номер провадження справи 15/76/24
04.07.2024 Справа № 908/1210/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20», 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 20
до відповідача Територіальної громади Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
22.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» до відповідача Територіальної громади Запорізької міської ради про стягнення заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період з 01.09.2021 по 31.03.2024, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості, яка складає 41 036,94 грн, з яких: заборгованість по внескам на управління багатоквартирним будинком станом за період з 01.09.2021 по 31.03.2024 в розмірі 27 885,12 грн, 3% річних в розмірі 2160,72 грн, сума інфляційних втрат в розмірі 10 991,10 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 справу № 908/1210/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1210/24 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/76/24. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1210/24.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 30.05.2024, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.
Запропоновано позивачу у строк до 13.06.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 01.07.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення на відповідь на відзив позивача разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Підставою для звернення позивача з позовом до суду зазначено, що Запорізька міська рада є власником нежитлового приміщення, яке розташовано в багатоквартирному будинку, де створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Об'єднанням співвласників прийнято рішення про затвердження тарифу на утримання будинку в розмірі 5,50 грн/м2. За період часу з 01.09.2021-31.03.2024 Запорізькою міською радою кошти за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території не сплачувались, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 27 885,12 грн. Просить стягнути заборгованість з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.
26.06.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позов.
Просить поновити строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України вбачається, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 119 ГПК України).
Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов до висновку про можливість поновлення відповідачеві пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позов, визнавши причину такого пропуску поважною. Пропущений процесуальний строк на подання відзиву судом поновлено, відзив на позов - прийнято.
З підстав, викладених у відзиві, Запорізька міська рада щодо позову заперечила. Зокрема зазначає, що позивачем не надано доказів укладення з відповідачем договору про компенсацію витрат за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території щодо приміщення 215 (нежитлового приміщення літ. А-5,) загальною площею 225,1 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . З протоколу установчих зборів вбачається відсутність запрошення, а також присутності представника Запорізької міської ради, де на порядку денному було розглянуто питання щодо тарифів зі сплати внесків на утримання будинку. Жодних підтверджень направлення запрошення на загальні збори позивачем відповідача не надано до матеріалів судової справи, через що Запорізька міська рада не була обізнана про проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20». Не погоджується відповідач і з наданим позивачем розрахунком суми боргу, посилаючись на те, що прогнозний розрахунок сплати внесків і платежів Запорізькою міською радою ОСББ у 2024 році, які здійснило ОСББ у 2024 році не має жодного відношення до бюджету територіальної громади міста. Бюджет будь-якого міста є річним фінансовим планом, який складається перед початком року. Просить у позові відмовити.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
15.03.2021 проведено державну реєстрацію ОСББ «Бульвар Центральний 20», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 44152086.
03.04.2021 проведено загальні збори ОСББ «Бульвар Центральний 20», за результатами голосування щодо порядку денного яких прийнято рішення з четвертого питання такого змісту: «Встановити розмір внесків 5,50 за 1 квадратний метр нежитлового приміщення (приватизованого чи власності територіальної громади м. Запоріжжя).
Підсумки голосування: «За» - 180 осіб (51,21%) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6552,37 м2. «Проти» - 1 особа (0,23%) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 29,62 м2.
У багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , розташоване приміщення 215 (нежитлове приміщення підвалу літ. А-5).
Дане приміщення належить на праві власності територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується офіційною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 375004193 від 18.04.2024.
Підставою виникнення права власності вказано свідоцтво про право власності НОМЕР_1 , 01.07.2008, видане виконавчим комітетом Запорізької міської ради.
Таким чином на час створення ОСББ «Бульвар Центральний 20» власником вищевказаного нежитлового приміщення була територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Позивач просить стягнути заборгованість з управління та утримання спільного майна і його прибудинкової території з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.
Правова позиція щодо спору.
Частиною 3 ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) прямо встановлено, що власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними спільним майном.
Частиною 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Згідно цієї правової норми спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно з ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Також загальні положення щодо обов'язку співвласника утримувати спільне майно багатоквартирного будинку містяться, зокрема, в п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7, ч. ч. 1 - 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2021 № 2866 співвласником багатоквартирного будинку (співвласник) є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Частиною 5 ст. 4 Закону України № 2866 передбачено, що господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення).
Приписами ч. 1 ст. 10 Закону України № 2866 установлено, що до статутних органів управління належать, зокрема, загальні збори співвласників та правління.
Згідно з ч. 1 ст. 15 3акону України № 2866 співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ч. 1 ст. 16, та ч. 1 ст. 17 Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників має право, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів, та вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів; звертатися до суду в разі відмови співвласника у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України № 2866 передбачено, що кошти об'єднання складаються, зокрема, з: внесків і платежів співвласників; коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об'єднання; порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 22 Закону України № 2866 установлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку тощо, об'єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;
Частиною 6 ст. 22 Закону України № 2866 визначено, що для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Статут ОСББ «Бульвар Центральний 20», місить такі положення:
- пункт 1 розділу II - метою створення об'єднання є, зокрема, забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків; належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом;
- пункт 3 розділу II - завданням та предметом діяльності об'єднання є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання;
- пункт 4 розділу II - об'єднання має право, зокрема, визначати порядок користування спільним майном відповідно до цього Статуту; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків та платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного чи ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та цим Статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного чи ремонтного фондів; визначати поняття заборгованість та боржника; звертатись до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені законом та цим Статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;
- частина 1 пункту 1 розділу IV - джерелами фінансування є кошти об'єднання, які складаються, зокрема, з внесків і платежів співвласників; коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об'єднання;
- частина 1 пункту 2 розділу IV - сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників;
- частина 3 пункту 2 розділу IV - порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та Статуту;
- пункт 2 розділу V - співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені Статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені Статутом об'єднання обов'язки перед об'єднанням.
Отже, відповідальність за сплату відповідних внесків несе виключно власник нерухомого майна в багатоквартирному будинку.
З урахуванням наведеного суд вважає, що обов'язок щодо сплати внесків за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території покладено саме на власника нежитлового приміщення 215, в даному випадку на Запорізьку міську раду.
Тариф на утримання будинку установлено рішенням загальних зборів, оформлене протоколом загальних зборів № 1 від 03.04.2021, яке є чинним. У разі незгоди з рішенням, прийнятим загальними зборами ОСББ особа, яка вважає, що таким рішенням порушено її права може звернутися до суду щодо його оскарження.
Окрім основної суми боргу в розмірі 27 885,12 грн за період з 01.09.2021 до 31.03.2024, позивач також просить стягнути інфляційні втрати у розмірі 10 991,10 грн за загальний період з вересень 2021 року - березень 2024 року, та три проценти річних в розмірі 2160,72 грн за загальний період з 01.09.2021 до 31.03.2024.
Суд звертає увагу на неправильно проведений позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки розрахунок проведено на загальну суму боргу, а не окремо за кожний календарний місяць нарахування внесків.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у статті 610 ЦК України, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень статті 611 ЦК України, - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Оскільки правовідносин, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, то на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
На час вирішення спору в суді доказів сплати внесків не надано.
Разом з тим, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів затвердження загальними зборами порядку сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, які б встановлювали строк для оплати вказаних внесків. Статут позивача також не містить відповідних положень для врегулювання порядку та строків сплати внесків. Рахунків, які б виставлялися відповідачу для оплати внесків та докази їх надсилання на адресу міської ради не надано.
Таким чином, обов'язок щодо сплати внесків за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території у Запорізької міської ради виник з пред'явленням даного позову.
Підстав для задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних з відповідача суд не вбачає.
Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності фінансування для оплати внесків, оскільки в силу приписів ч. 1 ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, відсутність фінансування або не закладення в бюджеті відповідного обов'язку, не є визначеною законом паствою для припинення чи звільнення від виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які ані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ч. 1 ст. 74 ГПК України.
Враховуючи обставини справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за рахунок Запорізької міської ради. У задоволені позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних відмовляється.
Витрати із сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Зважаючи на те, що прохальна частина позову містить вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1260,00 грн, суд зазначає таке.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 1260,00 грн позивачем додано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 19.04.2024, укладеного ОСББ «Більвар Центральний 20» із адвокатом Здориком Максимом Валерійовичем; копію додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 19.04.2024; копію акту про приймання-передачу виконаних робіт за надання юридичних послуг згідно з договором від 19.04.2024; копію прибуткового касового ордера від 19.04.2024 про сплату 1260,00 грн.
Послуги з правової допомоги надавались адвокатом Здориком Олександром Ігоровичем (згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001618 від 21.03.2018).
Відповідач з приводу розміру витрат на правничу допомогу обґрунтованих заперечень не надав.
Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 1260,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, сума витрат на професійну (правничу) допомогу також розподіляється пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 119, 123, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Запорізької міської ради (проспект Соборний 206, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69105, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 20; ідентифікаційний код юридичної особи 44152086) заборгованість за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території в розмірі 27 885,12 грн (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 12 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Запорізької міської ради (проспект Соборний 206, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69105, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 20; ідентифікаційний код юридичної особи 44152086) судовий збір у розмірі 2057,56 грн (дві тисячі п'ятдесят сім гривень 56 коп.), витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 856,19 грн (вісімсот п'ятдесят шість гривень 19 коп.). Видати наказ.
У задоволенні позову в частині стягнення з Запорізької міської ради інфляційних втрат в розмірі 10 991,10 грн та 3% річних в розмірі 2160,72 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04.07.2024.
Суддя І. С. Горохов