вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" червня 2024 р. Справа№ 910/4537/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від позивача: Хасін І.Б. (посвідчення № 1361 від 22.06.1999)
від відповідача-1: Пальчик В.О. (самопредставництво)
від відповідача-2: Кравець А.Г. в режимі відеоконференції
від відповідача-3: Гуртовий В.Ю. (на початку судового засідання не приєднався в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної казначейської служби України та Дніпровської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (повний текст рішення складено 30.11.2023)
у справі № 910/4537/20 (суддя Борисенко І. І.)
за позовом Компанії Євроеколоджі Інтернешнл Корпорайшн А.С. (Euroecology International Corporation a.s.)
до 1) Державної казначейської служби України
2) Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
3) Дніпровської міської ради
про стягнення 20 857 112,24 грн,
Позивач - Компанія Євроеколоджі Інтернешнл Корпорайшн А.С. (Euroecology International Corporation a.s.) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України (відповідача-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідача-2), Дніпровської міської ради (відповідача-3) про стягнення шкоди у сумі 20 857 112,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі-1,-2,-3 протягом тривалого часу ухиляються від виконання виконавчого листа у справі № 403/4910/12 від 22.04.2014, виданого на примусове виконання арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14.07.2011 та додаткового арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 07.10.2011.
Таким чином, за твердженням позивача, у результаті бездіяльності відповідачів-1,-2,-3, позивачем були понесені збитки, пов'язані із падінням курсу гривні до курсу іноземних валют, які позивач просив суд першої інстанції стягнути солідарно з відповідачів-1,-2,-3.
При цьому, позивач зазначив, що заявлена ним до стягнення сума шкоди складає різницю між гривневим еквівалентом суми до стягнення, визначеної ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012 у справі № 403/4910/12, та гривневим еквівалентом суми, визначеної рішеннями арбітражного суду (курсова різниця).
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі № 910/4537/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, та обрано невірний спосіб захисту.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 скасовано. Справу № 910/4537/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Передаючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції виходив з того, що розглядаючи позов, суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином обставини, з посиланням на які позивач обґрунтовував заявлені ним вимоги, та не надали належної оцінки наявним у справі матеріалам та поясненням сторін.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20 позовні вимоги задоволені у повному обсязі, присуджено до:
- солідарного стягнення з Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради на користь Компанії Євроеколоджі Інтернешнл Корпорайшн А.С. (Euroecology International Corporation a.s.) шкоду у сумі 30 935 985,34 грн;
- стягнення з Державної казначейської служби України на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 154 679,93 грн;
- стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 154 679,93 грн;
- стягнення з Дніпровської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 154 679,93 грн.
Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державна казначейська служба України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20 в частині: солідарного стягнення шкоди у сумі 30 935 985,34 грн з відповідачів-1,-2 на користь Державного бюджету України; стягнення з відповідачів-1,-2 по 154 679,93 грн судового збору на користь Державного бюджету України. Відмовити у задоволені позову у цій частині. В іншій частині оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Короткий зміст апеляційної скарги відповідача-1 та узагальнення її доводів
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача-1 зводяться до того, що коливання курсу валют, яке призвело до курсової різниці, не є шкодою відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України.
Крім того, на переконання відповідача-1, позивачем не доведено, що через неправомірні дії відповідачів він позбавлений можливості отримати вказані кошти, а також не доведено спільного наміру відповідачів заподіяти шкоду позивачу.
Також, на думку відповідача-1, позивачем обрано неналежний спосіб захисту оскільки солідарне стягнення коштів з державного бюджету суперечить закону.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Дніпровська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20, ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Короткий зміст апеляційної скарги відповідача-3 та узагальнення її доводів
Апеляційна скарга відповідача-3 мотивована тим, що ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012, на підставі якого видано виконавчий документ, встановлена сума, що підлягає стягненню у гривневому еквіваленті, та підстав для перерахунку такої суми у зв'язку із зміною курсу валют немає.
Окрім того, на думку відповідача-3, позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки відповідачем-3 не завдано шкоди позивачу.
Короткий зміст відзиву позивача на апеляційні скарги відповідачів-1,-3 та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційних скарг, позивач наголошує на тому, що гривневий еквівалент сум, зазначених у рішенні Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у справі Rsp 731/09, складав за офіційним курсом НБУ на день подачі позову 30 811 536,55 грн, а потім збільшився внаслідок суттєвої девальвації та зниження офіційного курсу гривні.
При цьому, позивач зауважує на тому, що внаслідок незаконної бездіяльності відповідачів-1,-2,-3, протиправність якої встановлена остаточними рішеннями судів, що набрали законної сили, та знеціненні гривні в період такої бездіяльності, позивачу була заподіяна майнова шкода, яка дорівнювала різниці між гривневим еквівалентом сум, визначених у рішенні Арбітражного суду при Економічні палаті Чеської Республіки та Аграрній палата Чеської Республіки у справі Rsp 731/09 та суми, яку позивач отримує після списання відповідачами коштів з рахунку боржника.
Також позивач вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішеннями суду в адміністративних справах за №№: 826/18724/24, 826/19713/16 та 200/21286/16а, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи.
Таким чином, відповідно до імперативного припису ст. 1173 Цивільного кодексу України, зазначена шкода на переконання позивача підлягає безумовному відшкодуванню, незалежно від вини відповідачів-1,-2,-3.
Короткий зміст відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу відповідача-1 та узагальнення його доводів
Відповідач-2 у відзиві повністю підтримує доводи викладені відповідачем-1 у апеляційній скарзі.
При цьому, відповідача-2 зазначає, що в даному випадку ним вжито всіх відповідних заходів для виконання рішення суду з урахуванням положень Бюджетного кодексу України та профільного законодавства в частині виконання судових рішень.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду), апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду), апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
До Північного апеляційного господарського суду від відповідачів-1,-2 надійшли заяви про усунення недоліків апеляційних скарг.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.04.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.04.2024.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 задоволено заяви відповідачів-2,-3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 910/4537/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 об'єднано апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20 в одне апеляційне провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду занесеною до протоколу судового засідання від 24.04.2024 оголошено перерву до 12.06.2024.
В судове засідання, яке відбулося 12.06.2024, до приміщення суду апеляційної інстанції з'явилися представники позивача та відповідача-1.
Представник відповідача-2 брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представник відповідача-3 на початку судового засідання не приєднався до відеоконференції, з технічних причин з його сторони. Відомості про це відображені у протоколі судового засідання в режимі відеоконференції № 2993403, з якого вбачається, що статус представника відповідача - Гуртовий В.Ю. був "офлайн".
Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ухвал Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у даній справі учасникам по справі було роз'яснено, що згідно ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду покладаються саме на учасника справи, який подав відповідну заяву. Подібні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 904/602/22.
У судовому засіданні колегія суддів, порадившись на місці, з'ясувала можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача-3 та керуючись ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України продовжила розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача-3.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів-1,-2, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Арбітражним рішенням Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14.07.2011, а також додатковим арбітражним рішенням Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 07.10.2011 у справі Rsp 731/09 за позовом АТ "Euroecology International Corporation" до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради, з відповідачів на користь АТ "Euroecology International Corporation" було стягнуто 187955,21 доларів США, 836355,86 доларів США, частину сплаченого мита за арбітражний розгляд у розмірі 647053,00 чеських крон, частину сплаченої паушальної суми на адміністративні витрати Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у розмірі 436540,00 чеських крон та відшкодування частини юридичних витрат у розмірі 775161,60 чеських крон, 772281,60 чеських крон, 9417 євро та 41841,41 чеських крон.
Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012 у справі № 403/4910/12 частково задоволено клопотання Компанії Євроеколоджі Інтернешнл Корпорайшн А.С. (Euroecology International Corporation a.s.); надано дозвіл на примусове виконання:
- арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14.07.2011 про стягнення солідарно з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради на користь Акціонерного товариства "Euroecology International Corporation" (ІН 18631789): суми 1 502 325,99 грн; суми 6 684 992,39 грн; частину сплаченого мита за арбітражний розгляд у розмірі 268 380,11 грн; частину сплаченої паушальної суми за адміністративні витрати Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської республіки та Аграрній палаті Чеської республіки у розмірі 181 065 грн; всього 8 636 763,49 грн;
- додаткового арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 07.10.2011 про стягнення солідарно з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради на користь Акціонерного товариства "Euroecology International Corporation" відшкодування частини юридичних витрат у розмірі 435 015,51 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.07.2014 ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 залишено без змін.
22.04.2014 на виконання ухвали Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012, яка набрала законної сили 07.04.2014, видано виконавчий лист.
10.06.2014 позивачем подано заяву до відповідача-2 про примусове виконання виконавчого документа у справі № 403/4910/12.
Проте, як стверджував позивач, станом на дату подання даного позову виконавчий документ у справі № 403/4910/12 перебуває на виконанні у відповідача-2 та залишається невиконаним.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 у справі № 826/18724/14, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 27.11.2019:
- визнано неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо здійснення контролю за примусовим виконанням Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виконавчого листа у справі № 403/4910/12, виданого Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська;
- визнано неправомірною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області при здійсненні примусового виконання виконавчого листа у справі № 403/4910/12, виданого Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська;
- зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виконати зазначені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, (з урахуванням внесених змін) (далі - Порядок № 845 від 03.08.2011), дії щодо забезпечення примусового стягнення за виконавчим листом № 403/4910/12, виданим Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська.
21.11.2016 позивач отримав листи Державної казначейської служби України від 17.11.2016 № 5-08/1698-19239 та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 04.11.2016 № 12-08/2131-9289, у яких останні повідомили що передбачені Порядком № 845 від 03.08.2011 з примусового виконання Головним управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області дії розпочато у серпні 2016. У цих же листах відповідачі-1,-2 повідомили позивача, що примусове виконання виконавчого листа № 403/4910/12 є неможливим з огляду на ухвалення Дніпровською міськрадою рішення від 28.09.2016 № 12/14 "Про затвердження бюджетної програми "На виконання судових рішень та виконавчих документів" на 2016-2020 роки", яка передбачає обсяг фінансування у цьому напрямку від 200 000,00 грн до 500 000,00 грн на рік.
Не погоджуючись з такими діями відповідачів-1,-2, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України та до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2018 у справі № 826/19713/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018 та постановою Верховного Суду від 27.11.2018:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області у період з 01.04.2015, при здійсненні примусового виконання виконавчого листа у справі № 403/4910/12, виданого Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська;
- визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо здійснення у період з 01.04.2015 контролю за примусовим виконанням Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області виконавчого листа у справі № 403/4910/12, виданого Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська.
Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, позивач посилався на те, що в результаті тривалого невиконання з вини відповідачів-1,-2,-3 вказаного виконавчого листа у справі № 403/4910/12, позивачу завдано шкоду, яка складає різницю між гривневим еквівалентом суми до стягнення, визначеної ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 28.09.2012 у справі № 403/4910/12, та гривневим еквівалентом суми, визначеної рішенням Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14.07.2011 та додатковим рішенням вказаного арбітражного суду від 07.10.2011 (курсова різниця).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20 позовні вимоги задоволені у повному обсязі, присуджено до:
- солідарного стягнення з Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради на користь Компанії Євроеколоджі Інтернешнл Корпорайшн А.С. (Euroecology International Corporation a.s.) шкоду у сумі 30 935 985,34 грн;
- стягнення з Державної казначейської служби України на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 154 679,93 грн;
- стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 154 679,93 грн;
- стягнення з Дніпровської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 154 679,93 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційних скарг, відзивів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги відповідачів-1,-3 не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
У цій справі розглядається вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів-1,-2,-3 суми 20 857 112,24 грн майнової шкоди, завданої внаслідок тривалого невиконання виконавчого листа № 403/4910/12, виданого на примусове виконання арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14.07.2011 та додаткового арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 07.10.2011, на підставі ст. 1173 Цивільного кодексу України.
За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
З наведеного слідує, що норми ст. 1173 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини відповідного органу та його посадової або службової особи.
У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом зазначеної статті завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (йдеться про реальну шкоду).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода, яка спричинила порушення цивільного права, стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу (його посадової/службової особи) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Судом першої інстанції вірно встановлено наступні обставини:
- арбітражним рішенням Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14.07.2011, а також додатковим арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 07.10.2011 у справі за позовом АТ "Euroecology International Corporation" до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради про стягнення суми стягнуто з відповідачів на користь АТ "Euroecology International Corporation" 187955,21 доларів США, 836355,86 доларів США, частину сплаченого мита за арбітражний розгляд у розмірі 647053,00 чеських крон, частину сплаченої паушальної суми на адміністративні витрати Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у розмірі 436540,00 чеських крон та відшкодування частини юридичних витрат у розмірі 775161,60 чеських крон, 772281,60 чеських крон, 9417 євро та 41841,41 чеських крон;
- ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012 у справі № 403/4910/12, яка набрала законної сили 07.04.2014, надано дозвіл на примусове виконання вищевказаних рішень Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14.07.2011 та від 07.10.2011;
- 22.04.2014 на виконання ухвали Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012 видано виконавчий лист у справі № 403/4910/12;
- 10.06.2014 позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про примусове виконання виконавчого документа у справі № 403/4910/12, який наразі залишається невиконаним;
- судовими рішеннями в адміністративних справах: № 826/18724/14 та № 826/19713/16 визнано неправомірною бездіяльність відповідача-1 щодо здійснення контролю за примусовим виконанням відповідачем-2 виконавчого листа у справі № 403/4910/12, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, а також бездіяльність відповідача-2 при здійсненні примусового виконання вказаного виконавчого листа.
Отже, колегія суддів зазначає, що вказаними рішеннями адміністративного суду, що набрали законної сили, були встановлені обставини неправомірної бездіяльності відповідача-1 та відповідача-2 під час виконання рішень арбітражного суду, що не підлягають доведенню в межах даної справи в силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невжиття, у тому числі, відповідачем-1 належних заходів щодо забезпечення виконання відповідачем-2 виконавчого листа свідчить про протиправну бездіяльність зазначеного органу.
Щодо неправомірної поведінки (бездіяльності) під час виконання виконавчого листа у справі № 403/4910/12 відповідача-3 - Дніпровської міськради, колегія суддів зазначає наступне.
У апеляційній скарзі відповідач-3 стверджує, що він не є відповідальним суб'єктом за шкоду, завдану неправомірною бездіяльністю органів казначейства та вказує, що підставою невиконання виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська виконавчого листа у справі № 403/4910/12 є те, що Дніпровська міськрада своїми рішеннями затверджує Бюджетні програми по виконанню судових рішень та виконавчих документів на відповідний період, проте, така програма обмежує суми коштів для такої виплати, тому бездіяльності зі сторони відповідача-3 немає.
Судова колегія зазначає, що порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних органів та установ був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - "Порядок").
Згідно з п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Отже, зміст бюджетної програми, передбаченої п. 25 Порядку полягає у запобіганні блокуванню основного рахунку боржника внаслідок надходження виконавчого документу. Приймаючи бюджетну програму, орган місцевого самоврядування спрямовує всі виконавчі документи саме на рахунок цієї програми, на якому передбачає наявність відповідних коштів в необхідному або прогнозованому розмірі.
Так, невиконання виконавчого листа у справі № 403/4910/12, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська для примусового виконання рішень арбітражного суду було спричинене ухваленням Дніпропетровською міськрадою рішення № 12/14 від 28.09.2016 "Про затвердження бюджетної програми "На виконання судових рішень та виконавчих документів" на 2016 - 2020 роки", якою було встановлено обсяг фінансування на вказані цілі від 200 000,00 грн. до 500 000,00 грн. на рік.
У матеріалах справи наявна постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 200/21286/16-а (адміністративне провадження № К/9901/7506/21) за позовом Euroecology International Corporation a.s. до Дніпровської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
З вищевказаної постанови вбачається, що предметом спору виступали позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення Дніпропетровської міськради від 28.09.2016 №12/14 "Про затвердження бюджетної програми "На виконання судових рішень та виконавчих документів" на 2016 - 2020 роки", а також зобов'язання Дніпровської міськради виконати виконавчий лист № 403/4910/12, виданий Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 26.09.2012, шляхом виділення бюджетних асигнувань на суму, зазначену в цьому виконавчому листі.
За результатами розгляду адміністративної справи № 200/21286/16-а рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2019 у задоволенні позову Euroecology International Corporation a.s. було відмовлено.
Натомість, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову; визнано протиправним і нечинним пункт 1 рішення Дніпропетровської міської ради від 28.09.2016 № 12/14 в частині затвердження розділу 6 Бюджетної програми "На виконання судових рішень та виконавчих документів на 2016 - 2020 роки"; у іншій частині позову - відмовлено.
Також Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 200/21286/16-а було встановлено, що прийняття Дніпропетровською міськрадою рішення від 28.09.2016 №12/14 не обґрунтовано конкретними нормами законодавчих актів.
Враховуючи те, що даним рішенням Дніпровська міськрада обмежила обсяг фінансування для забезпечення виконання рішень суду протягом 2016 - 2020 років певним розміром, що є меншим від загального розміру боргу ради за виконавчим листом Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22.04.2014 у справі № 403/4910/12, що знаходиться на виконанні відповідача-2 з 11.06.2014, такі дії не лише перешкоджають ефективному виконанню рішень суду та виконавчих документів (тобто не відповідають меті бюджетної програми, затвердженої оскаржуваним рішенням, не передбачають альтернативних заходів, які б надавали можливість збільшити обсяг цієї бюджетної програми у разі потреби), а і свідчать про створення відповідачем штучних перешкод для належного та своєчасного виконання рішень судів та виконавчих документів, зокрема згаданого виконавчого листа.
Встановлені у адміністративній справі № 200/21286/16-а обставини також не підлягають повторному доказуванню відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, колегія суддів зауважує на тому, що здійснення органами казначейства стягнення коштів (безспірне списання) напряму залежить від дій або бездіяльності Дніпровської міської ради, при чому відсутність коштів не може слугувати підставою для невиконання рішень арбітражного суду про стягнення коштів з Дніпровської міської ради на користь позивача. На вказаному правому висновку наголошував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 11.07.2023 у даній справі.
Як вже зазначалось вище, судові рішення (у даному випадку арбітражного суду), які набрали законної сили, підлягають обов'язковому виконанню незалежно від волевиявлення боржника щодо його добровільного виконання.
Отже, доводи відповідача-3 про те, що Дніпровська міська рада не несе відповідальності за умисне невиконання судового рішення, оскільки обов'язок щодо стягнення покладений на інших осіб, суперечить законодавству України та сталій судовій практиці як національних судів, так і Євпропейського суду з прав людини, оскільки невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що у даному випадку мало місце бездіяльність усіх відповідачів, що полягає у невиконанні рішень Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14.07.2011 та від 07.10.2011. Така бездіяльність мала наслідком понесення позивачем шкоди, пов'язаної з довготривалим невиконанням рішень арбітражних судів та знеціненням національної валюти України протягом майже 9 років, оскільки заборгованість у рішеннях арбітражного суду визначена в іноземній валюті, а ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська було надано дозвіл на виконання рішень арбітражного суду в національній валюті України відповідно до ст. 395 Цивільного кодексу України.
Так, в ухвалі Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012 у справі № 403/4910/12 було надано дозвіл на примусове виконання:
- арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14.07.2011 про стягнення солідарно з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради на користь Акціонерного товариства "Euroecology International Corporation": суми 1 502 325,99 грн; суми 6 684 992,39 грн; частину сплаченого мита за арбітражний розгляд у розмірі 268 380,11 грн; частину сплаченої паушальної суми за адміністративні витрати Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської республіки та Аграрній палаті Чеської республіки у розмірі 181065 грн; всього 8636763 грн 49 коп.;
- додаткового арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 07.10.2011 про стягнення солідарно з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради на користь Акціонерного товариства "Euroecology International Corporation" відшкодування частини юридичних витрат у розмірі 435015 грн 51 коп., відповідно до наступного розрахунку: станом на 26.09.2012, офіційний курс гривні, встановлений Національним Банком України: до долара США, складав 799,3 за 100 доларів США; до євро - 1 033,6548 за 100 євро; до чеської крони - 41,4773 за 100 чеські крон. Таким чином, сума боргу складає: 187 955,21 доларів США х 7,993 грн = 1 502 325,99 грн; 836 355,86 доларів США х 7,993 грн = 6 684 992,39 грн; 647 053,00 чеських крон х 0,414773 грн = 268 380,11 грн; 436 540,00 чеських крон х 0,414773 грн = 181 065,00 грн; 772 281,60 чеських крон х 0,414773 грн = 320 321,55 грн; 9 417 евро х 10,336548 грн = 97 339,27 грн; 41 841,41 чеських крон х 0,414773 грн = 17 354,69 грн.
Отже, згідно наведеного перерахунку, загальний розмір гривневого еквіваленту суми, визначеної до стягнення арбітражними судами складав 9 954 424,31 грн.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що рішенням про стягнення коштів є не ухвала Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у справі № 403/4910/12, а саме рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки, якими на користь позивача присуджено до стягнення суми в іноземній валюті.
Також ухвалою районного суду у справі № 403/4910/12 не вирішувався спір між сторонами та не приймалося рішення про стягнення коштів, а був наданий дозвіл на примусове виконання на території України рішення іноземного суду про стягнення коштів з Дніпровської міськради та відповідно (до чинного на момент надання вказаного дозволу) процесуального законодавства, у виконавчому листі наведено гривневий еквівалент сум, зазначених у рішеннях Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату подачі позовної заяви (23.03.2020), офіційний курс Національного банку України складав 27,7386 грн. за долар США; 29,6359 гривень за євро; 1,08 гривень за чеську крону, курс української міжбанківської валютної біржі, на які обслуговуючий банк зможе придбати валюту, складав 28,13 гривень за долар США.
Відтак, станом на день подачі позивачем позову гривневий еквівалент визнаної арбітражним судом заборгованості складав: 187 955,21 доларів США х 27, 7386 грн = 5 213 614,39 грн; 836 355,86 доларів США х 27,7386 грн = 23 199 340,66 грн; 647 053,00 чеських крон х 1,0896 грн = 705 028,95 грн; 436 540,00 чеських крон х 1,0896 грн = 475 653,98 грн; 772 281,60 чеських крон х 1,0896 грн = 841 478,03 грн; 9 417 євро х 29,6359 грн = 97 339,27 грн; 41 841,41 чеських крон х 1,0896 грн = 279 081,27 грн.
Отже, станом на момент звернення позивачем з даним позовом до суду загальний розмір гривневого еквіваленту, стягнутої арбітражним судом суми, складав 30 811 536,55 грн.
У подальшому, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 дану справу передано на новий розгляд, а позивачем збільшені позовні вимоги, про що подано відповідну заяву від 22.08.2023. Так, станом на день подачі такої заяви офіційний курс НБУ становив 36,5686 грн. за долар США; 39,8415 грн. за евро; 1,6548 гривень за чеську крону.
Відтак, станом на день подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог гривневий еквівалент визнаної арбітражним судом заборгованості складає: 187 955,21 доларів США х 36,5686 грн = 6 873 258,89 грн; 836 355,86 доларів США х 36,5686 грн = 30 584 362,90 грн; 647 053,00 чеських крон х 1,6548 грн = 1 070 743,30 грн; 436 540,00 чеських крон х 1,6548 грн = 722 386,39 грн; 772 281,60 чеських крон х 1,6548 грн = 1 195 231,59 грн; 9 417 євро х 39,8415грн = 375 187,41 грн; 41 841,41 чеських крон х 1,6548 грн = 69 239,17 грн.
Отже, загальний розмір гривневого еквіваленту сум, визначених у рішеннях арбітражного суду від 14.07.2011 та від 07.10.2011, на новому розгляді та станом на час звернення позивачем з заявою про збільшення позовних вимог від 22.08.2023, склав 40 890 409,65 грн.
Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини стосовно бездіяльності відповідачів-1,-2,-3 при виконанні рішення іноземного суду про стягнення коштів на користь позивача, судова коленія враховує, що:
- рішеннями Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки присуджено до стягнення на користь позивача суми коштів, визначені у валюті (доларах США, чеських кронах, євро);
- на дату постановлення Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішень арбітражного суду норми Цивільного процессуального кодексу України (ст. 395) передбачали, що у разі, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення відповідної ухвали;
- заявлена позивачем сума шкоди зумовлена тривалим невиконанням рішень арбітражного суду (майже 9 років) та знеціненням національної валюти України протягом вказаного періоду.
Звертаючись з даним позовом, позивач не просить стягнути з відповідачів курсову різницю, як помилковою вважають відповідачі, оскільки виконання зобов'язання перед ним зафіксовано рішеннями арбітражного суду в доларах, євро та чеських кронах, а тому саме зазначені суми в іноземній валюті (еквівалент цих сум у гривні) позивач має отримати.
При цьому, відсутність у позивача можливості домогтися виконання арбітражних рішень Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської республіки від 14.07.2011 та від 07.10.2011, винесених на його користь, та отримати присуджені до стягнення суми в іноземній валюті, дозвіл на примусове виконання яких надано Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська ще у 2012 році, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном, яке захищається згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції.
За огляду на викладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку мають місце всі елементи складу правопорушення, що є підставою для відповідальності відповідачів-1,-2,-3 у вигляді відшкодування шкоди в порядку ст. 1173 Цивільного кодексу України, заподіяної позивачу їх бездіяльністю.
Судова колегія критично оцінює доводи відповідачі-1,-2,-3, що позивач повинен довести, що він мав можливість отримати визначені в позові кошти, які відповідачі вважають доходами позивача, і тільки неправомірні дії відповідачів-1,-2,-3 стали єдиною причиною, що позбавила його отримати такий прибуток.
При цьому, колегя суддів зазначає про помилковість доводів відповідачів, що заявлені до стягнення кошти є прибутком позивача, оскільки, як було зазначено вище, такі кошти є шкодою у зв'язку з тривалим невиконанням рішень іноземного суду (бездіяльністю відповідачів) та знеціненням національної валюти України протягом тривалого періоду.
Судова колегія вважає обгрунтованими доводи позивача, які викладені у його відзиві про те, що у разі, якщо позивач не отримає на свій рахунок кошти в сумі, зазначеній у рішенні Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14.07.2011 та додаткового рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 07.10.2011 в повному обсязі, він зазнає втрат у розмірі різниці між фактично отриманою ним сумою та сумою, зазначеною у рішенні іноземного суду. Так, як виконання судового рішень арбітражного суду залежить від органів державної влади та місцевого самоврядування України і повністю перебуває під контролем Держави України, що визначає порядок виконання судових рішень та відповідальність за їх невиконання, тому позивач вправі висувати вимоги до її органів про відшкодування шкоди, заподіяної зволіканням органів виконати судове рішення іноземного суду.
Відтак, розмір завданої позивачу майнової шкоди станом на 22.08.2023, що складає різницю між гривневим еквівалентом суми згідно рішень Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської республіки від 14.07.2011 та від 07.10.2011 та гривневим еквівалентом суми стягнення, визначеної Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська в ухвалі від 28.09.2012, складає 30 935 985,34 грн (40 890 409,65 грн - 9 954 424,31 грн) та є обґрунтованим.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивачем доведено наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Інші наведені у апеляційних скаргах відповідачів-1,3 та відзиві відповідача-2 аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційних скарг відповідачів-1,-3.
В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційні скарги доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційних скарг
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційні скарги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржників.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційні скарги Державної казначейської служби України, Дніпровської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/4537/20 - без змін.
Матеріали справи № 910/4537/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.07.2024.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська