номер провадження справи 15/71/24
04.07.2024 Справа № 908/1090/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6, літ. В
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
11.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 160 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024 справу № 908/1090/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 25.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1090/24 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/71/24. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1090/24.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 27.05.2024, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.
Запропоновано позивачу у строк до 10.06.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 24.06.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення на відповідь на відзив позивача разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Підставою для звернення позивача з позовом до суду зазначено невиконання відповідачем зобов'язань з виплати страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу, який спричинив ДТП. Оскільки позивач відповідно до Закону здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку суборгації в розмірі 160 000,00 грн. Обґрунтовуючи позов, посилається на ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування». Судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та 7000,00 грн витрат на правничу допомогу просить покласти на відповідача.
24.06.2024 судом в системі «Електронний суд» отримано відзив на позовну заяву від ТДВ «СК «КРЕДО». З підстав, викладених у відзиві, відповідач визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі (відшкодування шкоди в порядку суборгації) в розмірі 160 000,00 грн. Просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника відповідача. У відповідності до ст. 130 ГПК України просить повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору, зменшити витрати на оплату правничої допомоги до 1000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
11.05.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (Страховик, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» (Страхувальник) укладено договір у вигляді сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 009095/4605/0000003, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням. Строк дії договору встановлено з 08.12.2023 до 07.12.2024 (п. 13 договору).
12.01.2024 о 13:15 год., в місті Запоріжжя, Олександрівський район, по вул. Шкільній біля будинку 26, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та «HYUNDAI GETZ», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Унаслідок ДТП були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «Toyota Camry».
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водійки ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2024 у справі №331/525/24, якою названу водійку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля водія «HYUNDAI GETZ», д/н НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована ТДВ «СК «КРЕДО» (відповідач) за договором-полісом №ЕР/217333058, діючий станом на 12.01.2024. Ліміт за шкоду життю та здоров'ю - 320 000,00 грн, ліміт за шкоду майну - 160 000,00 грн, франшиза - 00,00 грн.
Згідно з ремонтною калькуляцією від 17.01.2024 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1 , визначена в розмірі 186 132,13 грн.
Відповідно до рахунку СТО вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1 , склала 167 518,00 грн (з урахуванням знижки 10% від вартості ремонту за ремонтною калькуляцією, яка зазначена у рахунку: 186 132,13 - 10% = 167 518,00).
На виконання умов договору страхування № 009095/4605/0000003 від 11.05.2023 на підставі страхового акту № 16020580819 від 24.01.2024 позивачем здійснено розрахунок суми страхового відшкодування (167 518,00 грн) та проведено виплату страхового відшкодування в розмірі 132 466,00 грн на розрахунковий рахунок СТО (ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР»), який здійснив ремонт пошкодженого авто «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 138955 від 25.01.2024, а суму в розмірі 35 052,00 грн зараховано в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу.
Таким чином позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно з умовами договору страхування.
Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн в порядку суборгації.
Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.
Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування).
Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов'язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України (ч. 1 ст. 89 Закону України «Про страхування»).
Пунктом 50 частини першої статті 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 6, 8 статті 102 Закону України «Про страхування» договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України.
У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим.
Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.
Порядок визначення розміру страхової виплати та строки її здійснення визначаються договором страхування або законодавством.
Розмір страхової виплати не може перевищувати обсяг зобов'язань страховика, визначених договором страхування або відповідно до законодавства.
Також згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Так, за приписами норм ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 94 Закону України «Про страхування» договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством (п. 77 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до абзаців 2, 3 частини четвертої статті 94 Закону України «Про страхування» у разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи.
У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком.
Франшиза може встановлюватися у відсотках від страхової суми (страхової виплати), в абсолютному розмірі або в інших розрахункових одиницях, визначених договором страхування.
Вид та розмір франшизи зазначаються у договорі страхування (ч. 5 ст. 94 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У даній справі судом встановлено, що страховик (позивач - ПРАТ «СК «УНІКА») виплатив страхове відшкодування в розмірі 167 518,00 грн.
На момент звернення позивача до суду сума страхового відшкодування відповідачем сплачена не була.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТДВ «СК «КРЕДО» виплаченого страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн, що відповідає ліміту полісу ОСЦПВВНТЗ №ЕР/217333058 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП, яка становить 160 000,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Позивачем доведено право вимоги від відповідача виплаченого страховиком страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн.
Крім того, частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Зважаючи на те, що відповідачем вимоги позивача щодо стягнення 160 000,00 грн страхового відшкодування визнано в повному обсязі, про що він зазначив у відзиві на позов, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані учасниками справи обставини, не потребують додаткового доведення.
Враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову, суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як вже зазначалося судом вище, матеріали справи містять відзив відповідача від 23.06.2024, відповідно до якого відповідач підтвердив факт невиконання ним зобов'язання щодо виплати позивачу страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
В той же час, приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи повне визнання відповідачем позовних вимог у розмірі 160 000,00 грн, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути ПРАТ «СК «УНІКА» з Державного бюджету України судовий збір, сплачений на підставі платіжної інструкції № 4832 від 20.02.2024, що складає 1211,20 грн, про що постановити відповідну ухвалу.
Зважаючи на те, що прохальна частина позову містить вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд зазначає таке.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 7000,00 грн позивачем додано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 з додатковою угодою № 3 до нього від 01.12.2023, укладеного з «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ» (враховуючи зміну найменування адвокатського бюро), копію додатку № 1 від 02.02.2024 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, копію розрахунку витрат на правову допомогу за страховою справою № 35114 страхового акту № 16020580819 страхувальника Кардаша Ігоря Олександровича, копію рахунку № 21 від 02.02.2024, копію платіжної інструкції № 4777 від 08.02.2024 на суму 7 000,00 грн, копію акту надання послуг №21 від 11.04.2024; копію ордеру серії АА №1278640 від 02.02.2023. У зв'язку зі зміною найменування адвокатського бюро - з АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «ЕКВІТ» на Адвокатське бюро «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ», позивач надав в підтвердження відповідні копії правовстановлюючих документів (додано до справи). Послуги з правової допомоги надавались адвокатом Білоконь І.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1639 від 21.05.2019, копія свідоцтва додана до справи).
Відповідач з приводу розміру витрат надав заперечення, вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним, виходячи з категорії справи, обсягу юридичної та технічної роботи.
Такі доводи відповідача суд вважає безпідставними, оскільки загальна сума заявлених позивачем витрат на правничу допомогу повністю співпадає з представленим суду актом прийому передачі наданих послуг (правової допомоги) та відповідає обсягу наданих послуг.
Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 7000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (вул. Олени Теліги, 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) страхове відшкодування в розмірі 160 000,00 грн (сто шістдесят тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (вул. Олени Теліги, 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УНІКА» (вул. Олени Теліги, 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) з Державного бюджету України судовий збір, сплачений на підставі платіжної інструкції №4832 від 20.02.2024, в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.), про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04.07.2024.
Суддя І. С. Горохов