Справа № 909/626/24
про залишення заяви без руху
03.07.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали заяви боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи (вх. № 10734/24 від 28.06.2024),
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, в якій зазначає, що сума її загальної заборгованості перед кредиторами за даними УБКІ та особистими підрахунками складає 927 962, 16 гривень. Просить прийняти дану заяву до розгляду і відкрити провадження у справі про свою неплатоспроможність; призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 : ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 28.06.2024, для розгляду справи призначено суддю Михайлишина В. В.
Розглянувши дану заяву, суд вважає за потрібне залишити її без руху з огляду на наступне.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника (ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства).
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Отже, про наявність наведених підстав мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Разом із тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Системний аналіз статті 113, частин 1, 2 статті 116, частини 1 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
За твердженням ОСОБА_1 загальна сума її заборгованості перед кредиторами становить 927 962, 16 гривень.
В якості доказів на підтвердження наявності та розміру заборгованості за кредитними договорами, заявником додано до заяви кредитний звіт станом 09.06.2024 із сайту Українського бюро кредитних історій про фінансові зобов'язання ОСОБА_1 .
Водночас, при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози.
Таким чином, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Отже, кредитний звіт із сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договорами.
Таким чином, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи, з посиланням на припинення погашення кредитів у розмірі 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних зобов'язань упродовж двох місяців, заявник не надав суду помісячних розрахунків належних до сплати платежів за кредитними договорами, а лише зазначив суму наявної заборгованості.
Положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладено на заявника. Саме заявник, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статті 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, заявнику необхідно підтвердити належними доказами наявність та розмір заборгованості за кредитними договорами станом на момент звернення із заявою до суду та відобразити відповідні дані у конкретизованому списку кредиторів із зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 14 частини 3 Розділу 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України вказує, що первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.
Пункт 50 Розділу 3 Положення встановлює, що первинні документи складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банком самостійно, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України.
Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі (пункт 51 Розділу 3 Положення).
В свою чергу, пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц).
Отже, надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.
У приєднаному до заяви списку кредиторів, ОСОБА_1 зазначила кредитні договори, укладені з ТОВ "ФК "КІФ" № 432150 від 26.08.2023, ТОВ "ФК "Тайгер Фінанс" № 23315226 від 20.08.2023, ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" № 7546219 від 19.08.2023, ТОВ "Аванс Кредит" № 613428 від 16.08.2023, ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" № 24308 від 07.08.2023, ТОВ "Кредитпромінвест" № KPI2944199 від 03.08.2023, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" № 198aa854-114b-4c4f-ac78-6502a4f261e0 від 28.07.2023, ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" № 23536 від 24.07.2023, ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" № 198aa854-114b-4c4f-ac78-6502a4f261e0 від 28.07.2023, номера яких відрізняються від номерів договорів доданих до матеріалів заяви.
Водночас, у списку кредиторів заявник зазначив договори, укладені з ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" № 6419fbec-5ee4-4a6d-1d64-08db9922ed2b від 10.08.2023, ТОВ "Мілоан" № 6092458 від 29.07.2023, ТОВ "КРЕДИТОНЛАЙН" № EGROSHICOM2944199 від 03.08.2023, АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" № 26205301623856 від 06.11.2018, ТОВ "ФК Європейська агенція з повернення боргів" № 007879321 від 19.08.2023, № 007651899 від 11.08.2023, № 007892981 від 10.08.2023, № 007649851 від 29.07.2023, № 007654899 від 07.08.2023, ТОВ "ФК КРЕДИТ КАПІТАЛ" № 23192128 від 16.08.2023, № 35234236 від 07.08.2023, ТОВ "Факторинг Партнерсі" № 00-9023771 від 04.08.2023, однак цих договорів до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи не подала.
Також до заяви додано договір факторингу укладений з ТОВ "Кредитпромінвест" № 2023-10-5К від 17.10.2023, який не вказано у списку кредиторів.
В долученому до заяви конкретизованому списку кредиторів кредиторами зазначено ТОВ "КРЕДИТОНЛАЙН" за договором № EGROSHICOM2944199 від 03.08.2023 та ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" за договором № 23536 від 24.07.2023, однак посилання на кредитні договори, укладені з означеними фінансовими установами в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи відсутні. Натомість в означеній заяві ОСОБА_1 зазначила своїми кредиторами ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", який відсутній у конкретизованому списку кредиторів.
Отже, заявниці необхідно підтвердити належними доказами наявність та розмір заборгованості за кредитними договорами станом на момент звернення із заявою до суду та відобразити відповідні дані у конкретизованому списку кредиторів з зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати.
При цьому, заявником в порушення вимог частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені нею у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, зокрема, конкретизований список кредиторів не відповідає встановленим до нього вимогам - не містить інформації щодо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо, оскільки у наданому заявником списку зазначено лише загальну суму поточної заборгованості без окремого визначення основного боргу та суми неустойки (штрафу, пені).
Суд, розглянувши матеріали заяви зазначає, що боржником у порушення частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, у своїй заяві не розміщено викладу хоча б однієї конкретної обставини (факту) про те, що боржник припинив погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, та у заяві не вказано конкретні докази, які підтверджують передбачену пунктом 2 частини 2 статті 115 Кодексу обставину.
Відсутність викладу у заяві обставин припинення погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців та відсутність належних і допустимих доказів, які підтверджують дану обставину і твердження, є перешкодою прийняття заяви.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
У порушення пункту 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, заява також не містить викладу конкретних обставин (фактів) про те, що існують інші (конкретні і підтверджені доказами) обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник саме через їхнє існування та безпосередній вплив не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), що також є перешкодою для прийняття заяви до розгляду судом.
Суд зазначає, що боржник, не може посилатись на такі обставини, як запровадження воєнного стану, щомісячну девальвацію національної валюти (гривні) і збільшення інфляції з початку 2022 року, оскільки дані обставини мають вплив на кожного пересічного громадянина України, а боржник має зазначити конкретні і підтверджені доказами обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник саме через їхнє існування та безпосередній вплив не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Відтак, згідно з відомостями, приєднаними до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документів не можливо встановити, який розмір зобов'язань боржника перед кожним із кредиторів, чи боржник припинив погашення кредитів та інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців з врахуванням вимог частини 3 статті 115 Кодексу (не включаючи неустойку (штраф, пеня) та інші фінансові санкції).
Також, відповідно до частини 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Метою такого плану є відновлення платоспроможності боржника.
Судом зазначається, що у відповідності до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. План реструктуризації повинен бути реальний, тобто ґрунтуватися на документах і доказах, які не повинні ставитися судом під сумнів.
Як зазначає Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/8306/20 законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Наказом Міністерства юстиції України № 3258/5 від 24.10.2019 затверджено примірну форму плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність.
Однак, поданий заявницею проект плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності не відповідає зазначеній примірній формі. В поданому ОСОБА_1 плані реструктуризації взагалі не визначено розміру кредиторських вимог по кожному договору, не вказано графіку та розміру погашення кожного з них.
Окрім іншого, в плані реструктуризації заявниця зазначила, що загальний дохід ОСОБА_1 становить понад 47 тисяч гривень на місяць, однак надалі, здійснюючи розрахунок сум, які боржник зможе виділяти для погашення наявних у боржника кредиторських зобов'язань, ОСОБА_1 вказує, що її дохід становить 4 тисячі гривень матеріальної допомоги від батьків.
Таким чином, поданий заявницею проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам щодо форми та змісту зазначеного документа.
Згідно із частиною 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про залишення заяви боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи без руху та вважає за необхідне встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків заяви.
Керуючись статями 2, 34, 37 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи (вх. № 10734/24 від 28.06.2024) - залишити без руху.
2. Заявнику у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області:
- конкретизований список кредиторів з інформацією щодо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо;
- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає пункт 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;
- докази наявності інших підстав, передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- первинні документи, що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором, зокрема але не виключно: копії договорів з кредиторами, включеними до конкретизованого списку кредиторів (з урахуванням викладеного в мотивувальній частині ухвали);
- проект плану реструктуризації боргів, який має відповідати вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 3258/5 від 24.10.2019;
- підтвердження наявності доходів боржника, (з урахуванням викладеного в мотивувальній частині ухвали).
3. Роз'яснити, що якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу.
4. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.
5. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
6. Ухвала набирає законної сили 03.07.2024 та не підлягає оскарженню.
Суддя В. В. Михайлишин