням обставин, що є підставами для скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шупені Олександра Миколайовича. При цьому, відповідач повідомив суд, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №640/21194/22 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шупені Олександра Миколайовича до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу Мін'юсту від 07.10.2022 №4329/5 «Про задоволення скарги», провадження у якій відкрито ухвалою від 07.12.2022.
Окрім того, разом з відзивом на позов відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та залучення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Подане клопотання обґрунтоване тим, що вказані особи належать до кола засновників ТОВ «Екіпаж», а тому у разі скасування наказу Мін'юсту, рішення у даній справі може вплинути на корпоративні права вказаних осіб.
У судовому засіданні 24.01.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про встановлення учасникам справи процесуальних строків для подання заяв по суті справи, продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання у справі.
02.02.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та повідомив, що в провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа №910/3235/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Екіпаж» від 17.02.2022, на підставі якого було проведено реєстраційну дію та яка скасована оскаржуваним наказом Мін'юсту.
У судовому засіданні 03.02.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Екіпаж», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відкладення підготовчого засідання.
Так, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Враховуючи предмет, підстави позову та зважаючи на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були ініціаторами скарги, за результатами розгляду якої відповідачем винесено оскаржуваний наказ, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі вищевказаних осіб в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки.
16.02.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заперечення в яких зауважено на тому, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України виданий на підставі обґрунтованого висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому оспорюваний наказ є обґрунтований та прийнятий у відповідності до законодавства.
21.02.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення в яких зазначено, що документи подані для державної реєстрації припинення ТОВ «Екіпаж» відповідали вимогам, встановленим ст.ст. 15 та 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а тому у приватного нотаріуса Шупені О.М. були відсутні підстави для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації, що підтверджується Висновком комісії від 01.08.2022.
У судовому засіданні 21.03.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та відкладення підготовчого засідання.
Так, приймаючи до уваги приписи статті 50 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи предмет, підстави позову та зважаючи на те, що на підставі спірного наказу Мін'юсту було проведено реєстраційну дію про скасування реєстраційної дії про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж», а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є учасниками даного товариства, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі вищевказаних осіб в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки.
30.03.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення, у яких зазначено, що при вчиненні реєстраційної дії, яка була скасована оскаржуваним наказом Мін'юсту не застосовуються вимоги п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», оскільки вони стосуються вимог до рішень органів управління юридичної особи у разі реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а не припинення юридичної особи, а відтак приватний нотаріус правомірно керувався п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у зв'язку з чим його дії відповідали вимогам вказаного Закону.
30.03.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_4 надійшли пояснення, в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
У судовому засіданні 25.04.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.
16.05.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Подане клопотання обґрунтоване тим, що Північним апеляційним господарським судом розглядається апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року у справі №910/3235/22, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Екіпаж», що оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Екіпаж» №17/02/22 від 17.02.2022 року, задоволені. Позивач зауважує, що рішення у справі №910/3235/22 має значення для вирішення даної справи, а обставини, які встановлені у справі №910/3235/22 не можуть бути встановлені судом самостійно у справі №910/13544/22, оскільки суд обмежений імперативними приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 20.06.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
Так, приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Вказана норма встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
При цьому, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Позаяк, відповідачем не доведено дійсної об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи №910/3235/22 оскільки обставини які підлягають з'ясуванню судами у справах №910/13544/22 та №910/3235/22 є різними між собою та не впливають на збирання та оцінку доказів у справі №910/13544/22, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
02.08.2023 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року у справі №640/21194/22, яким задоволено вимоги Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шупені О.М. до Міністерства юстиції України, визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №4329/5 від 07.10.2022 "Про задоволення скарги".
У судовому засіданні 04.08.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про поновлення строку на подання доказів, прийняття поданих доказів до розгляду та оголошення перерви у судовому засіданні.
Так, відповідно до приписів частини 1, 4, 5 та 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Зі змісту статті 80 ГПК України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання.
Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, суд може прийняти до розгляду докази, подані стороною після подання заяв по суті спору, коли встановить, що сторона не мала можливості подати їх у визначений законом або судом строк з причин, що не залежали від неї.
Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2022 у справі №903/522/21 та від 26.05.2021 у справі №912/2007/18.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги те, що подані позивачем додаткові докази, а саме рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №640/21194/22 від 29.06.2023 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шупені О.М. до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4329/5 від 07.10.2022 року «Про задоволення скарги», ухвалене адміністративним судом під час розгляду справи по суті, керуючись принципами господарського судочинства з урахуванням конвенційного права кожного на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття їх до розгляду.
17.08.2023 року представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року у справі №640/21194/22, яке переглядається в апеляційному порядку. Подане клопотання обґрунтовано тим, що справа №640/21194/22 та справа №910/13544/22 є взаємопов'язаними, оскільки предметом оскарження є один і той же наказ Міністерства юстиції України №4329/5 від 07.10.2022 "Про задоволення скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 " і відмінність спорів у вказаних справах лише в тому, що в адміністративному суді розглядалось скасування наказу в частині анулювання нотаріусу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, адміністративний суд, задовольняючи позовні вимоги, надав оцінку діям нотаріуса під час внесення відомостей до реєстру щодо ліквідації ТОВ "Екіпаж" та дійшов висновку про те, що нотаріус не порушував законодавства під час внесення запису про ліквідацію ТОВ "Екіпаж", так як документи надані для здійснення державної реєстрації відповідали вимогам Закону, у той час як колегією Мін'юсту у висновку від 04.10.2022 було допущено невірне трактування та застосування норм Закону.
21.08.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові обґрунтування до клопотання про зупинення провадження у справі, в яких зауважує, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року у справі №640/21194/22 було винесено після закриття підготовчого провадження у даній справі і про постановлення рішення в адміністративній справі позивач довідався 31.07.2023 року з інформаційного додатку "Опендатабот", у зв'язку з чим просить повернутися на стадію підготовчого провадження.
28.08.2023 року через відділ діловодства суду надійшли заперечення третіх осіб 2 та 3 щодо зупинення провадження у справі, в яких зауважено на тому, що відсутня об'єктивна неможливість розгляду цієї справи, оскільки у даній справі підлягають встановленню інші обставини, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі №910/13544/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 року постановлено повернутися до розгляду справи №910/13544/22 у підготовчому провадженні, продовжено підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні та зупинено провадження у справі №910/13544/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/21194/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі.
14.02.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №640/21194/22.
У судовому засіданні 20.02.2024, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.04.2024 року.
29.04.2024 року через систему Електронний суд від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі приписів пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в провадженні Верховного Суду переглядається постанова апеляційного суду у справі №640/21194/22.
У судовому засіданні 30.04.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі та відповідно до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголосив перерву до 07.05.2024.
Так, як вже було зазначено, приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З аналізу вище викладеного слідує, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
За приписами частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова Шостого апеляційного господарського суду у справі №640/21194/22 від 17.01.2024 року набрала законної сили з дати її прийняття - 17.01.2024 року, відтак, перегляд в касаційному порядку судового рішення, яке набрало законної сили не є тим випадком, що унормований приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу. Тоді як, позивач, за результатом розгляду касаційної скарги поданої в межах справи №640/21194/22, не позбавлений права звернутися з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в порядку, встановленому нормами Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 07.05.2024 представники відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у задоволенні позовних вимог просили відмовити.
Представники позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у судове засідання не з'явилися, втім про розгляд даної справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відтак, враховуючи, що позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача були належним чином повідомлені про судове засідання, втім про причини неявки не повідомили і не подали жодних клопотань, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 07.05.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею Олександром Миколайовичем (далі - приватний нотаріус Шупеня О.М.) вчинено реєстраційну дію від 21.02.2022 № 1000691100019003057 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 23719354) (далі - ТОВ «Екіпаж», Товариство).
Реєстраційна дія від 21.02.2022 № 1000691100019003057 була вчинена у зв'язку з поданням для державної реєстрації рішення загальних зборів учасників Товариства від 17.02.2022, оформлені протоколом № 17/02/22 від 17.02.2022 про припинення Товариства шляхом ліквідації в добровільному порядку, про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_3 , про призначення ліквідатором Піковського Олександра Ігоровича, про визначення місцезнаходження ліквідатора за адресою: АДРЕСА_1 , про визначення порядку задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 112 Цивільного кодексу України та визначення строку заявлення кредиторами своїх вимог до Товариства, який становить два місяці з дня оприлюднення відомостей в ЄДР.
Для вчинення реєстраційної дії була подана копія протоколу № 17/02/22 від 17.02.2022, вірність якої оригіналу була засвідчена 17.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Калашовою Л.В.
У квітні 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як учасники Товариства звернулись до Мін?юсту зі скаргою на Реєстраційну дію від 21.02.2022 №1000691100019003057, просили її скасувати, оскільки учасники не приймали рішення про припинення діяльності Товариства, не брали участь 17.02.2022 у загальних зборах Товариства та не підписували протокол загальних зборів ТОВ «Екіпаж» від 17.02.2022, а подані для вчинення реєстраційної дії документи не відповідають вимогам законодавства, так як в порушення пп. 3.3 п. 3 гл. 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та п. 1 ч. 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» підписи фізичних осіб - учасників Товариства на протоколі загальних зборів не були засвідчені нотаріально.
Розгляд скарги центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) відбувся 01.08.2022.
За результатами розгляду скарги Колегія склала Висновок від 01.08.2022, у якому рекомендувала відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що реєстраційна дія, проведена приватним нотаріусом Шупенею О.М. щодо Товариства, відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
У подальшому, на підставі доручення Міністра юстиції України № 312/1/48-22 від 12.09.2022 скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було повернуто для організації повторного розгляду на засіданні Колегії з метою більш детального вивчення обставин справи, оскільки скарга потребує повторного розгляду для забезпечення належного мотивування щодо оформлення та наявності необхідних відомостей у протоколі загальних зборів учасників Товариства від 17.02.2022 № 17/02/22, що слугував підставою для внесення відповідних змін до відомостей ЄДР щодо Товариства.
Повторний розгляд Скарги Колегією було призначено на 04.10.2022.
За результатами повторного розгляду скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 18.04.2022, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 19.04.2022 за № СК-924-22, Колегія у Висновку від 04.10.2022 рекомендувала скаргу задовольнити; скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 21.02.2022 №1000691100019003057 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею Олександром Миколайовичем щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 23719354); анулювати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Шупені Олександру Миколайовичу доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Висновок Колегії мотивований тим, що унаслідок проведення оскаржуваної реєстраційної дії до ЄДР було внесено рішення про припинення Товариства в результаті його ліквідації (1). Скаржники (як учасники Товариства) вважають протиправними та просять скасувати оскаржувану реєстраційну дію. В обґрунтування своїх вимог зазначають, що державна реєстрація проведена на підставі підроблених документів, оскільки скаржниками рішення щодо припинення Товариства не приймалося (2). За результатом перевірки відомостей ЄДР щодо Товариства, Колегією встановлено, що поданий приватному нотаріусу Шупені О.М. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії протокол загальних зборів учасників Товариства від 17.02.2022 № 17/02/22 оформлений без дотримання вимог законодавства, у зв'язку з тим, що не містить посвідчувального напису щодо засвідчення справжності підписів учасників Товариства та не викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів (3). Отже, оскаржувана реєстраційна дія є протиправною та підлягає скасуванню (4). Ураховуючи зазначене, Колегія дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню (5). Зазначені порушення, на переконання Колегії, слугують підставою для анулювання приватному нотаріусу Шупені О.М. доступу до ЄДР (п. 6).
На підставі Висновку Колегії від 04.10.2022 Мін?юст прийняв наказ № 4329/5 від 07.10.2022, яким задоволено скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 18.04.2022 (пункт 1); скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 21.02.2022 № 1000691100019003057 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею Олександром Миколайовичем щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 23719354) (пункт 2); анульовано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Шупені Олександру Миколайовичу доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункт 3); виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству (пункт 4); виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (пункт 5).
Вважаючи помилковим Висновок Колегії від 04.10.2022 щодо протиправності реєстраційної дії та таким, що суперечить раніше прийнятому Висновку Колегії від 01.08.2022, а прийнятий наказ незаконним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Позивач зазначає, що під час здійснення реєстраційної дії державний реєстратор діяв у відповідності до вимог законодавства, втім скасувавши таке рішення Міністерство юстиції України порушує права та інтереси позивача як одного із учасників Товариства, який голосував за рішення про ліквідацію Товариства та його права як ліквідатора цього товариства. На переконання позивача, приватний нотаріус Шупеня О.М. вчинив реєстраційну дію із дотриманням вимог п. 1 ч. 10 ст. 17 Закону та у нього були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації, що передбачені ст. 28 Закону.
Відповідач та треті особи 1-3, в свою чергу, заперечили проти позовних вимог, з підстав того, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства та із встановленням обставин, що є підставами для скасування рішення державного реєстратора, який належним чином не перевірив документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію відомостей про припинення юридичної особи за умов невідповідності поданих документів вимогам Закону, а саме відсутність нотаріального посвідчення підписів учасників Товариства, які є фізичними особами на рішенні загальних зборів Товариства щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», який спрямований на забезпечення об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
За приписами частини 2 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить, окрім іншого, розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 7 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Частиною 1 статті 9 Закону встановлено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
У відповідності до п. 26 ч. 2 ст. 9 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться дані юридичної особи про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.
Як зазначає позивач, загальні збори учасників ТОВ «Екіпаж» ухвалили рішення про припинення товариства шляхом ліквідації, призначення ліквідатора та встановлення строку для заявлення кредиторами своїх вимог до товариства.
Вказані рішення учасників оформлені протоколом №17/02/22 від 17.02.2022, який містить підписи учасників товариства фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Нотаріально засвідчену копію протоколу №17/02/22 від 17.02.2022 було подану приватному нотаріусу Шупені О.М. для внесення відповідних відомостей до ЄДР про перебування юридичної особи у процесі припинення за рішенням учасників ТОВ.
Приватний нотаріус Шупеня О.М. вчинив реєстраційну дію від 21.02.2022 №1000691100019003057 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж».
Вказану реєстраційну дію було скасовано оскаржуваним наказом Мін?юсту №4329/5 від 07.10.2022 за результатами повторного розгляду скарги на реєстраційну дію.
При розгляді скарги, Колегія Мін?юсту встановила, що протокол загальних зборів учасників ТОВ «Екіпаж» від 17.02.2022 №17/02/22 не відповідає вимогам пункту 6 частини першої статті 15 Закону у частині засвідчення справжності підписів учасників Товариства на ньому та викладення його змісту на спеціальному бланку нотаріальних документів, що є підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону, оскільки документи не відповідають вимогам, установленим статтею 15 цього Закону.
Вимоги оформлення документів, що подаються для державної реєстрації встановлені статтею 15 Закону.
Так, згідно із частиною першою статті 15 Закону (в редакції чинній на момент здійснення реєстраційної дії) документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:
1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;
6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.
Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису, а також інших випадків, передбачених законом.
Дія абзацу другого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об'єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.
Справжність підписів на рішенні, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об'єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об'єднання чи благодійної організації;
7) рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.
У свою чергу, за вимогами частини 10 статті 17 Закону для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи: 1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.
Тобто, вказана норма Закону встановлює лише перелік документів, а не вимоги до них, які необхідно подати державному реєстратору для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону.
Виходячи з аналізу вказаних приписів Закону вбачається, що з метою державної реєстрації для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, державному реєстратору необхідно подати разом з відповідною заявою примірник оригіналу, або його нотаріальну засвідчену копію, рішення учасників юридичної особи про таке припинення, відомості про ліквідатора та його реєстраційний номер облікової картки платників податків, строк заявлення вимог кредиторів.
При цьому, справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.
Частиною 3 статті 34 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, вимог про нотаріальне посвідчення правочину, вимог про нотаріальне засвідчення справжності підписів учасника під час прийняття ним рішення з питань діяльності відповідної юридичної особи, правочинів про скасування таких вимог, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, дублікатів нотаріальних документів, рішень про створення юридичних осіб, рішень органів управління юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передавання нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок використання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тоді як, у даному випадку, реєстраційна дія №1000691100019003057 від 21.02.2022 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» була вчинена на підставі копії протоколу зборів учасників, справжність підписів яких (учасників) не засвідчена нотаріально, тобто вчинена з порушенням пункту 6 частини першої статті 15 Закону, відтак, за висновком суду, відповідач обґрунтовано та законно прийняв оскаржуваний наказ про скасування реєстраційної дії, проведеної з порушенням Закону.
При цьому, суд відхиляє доводи позивача про порушення порядку розгляду скарги на реєстраційну дію №1000691100019003057 від 21.02.2022, оскільки скарга повторно розглянута у відповідності із Положенням про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.
Так, відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за №71/5 від 09.01.2020, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 09.01.2020 за № 24/34307, розгляд Колегією скарги здійснюється повторно у разі доручення Мін'юсту щодо перегляду відповідної скарги з мотивів невідповідності висновку Колегії вимогам законодавства, неналежного дослідження обставин відповідної скарги або неналежного мотивування відповідного рішення. Розгляд Колегією скарги повторно здійснюється із запрошенням за потреби відповідних осіб для надання усних пояснень по суті скарги та у послідовності, передбаченій пунктом 4 цього розділу.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністр юстиції України надав доручення №312/1/48/22 від 12.09.2022 Директору департаменту (керівнику офісу) Офісу протидії рейдерству організувати повторний розгляд на засіданні Колегії скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою більш детального вивчення обставин справи і позивачем не доведено та судом під час розгляду справи не встановлено порушення порядку повторного розгляду скарги.
Безпідставними за висновком суду є і доводи позивача та третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що не підлягають застосуванню вимоги п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону, оскільки вказаним пунктом, а саме у абзаці другому викладені вимоги до всіх документів, які подаються для державної реєстрації відомостей про юридичну особу, в тому числі і щодо реєстрації рішення учасників про ліквідацію Товариства. Позаяк, такі вимоги встановлені саме щодо форми документу - засвідчення справжності підпису фізичної особи нотаріально.
Належить зазначити, що вимога щодо нотаріального засвідчення підпису була вперше встановлена із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 6 жовтня 2016 року № 1666-VIII щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на рішенні із подальшим внесенням змін і доповнень на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 3 жовтня 2019 року № 159-IX щодо використання спеціальних бланків нотаріальних документів.
Тобто, рішення учасників юридичної особи, на підставі якого у ЄДР вносяться будь-які зміни до відомостей про юридичну особу мають бути оформлені на спеціальному нотаріальному бланку, а справжність підписів засвідчена нотаріусом.
У даному випадку, рішення учасників про ліквідацію Товариства було оформлене без використання бланку нотаріальних документів, а справжність підписів осіб, які таке рішення підписали не були нотаріально засвідчені, тобто у державного реєстратора були підстави зупинити державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу згідно ст. 27 Закону.
При цьому, суд зауважує, що дійсність рішень учасників Товариства, які оформлені протоколом від 17.02.2022, не впливає на зазначені вище висновки суду, оскільки при державній реєстрації та внесенні відповідних даних чи змін у ЄДР державний реєстратор перевіряє подані на реєстрацію документи вимогам саме Закону, а не іншим нормативно-правовим актам, в тому числі і вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» чи іншим, які регулюють діяльність господарського товариства, зокрема, визначають порядок управління товариством. Тобто, обставини недійсності рішення учасників Товариства, які можуть бути установлені судом в межах іншої справи, зокрема, у справі № 910/3235/22, можуть бути самостійною підставою для внесення відповідних змін до ЄДР.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-78 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зазначає, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.
При цьому, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2024 у справі №908/409/23, від 01.06.2023 у справі №914/596/22, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 20.08.2020 у справі №914/1680/18, від 21.05.2020 у справі №906/764/20, від 16.11.2023у справі №910/10489/22 та від 30.04.2024 у справі №916/2579/21.
У даному випадку, судом не встановлено і позивачем не доведено, дотримання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час вчинення реєстраційної дії від 21.02.2022 № 1000691100019003057 щодо внесення рішення учасників юридичної особи про ліквідацію, оскільки подані документи не відповідали вимогам абзацу другого п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону.
Пункт 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 визначає, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Згідно з п. 13, 14 вказаного Порядку за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Враховуючи викладені обставини, та беручи до уваги висновок суду про те, що приватному нотаріусу, який діяв як державний реєстратор були подані документи для проведення реєстраційної дії, які не були оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4329/5 від 07.10.2022 задоволенню не підлягають.
При цьому, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №925/538/19 та від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2023 у справі №908/3468/13, від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу та реєстраційних дій відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2024.
Суддя Т.В. Васильченко