вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" червня 2024 р. Справа№ 925/27/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Полякова Б.М.
Пантелієнка В.О.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від ТОВ «Дебт Форс»: Арсемікова І.В. - за довіреністю № 73 від 07.02.2024;
від ОСОБА_1 : Пропадущий А.В. - за ордером серія СА № 1086459 від 05.06.2024.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 (суддя Хабазня Ю.А.), яка прийнята за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про визнання кредитором на суму 329 404,89 грн
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність фізичної особи
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 (суддя Хабазня Ю.А.) відмовлено повністю у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» № 1-7210 від 29.12.2023.
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 1, 2, 60 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст.ст. 11, 392, 517 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» не довело своє право вимоги та суму цієї вимоги за основним зобов'язанням, у зв?язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні його заяви № 1-7210 від 29.12.2023 про визнання грошових вимог до боржника у сумі 329 404,89 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 та визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт форс» до ОСОБА_1 в сумі 329 404,89 грн та 5 368,00 грн судового збору і включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також неврахуванням висновків щодо застосуванням норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
У апеляційній скарзі, скаржник, поміж іншого, посилається на те, що рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-196/2010 є чинним та наразі залишається невиконаним, що доводить не тільки факт наявної безспірної заборгованості за кредитним договором, але й факт тривалого ухилення позичальника від виконання своїх зобов?язань.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
04.06.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів до Північного апеляційного господарського суду від керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Гуріна Романа Анатолійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останній просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 залишити без змін.
06.06.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким остання просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 925/27/23 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/27/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальність «Дебт Форс»; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
03.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/27/23.
Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М. перебували на підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України з 08.04.2024 по 12.04.2024 (включно).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 925/27/23, поміж іншого, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 залишено без руху.
26.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23. Суд прийняв дану апеляційну скаргу як заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Разом з тим, необхідно вказати, що головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 29.04.2024 по 12.05.2024 (включно).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 у справі № 925/27/23, поміж іншого, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23; відкрито апеляційне провадження у справі № 925/27/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт форс» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 призначено на 12.06.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 у справі № 925/27/23, серед іншого, задоволено клопотання керуючого реалізацією майна Клец Наталії Миколаївни, арбітражного керуючого Гуріна Романа Анатолійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 у справі № 925/27/23, зокрема, задоволено клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Пропадущого Андрія Володимировича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 925/27/23, поміж іншого, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 відкладено на 26.06.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 925/27/23, зокрема, відмовлено керуючому реалізацією майна Клец Наталії Миколаївни, арбітражному керуючому Гуріну Роману Анатолійовичу у задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 925/27/23.
Явка представників учасників справи
26.06.2024 у судове засідання з'явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» та ОСОБА_1 .
Інші учасники справи у судове засідання 26.06.2024 не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Необхідно вказати, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 925/27/23 було надіслано учасникам справи в електронний кабінет та засобами поштового зв?язку, що підтверджується довідками про доставку електронного документа та відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення/поверненнями.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» та ОСОБА_1 .
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 26.06.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт форс» до ОСОБА_1 в сумі 329 404,89 грн та 5 368,00 грн судового збору і включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні 26.06.2024 заперечував проти вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11273575000 (надалі - Договір № 11273575000/Основний договір), згідно з яким ОСОБА_2 отримав від банку кредит (грошові кошти) у сумі 402 000,00 грн із строком повернення не пізніше 23.12.2014. Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 7 405,00 грн (а.с.84 т.3).
Також, 24.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» (Кредитор) та ОСОБА_3 (Поручитель) укладено договір поруки № 169265, згідно з яким: Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 11273575000 від 24.12.2007; Кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови Основного договору з Боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя (а.с.102 т.3).
Згідно з платіжним дорученням № 75860 від 24.12.2007 ОСОБА_2 отримав 402 000,00 грн із зазначенням у призначенні платежу: «Надання кредиту згідно угоди 11273575000 від 24.12.2007: 604880 - ОСОБА_2 (а.с.104 т.3).
Крім того, 24.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 12800, згідно з умовами якого у забезпечення виконання грошових зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту № 11273575000 від 24.12.2007 Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно (а.с.119 т.3).
24.12.2007 у забезпечення виконання грошових зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту № 11273575000 від 24.12.2007, укладеного між ОСОБА_2 та Іпотекодержателем, між АКІБ «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 5482, згідно з яким Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно (земельну ділянку) (а.с.113 т.3).
17.02.2009 сторонами Договору №11273575000 складено додаткову угоду №1 (щодо зміни строку повернення кредиту) до нього, згідно з якою було встановлено новий строк повернення кредиту Позичальником до 23.03.2015, а також розмір ануїтетних платежів у 7 340,00 грн (а.с.99 т.3).
18.02.2009 сторонами Договору № 11273575000 складено додаткову угоду № 1 (щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації), за умовами якої Сторони Договору №11273575000 змінили розмір ануїтетного платежу на 7 340,00 грн та строк його сплати (а.с.100 т.3).
В подальшому, заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-196/2010 задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове стягнення кредиту, процентів, пені та неустойки та, зокрема, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитними договорами № 11273575000 від 24.12.2007 та № 11276445000 від 24.12.2007 у сумі 406 350,19 грн (а.с.125 т.3).
Зазначеним вище рішенням суду встановлено, зокрема, що відповідно до договору кредиту № 11273575000 від 24.12.2007 відповідачу ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 402 000,00 грн строком до 23.12.2014. Проте, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитними договорами порушив і має заборгованість 406 350,19 грн. Разом з тим, для своєчасного та належного виконання ОСОБА_2 його обов'язків за кредитними угодами між позивачем та ОСОБА_3 24.12.2007 було укладено договір поруки № 1169265. Так, в силу ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
01.12.2010 на виконання вищевказаного судового рішення видано виконавчі листи (а.с.129-134 т.3).
08.12.2011 між ПАТ «УкСиббанк» (Продавець) та ПАТ «Дельта банк» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (а.с.137 т.3). 19.08.2015 згідно з актами прийому-передачі документації, складеним та підписаним представниками ПАТ «УкрСиббанк» (Продавець) та ПАТ «Дельта банк» (Покупець) на виконання п.4.2. договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, Продавець передав, а Покупець прийняв документи щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № 11273575000 (а.с.175,176 т.3).
Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-ЕА-2020-07-30-000034-b від 10.08.2020 переможцем аукціону з продажу прав вимоги та інших майнових прав ПАТ «Дельта банк» за 13 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 45693 угодами за картковими кредитами, 453 кредитними договорами, що забезпечені іншою заставою, 709 беззаставними кредитними договорами та дебіторською заборгованістю за 1 договором визначено ТОВ «Вердикт капітал». Ціна продажу склала 2 016 486,80 грн (а.с.188 т.3).
27.08.2020 згідно з платіжним дорученням № 2288 ТОВ «Вердикт капітал» було сплачено на користь ПАТ «Дельта банк» 2 016 486,80 грн із зазначенням у призначенні платежу: «за придб актив зг з прот №UA-ЕА-2020-07-30-000034-b від 10.08.2020р (…) (а.с.190 т.3).
23.09.2020 у відповідності до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-ЕА-2020-07-30-000034-b від 10.08.2020 між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір №2306/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким Банк відступив Новому кредитору (ТОВ «Вердикт капітал») належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору (останній містить відомості щодо кредитного договору №11273575001(11273575000), укладеного з ОСОБА_2 ) (а.с.177 т.3).
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 13.08.2021 у справі № 2-196/2010 здійснено заміну стягувача, ПАТ «Дельта банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 2-196/2010 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 11273575000 від 24.12.2007 (а.с.135 т.3).
Зазначеним вище судовим рішенням, серед іншого, встановлено, що заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-196/2010 було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступникром якого є ПАТ «Дельта банк») заборгованість за кредитними договорами №11273575000 від 24.12.2007 та №11276445000 від 24.12.2007 у сумі 406 350,19 грн. В подальшому, ухвалами Черкаського районного суду Черкаської області від 22.04.2013 та від 29.04.2013 у справі № 2-196/2010 було замінено стягувача у виконавчому провадженні № 23340648 з ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк». Так, відповідно до договору № 2306/К про відступлення прав вимоги, ПАТ «Дельта банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту № 11273575000. Разом з тим, рішення суду не виконане, виконавче провадження не закрито.
03.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Кампсіс фінанс» укладено договір № 03-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з яким Первісний кредитор (ТОВ «Вердикт капітал») відступає шляхом продажу Новому кредитору (ТОВ «Кампсіс фінанс») належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (а.с.191 т.3).
Додаток № 3 до вказаного договору «Реєстр боржників до договору № 03-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 03.01.2023 містить відомості про ОСОБА_2 як сторону кредитного договору №11273575001(11273575000) (а.с.201,205 т.3).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі № 925/27/23 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Гуріна Р.А.
17.02.2023 офіційно оприлюднено оголошення про відкриття справи про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет та установлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.05.2023 у справі № 925/27/23 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів у складі одного кредитора - ОСОБА_4 , у таких розмірі та черговості: 5 368,00 грн судового збору, які підлягають погашенню до задоволення вимог кредиторів; 292 480,00 грн суми заявлених кредиторських вимог, які підлягають погашенню у другу чергу.
В подальшому, 25.05.2023 між ТОВ «Кампсіс фінанс» та ТОВ «Дебт форс» укладено договір № 25-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, умовами якого визначено, що Первісний кредитор (ТОВ «Кампсіс фінанс») відступає шляхом продажу Новому кредитору (ТОВ «Дебт форс») належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору (а.с.207 т.3). Цього ж дня сторонами складено акт прийому-передачі Реєстру Боржників за вказаним договором (а.с.216 т.3). 27.06.2023 сторонами зазначеного вище договору укладено додаткову угоду №1, якою у зв'язку із виявленою технічною помилкою (опискою) внесено виправлення до розділу 2 договору «Предмет договору» (а.с.217 т.3).
Додаток № 3 до вказаного договору «Реєстр боржників до договору №25-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 25.05.2023 містить відомості про з ОСОБА_2 як сторону кредитного договору №11273575001(11273575000) (а.с.219,223 т.3).
26.10.2023 згідно з платіжною інструкцією №393670008 ТОВ «Дебт форс» сплатив на користь ТОВ «Кампсіс фінанс» 211 592,26 грн, призначення платежу: «Сплата за договором відступлення прав вимог №25-05/23 від 25.05.2023р. Без ПДВ» (а.с.224 т.3).
Постановою Господарського суду Черкаської області від 07.06.2023 у справі № 925/27/23 фізичну особу ОСОБА_1 визнано банкрутом; відкрито процедуру погашення боргів боржника у зв'язку з чим припинено процедуру реструктуризації боргів; керуючим реалізацією призначено арбітражного керуючого Гуріна Р.А.
04.01.2024 до Господарського суду Черкаської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» надійшла заяву № 1-7210 від 29.12.2023 з вимогою про визнання його кредиторських вимог до ОСОБА_1 у сумі 329 404,89 грн та 5 368,00 грн судового збору.
На обгрунтування вищевказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» зазначає наступне.
24.12.2007 між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір № 11273575000 про надання споживчого кредиту у розмірі 402 000,00 грн на строк до 23.12.2014 включно, згідно з п.1.3.1. якого процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 13,4 % річних.
Додатковою угодою від 17.02.2009 № 1 до вказаного договору термін користування кредитом продовжено до 23.03.2015.
Також, 24.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 169265 та договір іпотеки № 5482.
24.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 12800.
Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-196/2010 задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове стягнення кредиту, процентів, пені та неустойки та, зокрема, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитними договорами № 11273575000 від 24.12.2007 та № 11276445000 від 24.12.2007 у сумі 406 350,19 грн.
01.12.2010 на виконання вищевказаного судового рішення видано виконавчі листи.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 13.08.2021 у справі № 2-196/2010 здійснено заміну стягувача, ПАТ «Дельта банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 2-196/2010 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 11273575000 від 24.12.2007.
23.09.2020 між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта банк» відступило свої права вимоги за договорами кредиту, у тому числі і за договором № 11273575001(11273575000).
03.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс фінанс» укладено договір № 03-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс» свої права вимоги за договорами кредиту, у тому числі і за договором № 11273575001(11273575000).
25.05.2023 між ТОВ «Кампсіс фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір № 25-05/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило, а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за договором №11273575001(11273575000).
З моменту відступлення прав вимоги до ТОВ «Вердикт Капітал» погашення боргу за кредитним договором № 11273575001(11273575000) не здійснювалось, загальна сума боргу за цим договором становить 329 404,89 грн.
За наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» № 1-7210 від 29.12.2023, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» та ОСОБА_1 , обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В силу ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа (…), які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника (…), які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; (…) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 60 КУзПБ передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу (…).
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Таким чином, доказами прав нового кредитора у зобов'язанні є документи, які засвідчують права, що передаються та інформація, яка є важливою для їх здійснення. Договір уступки права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (ч. 1 ст. 517 ЦК України).
Відтак, правонаступник може доводити своє право вимоги лише фізично маючи у себе документи про право вимоги, як матеріальні докази цього права. Без документів про право вимоги таке право вимоги відсутнє.
Саме за матеріальними доказами судом оцінюється і розмір переданого права. Без доказів розміру права вимоги таке право відсутнє і не може бути передане.
Необхідно вказати, що право вимоги за основним зобов'язанням переходить не в момент «передачі» суми заборгованості в обліку первісного кредитора, не в момент передачі судового рішення, яким стягнено (чи визнано) суму боргу, не в момент передачі кредитного договору, а в момент передачі оригіналів документів про право вимоги (наприклад, кредитного договору і документа про передачу грошей, оскільки лише кредитного договору недостатньо для установлення факту передачі грошей, а лише документа про передачу грошей недостатньо для визнання укладеним кредитного договору).
Передання первісним володільцем своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) є наступним фактом - переходу права.
Такий факт підтверджується відповідним договором відступлення і документом про передачу оригіналів документів про право. За правочином відступлення права вимоги саме право вимоги не виникає знову в дату відступлення.
Оригінали документів про перехід права вимоги не заміняють первісних оригіналів, а стають обов'язковими додатковими документами.
При цьому, якщо існує ланцюг правочинів про передачу права вимоги, то оригіналами документів про право вимоги останньої в ланцюгу особи є як первісні оригінал кредитного договору і документа про передачу грошей так і усі наступні без виключень договори і документи про передачу оригіналів документів про право. У будь-якому випадку остання у ланцюгу особа для підтвердження свого права вимоги до боржника повинна мати і пред'явити суду первісні оригінал кредитного договору і документа про передачу грошей.
До того ж, слід зазначити, що судове рішення не може бути продане чи передане. Судове рішення лише підтверджує право певної конкретно визначеної особи на стягнення розрахованої на час його постановлення суми боргу у примусовому порядку.
Судове рішення не заміняє і не підміняє оригінали документів про право вимоги (крім випадків, коли саме судове рішення є підставою його виникнення - ч. 5 ст. 11 ЦК України, коли саме судове рішення визнає право у зв'язку фактом втрати оригіналу документа - ст. 392 ЦК України тощо).
Судове рішення суд постановляє на підставі установлених ним обставин (фактів), які підтверджені доказами.
Так, суд може визнати достатніми доказами копії документів, однак таке визнання дає підстави для висновку лише про те, що оригінали цих копій існували на момент подання їх до суду і на момент постановлення судового рішення, але не дає підстав для висновку, що вони не зникли надалі, що вони є переданими правонаступнику. Висновок про те, що оригінали документів про право вимоги передані правонаступнику лише в силу того, що існує судове рішення на користь первісного володільця права вимоги - є невірним.
Також, суд може визнати установленими факти (обставини) і без прямих доказів, що не заміняє оригіналів. Установлені ж судом факти не є документами про право вимоги, оскільки факт - це нематеріальний об'єкт, який існує незалежно від волі сторін, а документ - це матеріальний об'єкт (майно), який існує навпаки залежно від волі сторін. Факт не може бути передано по акту приймання-передачі, на відміну від документа (майна).
Разом з тим, неподання заявником на вимогу суду оригіналів первинних документів про право вимоги (а саме оригіналів кредитного Договору № 11273575000 від 24.12.2007, додаткових угод від 17.02.2009, від 18.02.2009, договору поруки від 24.12.2007 № 169265 як основної складової вимог до боржника - ОСОБА_1 , і документу про передачу грошей, згідно з яким ОСОБА_2 отримав від банку кошти у сумі 402 000,00 грн - щонайменше засвідченого АКІБ «Укрсиббанк» або платіжного доручення від 24.12.2007 №75869, або виписки банку з відомостями про цей платіж), оскільки суд ставить під сумнів відповідність поданих копій (електронних копій) оригіналам, такі докази не беруться судом до уваги (ч. 6 ст. 91 ГПК України). Суд ставить під сумнів подані копії, оскільки жоден передавальний документ від первісного володільця прав до усіх наступних у ланцюгу передач, не містить переліку конкретних документів про право вимоги (які можуть бути ідентифіковані), які були передані.
Відсутність оригіналів документів (актів приймання-передачі) у яких недвозначно вказано про у конкретних первинних (які за такими записами можуть бути ідентифіковані) свідчить про відсутність у нього таких документів в натурі.
Слід зазначити, що договір від 25.05.2023 № 25-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, підписаний ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс», Додатки №1 та №3 до нього, додаткова угода №1 від 27.06.2023 (а.с.207-234 т.3), зокрема, й акт прийому-передачі Реєстру Боржників (а.с.219-223 т.3) не містять відомостей про передачу документів (які можна було б ідентифікувати) про право вимоги саме до ОСОБА_1 - навпаки, «Реєстр боржників до договору №25-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 25.05.2023» містить відомості про іншу особу, ОСОБА_2 , як сторону кредитного договору № 11273575001(11273575000), та відомості про інші суми, відмінні від вказаних як у судовому рішенні, так і у заявленій вимозі (а.с.220 т.3 позиція 168).
До того ж, ТОВ «Дебт Форс» не надано розрахунку заявленої суми вимог 329 404,89 грн та не обґрунтовано її розмір, а відтак, і в частині розрахунку вимога є не доведеною.
Відтак, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» №1-7210 від 29.12.2023 про визнання його грошових вимог до боржника у сумі 329 404,89 грн, оскільки заявником не доведено своє право вимоги та суму цієї вимоги за основним зобов'язанням.
При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі № 925/27/23 залишити без змін.
3. Справу № 925/27/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано - 04.07.2024.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Поляков
В.О. Пантелієнко