номер провадження справи 15/66/24
04.07.2024 Справа № 908/1085/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Гандбольний клуб “Мотор”, 69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 64
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Гандбольний клуб “Мотор” про стягнення заборгованість за договором оренди землі № 202101000100047 від 22.06.2021 за період з 22.06.2021 по 31.12.2023 в розмірі 329 919,20 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024 справу № 908/1085/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1085/24. Присвоєно справі номер провадження 15/66/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.
24.05.2024 від відповідача надійшла заява про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. До клопотання додано відзив.
Ухвалою суду від 28.05.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Гандбольний клуб “Мотор”, м. Запоріжжя, про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Гандбольний клуб “Мотор”, м. Запоріжжя, процесуальний строк на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвалено прийняти відзив до відома та врахувати при ухваленні рішення.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань з своєчасного та повного внесення орендних платежів за період з 22.06.2021 по 31.12.2023 в рамках договору оренди землі № 202101000100047 від 22.06.2021. Позов обґрунтовано ст. ст. 11, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 651, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 83, 120, 206 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 173, 193, 283 Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.04.2024 у справі № 908/1085/24 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 22.05.2024 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 05.06.2024 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 21.06.2024 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
Відповідачем на підставі ст. ст. 165, 251 ГПК України подано суду відзив на позовну заяву від 24.05.2024, в якому відповідач зауважив, що договір було укладено 22.06.2021. Державна реєстрація права на оренду землі була проведена 03.08.2021. Тобто, право оренди на землю виникло у відповідача лише 03.08.2021, адже саме з моменту державної реєстрації земля вважається переданою орендарю. Таким чином, на думку відповідача, з моменту укладення договору та державної реєстрації відповідачем права оренди землі та до сьогоднішнього часу будь-яких змін, які могли бути підставою для перегляду розміру орендної плати, - не відбулось. Крім того, відповідач не погоджується з розрахунком з обчислення орендної плати за 2022 рік, орендна плата повинна бути нарахована лише за січень - лютий 2022 року. Також зазначає, що 12.03.2024 відповідач направив лист- вимогу до позивача щодо дострокового розірвання договору у зв'язку із не використанням у господарській діяльності, та відповідно до мети укладеного договору оренди. Пропозицію відповідача про розірвання договору позивач погодив листом від 09.04.2024, проте висунув відкладальну умову про розірвання лише після здійснення остаточних розрахунків за договором. На думку відповідача, позивач штучно збільшив строк заборгованості за договором, розірвати який, в березні 2024 року попросив відповідач. Так, позивачем була виставлена претензія підприємству на суму 63 134,71 грн, а сума даного позову збільшена до 329 909,20 грн.
Позивачем на підставі ст. ст. 166, 251 ГПК України подана відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 04.06.2024, в якій позивач зазначає, що відповідач у своєму відзиві не погоджується із розрахунком заборгованості, проте, відповідачем у відзиві не наведено свого контррозрахунку. Відповідач у відзиві також зазначає, що законодавцем внесено зміни до податкового кодексу України, якими звільнено платників від сплати земельного податку та орендної плати за користування земельними ділянками, розташованими на території активних бойових дій. Однак, спірна земельна ділянка розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади. На території міста Запоріжжя ніколи, починаючи з 24.02.2022, не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою Російською Федерацією. Законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022. Сам по собі обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та договору оренди. Також, відповідач помилково вважає, що нарахування плати за землю регулюються податковим кодексом України, та в даному випадку, має застосовуватись принцип пріоритетності норм саме податкового законодавства при визначенні розміру платежів за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності. Також зазначає, що розмір заборгованості 63 134,71 грн, вказаний у претензії, сформований виключно на підставі інформації, отриманої від ГУ ДПС у Запорізькій області. При підготовці позовної заяви, позивачем здійснювався розрахунок заборгованості на підставі умов договору оренди землі, з урахуванням фактично сплачених сум за спірний період. Враховуючи зазначене, позивач вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 22.05.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 21.06.2024.
Розглянувши матеріали справи, суд установив наступне.
22.06.2021 Запорізькою міською радою (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Гандбольний клуб «Мотор» (відповідач, орендар) укладено договір оренди землі № 202101000100047, про що у Державному реєстрі речових прав вчинено запис від 03.08.2021 за № 43382074.
Згідно з п. 1 договору орендодавець, відповідно до рішення п'ятої сесії восьмого скликання Запорізької міської ради № 98/60 від 23.04.2021, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельно-розважального комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 93-95.
Власником земельної ділянки загальною площею 0,1399 га, кадастровий номер 2310100000:01:007:0195 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 93-95 є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 371975558 від 29.03.2024.
Відповідно до п. 11 договору, договір укладено до 23.04.2031року.
Пунктом 6 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 6 484 113,18 грн, в цінах 2020 року.
Відповідно до п. 12 договору оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 194 523,10 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки в цінах 2021 року.
Відповідно до п. 14 договору орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.
Запорізька міська рада повністю виконала покладені на неї зобов'язання передбачені договором, та передала орендарю земельну ділянку загальною площею 0,1399 га, кадастровий номер 2310100000:01:007:0195 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 93-95, а орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду. За таких умов, у орендаря за результатами підписання договору виник обов'язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.
Таким чином, у орендаря за результатами підписання договору виник обов'язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.
Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 01.03.2024 за № 06.1-14/373 про надання інформації, підготовлено виключно у відповідності до наявних даних інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIKA», згідно з таблицею - додатком по 20 юридичних особах щодо перерахування ними до загального фонду бюджету Запорізької міської територіальної громади орендної плати за земельні ділянки за період з 01.01.2021 по 31.12.2023:
- протягом 2021 року відповідачем сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 51 364,21 грн;
- протягом 2022 року відповідачем сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 131 209,21 грн;
- протягом 2023 року відповідачем сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 49 680,00 грн.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Статтею 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ «Податок на майно») об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За приписами п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на Відповідача покладено обов'язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельними ділянками за договорами.
Отже, саме на відповідача покладено обов'язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельними ділянками за договорами.
Згідноз ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до п. 34.6. Договору орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до даних офіційного сайту Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/print-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік.
Розмір орендної плати за період з 22.06.2021 по 31.12.2021 за користування земельною ділянкою позивачем розрахований наступним чином: 194 523,40 / 12 / 30 * 9 = 4 863,09 грн (за період 22.06.2021 - 30.06.2021); 194 523,40 / 12 * 6 = 97 261,70 грн (за період 01.07.2021 - 31.12.2021); 4 863,09 + 97 261,70 = 102 124,79 грн (за період 22.06.2021 - 31.12.2021).
Позивач розраховує розмір заборгованості орендної плати за період 22.06.2021- 31.12.2021, відповідно до умов договору наступним чином: 102 124,79 - 51 364,21 = 50 760,58 грн. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок у 2020 році становив 1,0; у 2021 році - 1,1. Таким чином розмір річної орендної плати за 2022 рік, відповідно до умов договору становить: 6 484 113,18грн. (НГО2020) * 1.1 (К2021) = 7 132 524,50грн. (НГО2022) * 3% = 213 975,73грн.
Позивач розраховує розмір заборгованості орендної плати за період 01.01.2022- 31.12.2022, відповідно до умов договору наступним чином: 213 975,73 - 131 209,21 = 82 766,52 грн. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить 1,15, тому розмір річної орендної плати за 2023 рік, відповідно до умов договору становить: 7 132 524,50 грн (НГО2022) * 1,15 (К2022) = 8 202 403,18 грн (НГО2023) * 3% = 246 072,10 грн; 246 072,10 - 49 680,00 = 196 392,10 грн (заборгованість за період 01.01.2023- 31.12.2023).
Враховуючи те, що відповідач у 2021-2023 роках орендну плату за користування земельною ділянкою сплачував не в повному обсязі заборгованість, що підлягає стягненню за період з 22.06.2021 по 31.12.2023 становить: 50 760,58 + 82 766,52 + 196 392,10 = 329 919,20 грн.
Суд погоджується з доводами позивача, що оренда плата є одним із основних джерел наповнення міського бюджету, а отже існуюча заборгованість відповідача з орендної плати за землю порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог.
Відповідачем доказів сплати орендної плати у встановленому розмірі не надано, відсутність порушень умов договору та чинного законодавства не доведено.
На підставі викладеного, враховуючи що за відповідачем рахується прострочена заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку, яка відповідно до умов договору та чинного законодавства підлягає сплаті відповідачем, судом вимоги позивача визнаються обґрунтованими та правомірними.
При цьому суд враховує, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов'язкових платежів.
Відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди за яким стягується заборгованість, між сторонами існують господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом оренди.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України “Про оренду землі”, пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України “Про оренду землі”, стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому порядку.
Доводи відповідача, викладені у відзиві спростовуються вищевикладеними обставинами та наступним.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає про те, що із введенням на території України воєнного стану, на підставі відповідних законодавчих актів, законодавцем внесено зміни до податкового кодексу України, якими звільнено платників від сплати земельного податку та орендної плати за користування земельними ділянками, розташованими на території активних бойових дій.
Слід зазначити, що спірна земельна ділянка розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади. На території міста Запоріжжя ніколи, починаючи з 24.02.2022, не велися активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою.
Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.
Первинно, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту: 69.14. Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
В умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.
При цьому, первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Наказом від 25.04.2022 № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України", Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789) не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з'явилася у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31 травня 2022 року № 104, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 травня 2022 р. за № 554/37890, станом на 27 травня 2022 року.
За приписами ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Вказана ситуація не змінювалася і в подальшому, а тому редакції Закону України № 3050-IX від 11.04.2023 пункт 69.14 було викладено наступним чином: За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022.
Обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та договору оренди. Зміни до договору оренди земельної ділянки щодо звільнення орендаря від сплати орендних платежів у 2022-2023 роках сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності у нього заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2022-2023 роки.
З урахуванням наведених обставин та наданих доказів, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Гандбольний клуб “Мотор” (69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 64; ідентифікаційний код юридичної особи 25221943) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) заборгованість за договором оренди землі № 202101000100047 від 22.06.2021 за період з 22.06.2021 по 31.12.2023 в розмірі 329 919,20 грн (триста двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 20 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 37941997, код 18010600. Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Гандбольний клуб “Мотор” (69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 64; ідентифікаційний код юридичної особи 25221943) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; ідентифікаційний код юридичної особи 02140892) судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 3959,03 грн (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 03 коп.) отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, ідентифікаційний код юридичної особи 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04.07.2024.
Суддя І. С. Горохов