номер провадження справи 27/111/24
01.07.2024 Справа № 908/1290/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши матеріали
за позовом: Комунального підприємства “Водоканал” (вул. Святого Миколая, 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 03327121)
до відповідача: Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код юридичної особи 00194122)
про стягнення 259 950 грн 41 коп.
Без виклику представників сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Водоканал” про стягнення з Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” 254 177 грн 26 коп. за надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, 1 854 грн 61 коп. пені, 1 520 грн 14 коп. 3% річних від прострочення зобов'язання, 2 398 грн 40 коп. інфляційних витрат.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1290/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 01.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1290/24, присвоєно справі номер провадження 27/111/24. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 01.05.2024 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 24.05.2024.
Відзив на адресу суду не надходив.
Відповідно до безкоштовного запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи - Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” є: Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Ухвалу суду від 01.05.2024 надіслано до електронного кабінету відповідача - 02.05.2024, що також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1290/24.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
Позивач 02.05.2024 сформував в системі «Електронний суд» заяву про повернення судового збору, обґрунтовує наступним. Законом України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, складає 1,5% ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн. Таким чином, враховуючи ціну позову, розмір судового збору за його подання становив 3 899.26 грн. Згідно платіжної інструкції №16558 від 24.04.2024 за подання позовної заяви КП «Водоканал» було сплачено судовий збір у вказаному розмірі. Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Враховуючи те, що КП «Водоканал» було подано позовну заяву в електронній формі через електронний кабінет ЕСІТС, розмір судового збору у такому випадку становить 3 119 грн 40 коп. Тобто, в розумінні Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, різниця між фактично сплаченим та встановленим законом судовим збором становить 779,85 грн. і є надміру сплаченими коштами за подання позовної заяви. Враховуючи викладене, позивач просить суд повернути з державного бюджету надміру сплачену суму судового збору у розмірі 779 грн 85 коп. на рахунок Комунального підпритємтсва «Водоканал».
Заява прийнята судом.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 01.07.2024.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
01.01.2010 між Комунальним підприємством “Водоканал” (Водоканал) та Відкритим акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (Споживач) укладено договір № 12/1/179Д (2010) від 27.05.2010.
Згідно із п. 1.1 договору (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 26.05.2016,
від 14.04.2017, від 30.09.2020) Комунальне підприємство «Водоканал» забезпечує подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам Споживача - м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15 (власні потреби та субспоживачі), о. Хортиця, вул. Будинок відпочинку, 33 (санаторій - профілакторій), вул. Тимурівська, 43 (шламонасосна станція № 1), вул. Загорська, 17 (щламонасосна станція № 3), пр. Металургів, 1а (будинок культури).
Додатковою угодою від 30.06.2011 у зв'язку зі зміною найменування було внесено зміни до договору, вирішено слова «Відкрите акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» замінити на «Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».
Додатковою угодою від 05.02.2019 на підставі рішення загальних зборів акціонерів Споживача було внесено зміни до преамбули договору, вирішено Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» читати як Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (є правонаступником).
Відповідно до розділу 2 сторони визначили термін дії договору з 01.01.2010 по 31.12.2010 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором.
Доказів припинення договору сторонами не надано.
Таким чином, договір діяв на час існування спірних правовідносин та є діючим наданий час.
Відповідно до п. 3.2 договору Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності до умов Договору та чинного законодавства.
Згідно п. 5.1 Розділу 5 договору встановлено, що основним документом на оплату є Акт - рахунок.
На виконання умов договору в період з листопада 2023 року по березень 2024 року виникла заборгованість перед КП «Водоканал» по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 254 177,26 грн., що підтверджується складеними актами по воді:
1) акт № 12/1 від 30.11.2023 та акт-рахунок № 69679 від 30.11.2023 за період листопад 2023р.;
2) акт № 12/1 від 30.11.2023 та акт-рахунок № 69894 від 30.11.2023 за період листопад 2023р.;
3) акт № 12/1 від 30.11.2023 та акт-рахунок № 70213 від 30.11.2023 за період листопад 2023р.;
4) акт № 12/1 від 28.12.2023 та акт-рахунок № 76624 від 28.12.2023 за період грудень 2023р.;
5) акт № 12/1 від 31.12.2023 та акт-рахунок № 77820 від 31.12.2023 за період грудень 2023р.
6) акт № 12/1 від 31.12.2023 та акт-рахунок № 78409 від 31.12.2023 за період грудень 2023р.;
7) акт № 12/1 від 30.01.2024 та акт-рахунок № 84416 від 30.01.2024 за період січень 2024р.;
8) акт № 12/1 від 31.01.2024 та акт-рахунок № 85444 від 31.01.2024 за період січень 2024р.;
9) акт № 12/1 від 31.01.2024 та акт-рахунок № 85446 від 31.01.2024 за період січень 2024р.;
10) акт №12/1 від 28.02.2024 та акт-рахунок № 92075 від 28.02.2024 за період лютий 2024р.;
11) акт №12/1 від 29.02.2024 та акт-рахунок № 92686 від 29.02.2024 за період лютий 2024р.;
12) акт №12/1 від 29.02.2024 та акт-рахунок № 93464 від 29.02.2024 за період лютий 2024р.;
13) акт № 12/1 від 29.03.2024 та акт-рахунок № 100066 від 29.03.2024 за період березень 2024р.;
14) акт № 12/1 від 31.03.2024 та акт-рахунок № 100095 від 31.03.2024 за період березень 2024р.;
15) акт № 12/1 від 31.03.2024 та акт-рахунок №100995 від 31.03.2024 за період березень 2024р.
Акти та акти-рахунки складені у присутності представника Споживача і підписані ними без зауважень, а отже із розрахунками, викладеними в актах, Споживач згоден в повному обсязі.
Однак, до теперішнього часу Споживач за спожиті послуги оплату в повному обсязі не здійснив.
Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації у встановленому порядку та у відповідності з даним договором і нормативними документами зазначеними в п. 1.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1/28/5/2020 від 28.05.2020), серед яких: Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 № 2918-111 (зі змінами), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (зі змінами),«Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627 (зі змінами), далі за текстом даного Договору «Правила користування ...», «Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення», далі за текстом даного Договору «Правила приймання» та «Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення», далі за текстом даного Договору «Порядок визначення», затвердженими наказом Мінрегіону від 01.12.2017 № 316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за № 56/31508, «Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Запоріжжя», затвердженими рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.01.2019 № 24, далі за текстом даного Договору «Правила приймання...м. Запоріжжя», ДСанПІН 2.2.4-171.-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», ДБН України 360-92, ДБН України В.2.5-64:2012, ДБН України В.2.5-74:2013, «Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України» затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30, зареєстрованими з Міністерстві юстиції України 21.07.1995 за № 231/767 (зі змінами), далі за текстом даного Договору «Правила експлуатації ...» та іншими нормативно-правовими актами, в тому числі органів місцевого самоврядування, прийнятими у встановленому порядку.
Отже, за період листопад 2023 року - березень 2024 року оплату згідно актів-рахунків відповідачем проведено не було, відповідач зобов'язання згідно умов договору належним чином та в повному обсязі не виконав.
Таким чином, за період з листопада 2023 року по березень 2024 року заборгованість за надані позивачем послуги з питного водопостачання та водовідведення складає 254 177 грн 26 коп., яка залишилась не сплаченою у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, укладеного між сторонами, у період з листопада 2023 року по березень 2024 року відповідач отримав від позивача послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації на суму 254 177 грн 26 коп., що підтверджується складеними актами та актами-рахунками.
Акти та акти-рахунки складені у присутності представника Споживача і підписані ними без зауважень, а отже із розрахунками, викладеними в актах, Споживач згоден в повному обсязі.
Однак, до теперішнього часу Споживач за спожиті послуги оплату в повному обсязі не здійснив.
Відповідно до п. 3.2.1 договору Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з даним Договором і нормативними документами зазначеними в п. 1.1 Договору.
Відповідно до п. 3.2.9 договору (з урахуванням додаткової угоди до договору № 2/14/04/2017 від 14.04.2017) відповідач зобов'язаний виконувати скид стоків, якість та температура яких в контрольних точках повинна відповідати вимогам Правил приймання…м. Запоріжжя і допустимим концентраціям забруднюючих речовин у стічних водах, що зберігаються у вигрібних ямах (накопичувальних ємностях) (далі за текстом - ДК) (додаток № 1 до п. 3.2.9).
Згідно п. 5.1 Розділу 5 договору встановлено, що основним документом на оплату є Акт - рахунок.
Споживач з 15 по 31 число кожного місяця надає Водоканалу Звіт про показники приладів обліку питної води та об'єми водопостачання і водовідведення за формою, визначеною у додатку до даного пункту договору, який підписується Споживачем.
Відповідач за спожиті послуги оплату в повному обсязі не здійснив.
Заборгованість за період з листопада 2023 року по березень 2023 року за надані позивачем послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 254 177 грн 26 коп. відповідачем не сплачена.
Таким чином за період з листопада 2023 року по березень 2024 року у Споживача виникла заборгованість за наданні послуги з питного водопостачання та водовідведення в розмірі 254 177 грн 26 коп., яка заявлена обґрунтовано позивачем та підлягає задоволенню.
За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 1 854 грн 61 коп. пені, 1 520 грн 14 коп. 3% річних від прострочення зобов'язання, 2 398 грн 40 коп. інфляційних витрат.
Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Пунктом 6.2 договору (в редакції додаткової угоди від 28.05.2020) визначено, що у випадку прострочення сплати наданих Водоканалом послуг, Споживач зобов'язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але в будь-якому разі пеня не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Сторони домовились, що з дня введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані Водоканалом послуги Споживач зобов'язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення оплати, але загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Таким чином, Комунальним підприємством «Водоканал» з листопада 2023 року по березень 2024 року нараховано Споживачу пеню за відсотковою ставкою 0,01%.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з листопада 2023 року по березень 2024 року заборгованістю в розмірі 254 177 грн 26 коп., суд визнав його правильним, до стягнення підлягають 1 854 грн 61 коп. пені, як і визначено позивачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати борг з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.
Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, тому нарахування позивачем сум інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним, в межах заявлених позовних вимог.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за період з листопада 2023 року по березень 2024 року за заборгованістю в розмірі 254 177 грн 26 коп., суд встановив, що розрахунок позивача є правильним. Вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 520 грн 14 коп. та інфляційних витрат в розмірі 2 398 грн 40 коп. задовольняється судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання, надав послуги водопостачання та водовідведення.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів оплати вартості отриманих послуг на користь позивача в повному обсязі.
Відповідачем не заперечувався факт належного виконання позивачем умов договору.
Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати заборгованості, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 254 177 грн 26 коп. за надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, 1 854 грн 61 коп. пені, 1 520 грн 14 коп. 3% річних від прострочення зобов'язання, 2 398 грн 40 коп. інфляційних витрат.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 3 119 грн 40 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що Комунальним підприємством «Водоканал» було подано позовну заяву в електронній формі через електронний кабінет ЕСІТС, розмір судового збору у такому випадку становить 3 119 грн 40 коп.
Позивачем при поданні позову сплачено суму судового збору на загальну суму 3 899 грн 26 коп., згідно платіжної інструкції № 16558 від 24.04.2024.
Тоді як сума судового збору повинна складати 3 119 грн 40 коп. судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сума судового збору підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Враховуючи викладене, суд вважає наявними підстави для повернення з Державного бюджету України, згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, судового збору в сумі 779 грн 86 коп., сплаченого на підставі платіжної інструкції № 16558 від 24.04.2024 за заявою позивача про повернення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства “Водоканал” до Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код юридичної особи 00194122) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (вул. Святого Миколая, 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 03327121) 254 177 (двісті п'ятдесят чотири тисячі сто сімдесят сім) грн 26 коп. за надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, 1 854 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) грн 61 коп. пені, 1 520 (одна тисяча п'ятсот двадцять) грн 14 коп. 3% річних від прострочення зобов'язання, 2 398 (дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн 40 коп. інфляційних витрат, 3 119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) грн 40 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути з Державного бюджету України Комунальному підприємству “Водоканал” (вул. Святого Миколая, 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 03327121) 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн 86 коп. надмірно сплаченого судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції № 16558 від 24.04.2024.
Рішення оформлено і підписано 04.07.2024.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.