вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" червня 2024 р. Справа№ 910/18140/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Хрипуна О.О.
при секретарі судового засідання Польчен А.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 24.06.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 (повний текст складено 26.02.2024)
у справі №910/18140/23 (суддя Шкурдова Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд"
до Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал"
про розірвання договору, стягнення 14116231,10 грн,-
В судовому засіданні 24.06.2024 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 по справі №910/18140/23 позовні вимоги задоволено повністю.
Розірвано договір поставки №60394 від 21.01.2022 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" (код 41161689) та Приватним підприємством "Ін Форс Кемікал" (код 44000701).
Стягнуто з Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал" (03189, м. Київ, вул. Здановської Юлії, буд. 71-Г, код 44000701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд, 122, кор. Е-5, кім. 11, код 41161689) 14116231 (чотирнадцять мільйонів сто шістнадцять тисяч двісті тридцять одну) грн 10 коп. попередньої оплати та 211743 (двісті одинадцять тисяч сімсот сорок три) грн 47 коп. витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача 18.03.2024 (документ сформований в системі "Електронний суд") звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімусагро Трейд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Ін Форс Кемікал» про розірвання договору поставки №60394 від 21.01.2022, стягнення 14116231,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання умов договору поставки №60394 від 21.01.2022, укладеного між позивачем та відповідачем, ТОВ «Оптімусагро Трейд» здійснило передплату за товар у сумі 14116231,10 грн., однак відповідач свого обов'язку щодо поставки товару у строк, визначений п. 3.1 договору, не здійснив через істотну зміну обставин після укладання договору, зумовлених військовою агресією Російської Федерації проти України та сплачений авансовий платіж за товар у сумі 14116231,10 грн. не повернув, у зв'язку з чим позивач просить розірвати договір поставки №60394 від 21.01.2022, укладений між ТОВ «Оптімусагро Трейд» та ПП «Ін Форс Кемікал», на підставі ч. 1 ст. 652 ЦК України, а також стягнути з відповідача 14116231,10 грн. попередньої оплати на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, оскільки підстава сплати авансу відпала.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 по справі №910/18140/23 позовні вимоги задоволено повністю.
Розірвано договір поставки №60394 від 21.01.2022 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" (код 41161689) та Приватним підприємством "Ін Форс Кемікал" (код 44000701).
Стягнуто з Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал" (03189, м. Київ, вул. Здановської Юлії, буд. 71-Г, код 44000701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд, 122, кор. Е-5, кім. 11, код 41161689) 14116231 (чотирнадцять мільйонів сто шістнадцять тисяч двісті тридцять одну) грн 10 коп. попередньої оплати та 211743 (двісті одинадцять тисяч сімсот сорок три) грн 47 коп. витрат зі сплати судового збору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що:
- враховуючи, що істотна зміна обставин зумовила неможливість виконання зобов'язань з відвантаження обумовленого договором поставки № 60394 від 21.01.2022 товару на невизначений час, та враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо приведення договору поставки № 60394 від 21.01.2022 у відповідність з обставинами, які істотно змінились, для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин, договір поставки №60394 від 21.01.2022, укладений між ТОВ «Оптімусагро Трейд» та ПрАТ «Ін Форс Кемікал» підлягає розірванню;
- враховуючи встановлення судом підстав для розірвання договору поставки №60394 від 21.01.2022, підстава, на виконання якої позивачем було сплачено відповідачеві 14116231,10 грн попередньої плати, відпала, з огляду на що відповідач відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України зобов'язаний повернути позивачеві сплачену суму попередньої оплати.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Відповідач не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 по справі №910/18140/23, вважає його незаконним і необґрунтованим, ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального права (ч.4 ст.14, ст.184, ч.1 ст.263, ч.1 ст.612, ст.617, ст. 652 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України, ч.2 ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати України»), у наслідок чого не було повно та всебічно з'ясовано усі обставини у справі, а викладені судом висновки у рішенні їм не відповідають, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- висновок суду першої інстанції щодо порушення відповідачем умов Договору щодо виконання зобов'язання з поставки товару не відповідає обставинам справи;
- висновок суду першої інстанції про те, що настання обставин непереборної сили, за умови їх доведеності та встановлення їх обґрунтованості не мають значення для правильного вирішення цієї справи - не відповідає обставинам справи;
- судом першої інстанції не розмежовано таких правових ситуацій як «форс-мажор» та «істотна зміна обставин», чим допущено не правильне застосування ст.652 ГК України та ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України».
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, зазначає, що тлумачення пункту 8.2. Договору поставки як такого, що передбачає відкладення строку виконання зобов'язань за Договором поставки на час до настання події - звільнення того населеного пункту Запорізької області, в якому розташований склад Постачальника, визначений Договором поставки - яка не має неминуче настати (може і не настати), тобто як такого, що передбачає відтермінування виконання обов'язку сторони на невизначений час, очевидно суперечить меті правочину з поставки; вважає аргументи щодо неправильного застосування судом норм матеріального права, викладені в пункті 8.4. апеляційної скарги - про можливість постачання Відповідачем Товариству соняшнику будь-якого року врожаю (а не виключно 2021 року) - є слушними, але водночас суперечать позиції Відповідача щодо наявності обставин непереборної сили («форс-мажор») за договором поставки №60394 від 21.01.2022 року; посилається на те, що незгода відповідача з нормативно-правовою кваліфікацією (аргументи які викладені в пункті 8.5. апеляційної скарги) може бути підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду, але не підставою - для скасування рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Хрипун О.О.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18140/23.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал" - адвоката Буйного Андрія Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/18140/23.
01.04.2024 матеріали справи №910/18140/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.
Розпорядженням Керівника апарату від 02.04.2024 №09.1-08/1497/24 у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці з 31.03.2024, справу №910/18140/23 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 справу №910/18140/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Хрипуна О.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та не зазначення відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету апелянта - Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал", його представника - адвоката Буйного Андрія Олександровича та позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
22.03.2024 (документ сформований в системі "Електронний суд" 21.03.2024) на електронну пошту суду представником позивача подано заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які обґрунтовані несплатою апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги.
09.04.2024 (документ сформований в системі "Електронний суд") від представника апелянта надійшла заява про усунення недоліків, яка передана головуючому у справі 15.04.2024 після виходу з підготовки для підвищення кваліфікації у Національній школі суддів України.
До заяви долучено сканкопію платіжної інструкції №5661 від 04.04.2024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 205 850,36 грн, а також оновлений текст апеляційної скарги, складеної 09.04.2024 (у вигляді окремого додатку/файлу із назвою "Апеляційна скарга 09.04.24.pdf") із зазначенням відомостей про наявність чи відсутність електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС апелянта - Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал", його представника - адвоката Буйного Андрія Олександровича та позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/18140/23; призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/18140/23 на 13.05.2024.
13.05.2024 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» (документ сформований 10.05.2024) подано додаткові поясненння.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.05.2024 розгляд справи відкладено на 24.06.2024.
Явка представників сторін
В судовому засіданні апеляційної інстанції 24.06.2024 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, прийняте у справі рішення суду позивач просив залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 24.06.2024 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімусагро Трейд» (покупець) та Приватним підприємством «Ін Форс Кемікал» (постачальник) укладено договір поставки №60394, відповідно до п. 1.1 та п. 3.1 якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця 795 тонн +/-5% насіння соняшнику.
Згідно з п. 4.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити навантаження товару в надані покупцем транспортні засоби на умовах FCA - «франко-перевізник»: склад постачальника, що розташований за адресою: с. Трояни, Бердянський район, Запорізька обл., згідно Інкотермс в редакції 2010 року з урахуванням особливостей передбачених в цьому договорі.
Відповідно до п. 4.2 договору постачальник зобов'язаний письмово повідомити покупця про готовність товару до навантаження та при навантаженні товару забезпечити норму навантаження товару в 100 тонн на добу (за винятком дня неділі та державних свят).
Згідно з п. 4.3 договору покупець зобов'язаний надати транспортні засоби під навантаження товару, а постачальник зобов'язаний забезпечити навантаження товару.
Строк поставки загальної кількості товару вказаного в пункті 3.1 договору - до 31.03.2022 включно. Поставка Товару проводиться частинами (партіями), термін передачі та обсяг яких, сторони погоджують у ході виконання договору. Партією товару вважається кількість товару, прийнята покупцем у пункті призначення протягом однієї доби (п. 4.4 договору).
Пунктом 5.2 договору встановлено, що оплата товару за цим договором проводиться в наступному порядку:
- попередня оплата 86% загальної вартості товару в розмірі 13839552,967 грн - протягом трьох банківських днів з дати отримання оригіналу цього договору, сканкопій документів вказаних в пункті 6.2 договору;
- остаточна оплата загальної вартості товару - протягом трьох банківських днів з дати поставки загальної кількості товару, але в будь-якому разі не раніше вказаних в пункті 4.8 договору.
Відповідно до 5.3 договору покупець має право здійснити часткову попередню оплату товару на власний розсуд. В цьому випадку постачальник зобов'язаний поставити покупцю товар на суму фактичної отриманої попередньої оплати та не може відмовитись від поставки товару посилаючись на невиконання зустрічного зобов'язання.
25.01.2022 позивачем на виконання пункту 5.2 договору сплачено відповідачеві аванс у розмірі 14116231,10 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 011744 від 25.01.2022 р.
Однак відповідачем не було поставлено товар позивачеві.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, обумовлений договором товар позивачу поставлено відповідачем не було, чим порушено умови договору поставки №60394 від 21.01.2022 щодо виконання зобов'язання з поставки товару.
Позов заявлено про розірвання договору на підставі ч. 1 ст. 652 ЦК України та стягнення попередньої оплати.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Позивач звертався до відповідача з листами від 30.09.2022 та 22.01.2023, в яких просив повернути ТОВ «Оптімусагро Трейд» грошові кошти.
Також позивач листом від 24.11.2023 звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору, до якого було додано примірник угоди від 24.11.2023 з умовами розірвання договору поставки № 60394 від 21.01.2022.
Вказані листи надсилалися відповідачеві засобами поштового та електронного зв'язку.
Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду пропозиції щодо розірвання договору.
Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що не виконання зобов'язання з відвантаження насіння соняшника зумовлено форс-мажорними обставинами, а саме: військовою агресію Російської Федерації проти України, тому відповідач вважає що термін виконання його зобов'язань з поставки товару за договором є таким, що відкладається на час дії обставин непереборної сили (форс-мажору) відповідно до п. 8.2 договору, тому відповідач не є таким, що прострочив поставку товару.
Розділ 8 договору поставки № 60394 від 21.01.2022 регулює відносини сторін у разі настання форс-мажорних обставин, а саме звільнення від відповідальності в разі настання таких обставин задля чого відтерміновується строк поставки (п. 8.1 та п. 8.2 договору) та обов'язковість повідомлення іншої сторони про настання таких обставин (п. 8.3 договору).
Тобто сторони в даному розділі договору передбачили саме звільнення сторони, яка не може об'єктивно виконати зобов'язання, від відповідальності.
На час здійснення позивачем 25.01.2022 попередньої оплати у розмірі 14116231,10 грн у розпорядженні постачальника вже був наявний товар у повному обсязі, що підтверджується складською квитанцією на зерно ББ №753912 (№8) від 23.10.2021 р. про переоформлення з Акціонерного товариства «Аграрний фонд» (код 38926880) товару - соняшнику у кількості 795,000 тонн на Приватне підприємство «Ін Форс Кемікал» (код 44000701) та передання товару на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Амбар Трейдінг» (код 44285532) за адресою: 71151, Запорізька область, Бердянський район, село Трояни, вул. Водєнікова, 21.
Таким чином, відповідач повністю був готовий виконати умови договору і сторонам залишалося лише узгодити навантажувально-розвантажувальні операції своїх зернових складів (зберігачів продукції) із транспортною складовою покупця щодо перевезення товару.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан згідно із Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого наразі триває.
Склад постачальника, що розташований за адресою: с. Трояни, Бердянський район, Запорізька обл., знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Вказані обставини зумовили неможливість забезпечення відвантаження товару - соняшнику, переданого на зберігання на зерновий склад, який знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Також, обставини неможливості поставки обумовленого договором поставки № 60394 від 21.01.2022 товару підтверджується сертифікатом Запорізької Торгово-промислової палати України від 08.12.2023 за №2300-23-4669, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація с. Трояни Андріївської сільської територіальної громади Бердянського району Запорізької області).
Доступ до території, на якій сторони визначили місце виконання зобов'язання, відсутній на невизначений строк.
При цьому, соняшник - є специфічним товаром, який потребує дотримання умов зберігання, від яких залежить його якість, і такий товар потребує його подальшого використання задля чого він придбавався, оскільки його тривале зберігання впливає на його якісні показники.
Таким чином, врожай соняшника, який є предметом договору поставки №60394 від 21.01.2022, може стати вже нерентабельним до завершення обставин, що зумовили неможливість його відвантаження.
За висновками суду першої інстанції, з чим погоджується апеляційний суд, за обставин, що склалися, відкладення виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару - соняшника до припинення дії обставин (закінчення війни та/або деокупації населеного пункту Запорізької області, в якому розташований склад постачальника), тобто відтермінування виконання відповідачем зобов'язання на невизначений час, суперечить меті договору поставки №60394 від 21.01.2022.
Неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили є підставою для звільнення саме від відповідальності за невиконання, а не від виконання зобов'язання в цілому.
За вірним висновком місцевого господарського суду, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин, як на відтермінування виконання обов'язку сторони на невизначений час відповідно до п. 8.2 договору, відхиляються судом, оскільки настання таких обставин, за умови їх доведеності та встановлення їх обгрунтованості, є підставою для звільнення від відповідальності сторони, тоді як предметом позову є розірвання договору поставки та стягнення попередньої оплати за непоставлений товар.
Настання масштабної російської агресії (зокрема, окупацію частини Запорізької області) та наслідки цієї агресії для господарської діяльності сторони не могли передбачити на час укладання договору поставки №60394 від 21.01.2022 щодо поставки товару - соняшнику та на час передання товару на зберігання на зерновий склад, розташований на тимчасово окупованій території.
Таким чином, обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору поставки № 60394 від 21.01.2022 змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, відтак обставини, за яких товар не може бути відвантажений з визначеного договором місця, є такими, що істотно змінилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що постачальник несе ризик істотної зміни обставин в розумінні статті 652 («Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин») Цивільного кодексу України.
Відповідач, який отримав 14116231,10 грн і мав виконати зобов'язання до 31.03.2022 включно, незважаючи на те, що пунктом 7.1 договору на нього покладено ризик істотної зміни обставин, з пропозиціями щодо внесення змін до договору №60394 від 21.01.2022 щодо зміни місця його виконання (відвантаження товару на іншому базисі на підконтрольній Збройним Силам України території України), до позивача не звертався.
Таким чином, сторони не досягли згоди щодо приведення договору поставки № 60394 від 21.01.2022 у відповідність з обставинами, які істотно змінились.
За правовідносин, що склалися між сторонами, позивач не отримав те, на що очікував при укладенні договору поставки № 60394 від 21.01.2022, в той час як ризик неможливості виконання зобов'язання лежить на відповідачеві.
Враховуючи, що істотна зміна обставин зумовила неможливість виконання зобов'язань з відвантаження обумовленого договором поставки № 60394 від 21.01.2022 товару на невизначений час, та враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо приведення договору поставки № 60394 від 21.01.2022 у відповідність з обставинами, які істотно змінились, для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про розірвання укладеного між ТОВ «Оптімусагро Трейд» та ПрАТ «Ін Форс Кемікал» договору поставки №60394 від 21.01.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).
За висновкаим суду першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, враховуючи встановлення підстав для розірвання договору поставки №60394 від 21.01.2022, то підстава, на виконання якої позивачем було сплачено відповідачеві 14116231,10 грн попередньої плати, відпала, з огляду на що, відповідач відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України зобов'язаний повернути позивачеві сплачену суму попередньої оплати.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про розірвання договору поставки № 60394 від 21.01.2022 та стягнення з відповідача 14116231,10 грн суми попередньої оплати підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовано норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позовних вимог.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/18140/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/18140/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Ін Форс Кемікал".
4. Матеріали справи №910/18140/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 04.07.2024.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
О.О. Хрипун