Справа № 157/294/24
Провадження №1-кс/157/267/24
28 червня 2024 рокумісто Камінь-Каширський
Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу потерпілої ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СД Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024035530000033 від 13 лютого 2024 року,
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність дізнавача СД Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024035530000033 від 13 лютого 2024 року.
У скарзі зазначено, що сектор дізнання Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області здійснює дізнання в кримінальному провадженні №12024035530000033 від 13.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, по факту підроблення документів на транспортний засіб марки «FORD» моделі «TRANSIT CUSTOM», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, WIN-код НОМЕР_2 , білого кольору, який належить ОСОБА_3 .
Згідно з матеріалами кримінального провадження вказаний транспортний засіб не був вчасно з 13 лютого 2024 року визнаний речовим доказом. Не було вчасно винесено постанову про розшук цього транспортного засобу та винесено орієнтування для його розшуку і відповідно вчасно не передано усім підрозділам, особовому складу, громадськості, агентурному апарату та іншим можливостям для її виконання.
За матеріалами дізнання особу, на яку 29 грудня 2023 року був перереєстрований автомобіль, ОСОБА_5 станом на 20 червня 2024 року так і не було допитано. У матеріалах кримінального провадження немає документів про виклик для допиту, протоколу допиту ОСОБА_5 , будь-яких письмових пояснень, не з'ясовано місце його перебування. В усній формі дізнавач повідомив потерпілій, що в телефонному режимі ОСОБА_5 повідомив, що перебуває за межами Волинської області, а тому не може з'явитися у райвідділ поліції, а ще пізніше повідомив, що перебуває в лікарні. У матеріалах кримінального провадження відсутні документи про виклик ОСОБА_5 , відсутня інформація щодо місця його перебування, не було здійснено запитів в інші територіальні відділи поліції для перевірки достовірності слів ОСОБА_5 про перебування його в іншій області. Також у матеріалах кримінального провадження немає запитів-звернень до лікувального закладу, про яку говорив ОСОБА_5 , щоб з'ясувати чи дійсно він перебував на той час у лікарні. Це свідчить про порушення норм п. 2 ч. 2 ст. 40-1 КПК України.
Відповідно до постанови про отримання зразків для експертизи, винесеної 19 березня 2024 року прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , не було отримано зразків підписів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не передано їх для проведення почеркознавчої експертизи. Станом на 14 червня 2024 року письмові пояснення по цьому факту в матеріалах кримінального провадження відсутні.
За заявою потерпілої була винесена постанова для звернення до суду з клопотанням про арешт зазначеного транспортного засобу та 18 березня 2024 року слідчим суддею Камінь-Каширського районного суду було накладено арешт на вказаний автомобіль. У матеріалах кримінального провадження знаходиться постанова про розшук автомобіля, але вже з іншим номерним знаком - НОМЕР_3 . Тобто станом на 01 квітня 2024 року дізнавачам було відомо, що після накладення арешту вказаний автомобіль знову ж 19 березня 2024 року було перереєстровано на іншу особу - ОСОБА_7 , однак потерпілу про це не повідомлено. Про перереєстрацію автомобіля вона дізналась лише 27 квітня 2024 року, коли сама побачила цей транспортний засіб з іншими номерними знаками, яким керував її колишній чоловік ОСОБА_8 . Для швидкого й своєчасного реагування вона відразу неодноразово телефонувала дізнавачу ОСОБА_4 , яка була на робочому місці, щоб повідомити про місцезнаходження вказаного автомобіля, але її дзвінки дізнавач не приймала, більше того, вона заблокувала контакт потерпілої у своєму телефоні. Після дзвінка на лінію 102 з потерпілою зв'язались працівники поліції, а потім приїхали за її домашньою адресою, щоб з'ясувати в повній мірі мету її звернення. Потерпіла повідомила, де бачила автомобіль, на який накладено арешт, а саме по АДРЕСА_1 , та що ним керував її колишній чоловік ОСОБА_8 . Фото колишнього чоловіка вона показала поліцейським, а також надала ухвалу слідчого судді Камінь-Каширського районного суду про арешт саме цього транспортного засобу. На місці працівники патрульної поліції, користуючись електронними базами даних, з'ясували, що дійсно транспортний засіб той самий, на який було накладено арешт. Вони зателефонували до дізнавача ОСОБА_4 та остання їм повідомила, що дійсно на автомобіль накладено арешт та щоб вони вилучали цей автомобіль і помістили його на штраф-майданчик. У потерпілої було взято свідчення, після чого поліцейські поїхали за вказаною потерпілою адресою, де за її вказівкою міг перебувати зазначений автомобіль.
В 17 год 02 хв 27 квітня 2024 року потерпілій зателефонував поліцейський у складі наряду патрульної поліції Камінь-11 ОСОБА_9 , який приїздив за її домашньою адресою, та повідомив, що вони знаходяться по АДРЕСА_2 і підтвердив, що дійсно вказаний транспортний засіб разом із причепом знаходиться там на приватній території і біля нього у дворі ходить ОСОБА_10 , очевидно, збираючись їхати. Також її запевнили, що будуть вжиті усі заходи для його вилучення. Наряд поліції також повідомив дізнавача, де знаходиться транспортний засіб, але його так і не було вилучено.
Ознайомлюючись з рапортом від 27 квітня 2024 року потерпіла виявила, що в ньому відсутня інформація, яку їй повідомили в 17 год 02 хв 27 квітня 2024 року про те, що дійсно зазначений автомобіль знаходиться за вказаною адресою, але попри все фото і відеофіксація цих подій не додані до рапорту, хоча за словами поліцейського ОСОБА_11 (згідно з телефонним записом розмови) було фото і відео фіксування цих подій. Тобто, будучи поінформованим про місцезнаходження транспортного засобу, дізнавачем не було проконтрольовано, щоб усі матеріали, в тому числі фото і відео матеріали, були долучені до справи, оскільки вони є речовими доказами і доказом того, хто і де користувався і де перебував розшукуваний транспортний засіб.
З ініціативи потерпілої дізнавач ОСОБА_4 28 травня 2024 року звернулась до начальника Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_12 , щоб з'ясувати, де поділися ці фото і відео докази, з яких причин вони відсутні, а також надати в найкоротший строк ці фотозображення й відеозаписи (повідомлення, зареєстроване в журналі ЄО Камінь-Каширського РВП за №2625 від 27.04.2024 нарядом Камінь-11). Відповіді і пояснення ОСОБА_12 за цим запитом станом на 20 червня 2024 року матеріали кримінального провадження не містять. На заяву потерпілої від 08 травня 2024 року, яка є в матеріалах кримінального провадження, з приводу надання інформації щодо її звернення від 27 квітня 2024 року про вилучення транспортного засобу їй було надано письмову відповідь в якій, посилаючись на ст. 234 КПК України, роз'яснено і вказано з якою метою проводиться обшук і що (цитата): дізнавач не є суб'єктом, уповноваженим на звернення із клопотанням про арешт майна. Відповідно до ст. 40-1 КПК України, маючи ухвалу про арешт транспортного засобу, яка набула чинності, саме дізнавач повинен виконати її, і, тим більше, мав повноваження звернутись з клопотанням до прокурора, а також до суду щодо обшуку, але цих дій не було вчинено і в матеріалах кримінального провадження письмові документи, які б свідчили про звернення до прокурора чи суду, відсутні.
Зауважуючи на бездіяльність учасників слідства, потерпіла неодноразово приходила у відділок поліції (усі її візити фіксувались у журналі відвідувачів), спілкувалась з дізнавачем, начальником слідства, начальником поліції, просила вжити заходів щодо вилучення вказаного транспортного засобу.
Так, 16 травня 2024 року потерпіла подала клопотання на ім'я дізнавача ОСОБА_4 із проханням звернутися з клопотанням до прокурора щодо накладення арешту на транспортний засіб, проханням звернутись до керівників процесуальних дій для звернення до суду щодо негайного обшуку на предмет розшукуваного транспортного засобу. Їй була надана письмова відповідь, в якій було посилання на ч. 1 ст. 171 КПК України: «... з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором...», а також «... У разі необхідності провести обшук, слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді..». Ця відповідь суперечить тому, що дізнавач обмежений у таких діях і не є суб'єктом звернення про дозвіл на обшук чи арешт майна, оскільки дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КПК України, а за пунктами 2-4 ч. 2 ст. 40-1 КПУ України дізнавач уповноважений вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам, звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а за ч. 4 ст. 40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача. Зауважує, що в матеріалах кримінального провадження клопотань дізнавачів до прокурора чи суду щодо клопотання потерпілої від 16 травня 2024 року немає. Вказує, що саме після її звернення до поліції 27 квітня 2024 року, будучи поінформованими ще 01 квітня 2024 року (відповідно до постанови про розшук від 01.04.2024), що транспортний засіб був перереєстрований на ОСОБА_7 та змінено реєстраційний номер на НОМЕР_3 , дізнавач ОСОБА_4 лише 29 квітня 2024 року видала орієнтування про розшук, тобто автомобіль під час дізнання з 13 лютого по 29 квітня 2024 року фактично і не розшукувався. Це також свідчить про бездіяльність і недобросовісне виконання посадових обов'язків.
Більше того, ОСОБА_4 заявила, що спілкуватися буде виключно в письмовій формі і що допомагати їй тут ніхто не буде. 20 травня 2024 року потерпіла написала скаргу щодо поведінки дізнавача на ім'я начальника поліції ОСОБА_12 , в якій вона просила витребувати запис із камер відеоспостереження, на якому має бути зафіксована їх розмова з ОСОБА_4 , що, вважає, є речовим доказом порушенням її прав і зловживання й недотримання посадових обов'язків дізнавача.
Дізнавачеві 01 квітня 2024 року було відомо, що вказаний транспортний засіб був перереєстрований на іншого громадянина, проте в матеріалах розслідування немає документів, які б давали підстави вважати, що було скеровано звернення до суду для витребування документів щодо перереєстрації цього транспортного засобу. Тому 22 травня 2024 року потерпіла подала клопотання на ім'я дізнавача ОСОБА_4 із проханням звернутись з клопотанням до суду для отримання в найкоротші строки із ТСЦ 0743 МВС України у Волинській області документів щодо перереєстрації транспортного засобу 19 березня 2024 року на ім'я ОСОБА_7 і перевірити законність укладених документів. Однак, письмової відповіді на її клопотання вона не отримала і за її клопотанням не було скеровано звернення до прокурора чи в суд про витребування документів щодо останньої перереєстрації вказаного транспортного засобу.
У матеріалах кримінального провадження є документ, а саме корінець повістки про виклик на 09.04.2024 нового власника автомобіля, на який накладено арешт, ОСОБА_7 в кабінет №1 Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області для участі в допиті у кримінальному провадженні. Повістку надіслано поштою 29 березня 2024 року, проте, за матеріалами досудового розслідування, з'ясування місцеперебування, протоколу допиту, інших документальних пояснень від ОСОБА_7 станом на 20 червня 2024 року немає. Також у матеріалах кримінального провадження немає письмових пояснень дізнавачів щодо причин, чому ця робота не проводилась.
Ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 15 травня 2024 року було скасовано арешт вказаного транспортного засобу, посилаючись на те, що станом на 15 травня 2024 року його не було визнано речовим доказом. Арешт було скасовано через бездіяльність дізнавачів, адже не було своєчасно винесено постанову про визнання транспортного засобу речовим доказом.
У матеріалах кримінального провадження немає повторного звернення дізнавача до начальника Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_12 , не було детально проаналізовано відповідь, оскільки у ній була подана інформація не в повному обсязі запиту, частково, а саме не надано інформації, коли і ким були сплачені штрафи.
Потерпілою 10 червня 2024 року було в черговий раз на ім'я дізнавача ОСОБА_4 подано клопотання про звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на вказаний транспортний засіб, оскільки він визнаний речовим доказом, на що вона отримала відповідь, в якій знову було вказано, що дізнавач не є суб'єктом, уповноваженим на звернення із клопотанням про арешт майна. Потерпілою 13 червня 2024 року на ім'я дізнавача в кримінальному провадженні була подана заява, а 18 червня 2024 року вона особисто звернулась у відділ поліції для отримання відповіді, хоча в заяві просила повідомити її телефонним дзвінком, щоб мала змогу прийти і забрати ці матеріали особисто, але їй повідомили, що дізнавача немає на робочому місці, а інший дізнавач по справі ОСОБА_13 повідомила, що матеріали кримінального провадження вже у неї, попросила зачекати, поки вона зробить копії, на які вона чекала 2 години і зрештою вже інший працівник поліції їй повідомила, що відповідь їй подадуть через 10 днів. Вважає, що поведінка дізнавачів неприйнятна й порушує її права. Через відсутність відповіді на її заяву від 13 червня 2024 року потерпіла не може долучити до цієї заяви копії документів із кримінального провадження, на які вона посилається.
Потерпіла вважає, що у рамках кримінального провадження дізнавачі проявляють халатність в роботі, несвоєчасність виконання своїх обов'язків, не захищають потерпілого, його права, а навпаки - бездіяльні. Усе це не сприяє всебічному розкриттю справи, а навпаки - зупиняє.
Станом на 21 червня 2024 року, на думку потерпілої, дізнавач ОСОБА_4 не вжила всіх необхідних заходів для встановлення істини у справі та допустила істотні процесуальні порушення, що свідчить про неправильність та неповноту проведеного досудового розслідування. Також дізнавач не здійснила заходів щодо збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування документів, інших відомостей необхідних для розслідування кримінального провадження. Крім того, дізнавач ОСОБА_4 систематично порушує вимоги КПК та не виконує свої службові обов'язки, що викликає сумнів у її неупередженості.
Посилаючись на зазначені обставини, потерпіла просить зобов'язати процесуального керівника у кримінальному провадженні №12024035530000033 від 13.02.2024 прокурора ОСОБА_14 забезпечити доступ суду до матеріалів справи на дату судового слухання по її скарзі, з'ясувати місце перебування ОСОБА_5 і ОСОБА_7 та допитати їх, документально перевірити, з'ясувати достовірність слів ОСОБА_5 про його місце перебування, які останній вказав у відповідях на телефонні дзвінки дізнавача, а саме: витребувати довідку з місця роботи у м. Бровари, де він працює із зазначеною датою, яка є і датою вихідного дзвінка дізнавача до нього, інші докази, витребувати довідку з лікарні, в якій він лікувався на момент телефонного звернення дізнавача до нього, витребувати від начальника Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_12 відповідь на звернення дізнавача ОСОБА_4 від 28.05.2024 №1673/53/03-24, відповідно до постанови прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_15 від 19.03.2024 про отримання зразків для експертизи звернутись до суду з клопотанням про витребування зразків підписів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в найкоротші строки та передати для виконання постанови, звернутись до суду з клопотанням щодо витребування в найкоротші строки з ТСЦ 0743 МВС України у Волинській області оригіналів документів щодо перереєстрації 19.03.2024 на ім'я ОСОБА_7 транспортного засобу марки «FORD» моделі «TRANSIT CUSTOM», 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , WIN-код НОМЕР_2 , для перевірки законності укладених документів шляхом незалежної судової почеркознавчої експертизи, повторно звернутися до начальника Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_12 для надання вичерпної інформації по запиту від 28.05.2024 №1672/53/03-24, отримати письмові пояснення дізнавача ОСОБА_4 щодо причин невилучення майна, на яке накладено арешт, а саме вказаного автомобіля після поінформованості і встановлення факту його фактичного перебування станом на 27.04.2024, витребувати відповідь у дізнавача ОСОБА_4 на заяву від 13.06.2024 про надання завірених копій документів, надати робочі контактні номери телефонів дізнавачів для зв'язку в разі невідкладної потреби надання потерпілою інформації у рамках кримінального провадження, а також для з'ясування перебігу розслідування, покласти відповідальність щодо виконання ухвали слідчого судді на процесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_14 , відвести дізнавача СД Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 26 червня 2024 року заяву потерпілої ОСОБА_3 про відвід дізнавача СД Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12024035530000033 від 13.02.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, залишено без розгляду.
Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити повністю.
Дізнавач СД Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у судовому засіданні з доводами скарги не погодилася та пояснила, що в її провадженні перебуває близько сімдесяти кримінальних проваджень, а тому не має можливості проводити розслідування лише за заявою ОСОБА_3 . Арештований автомобіль марки «FORD» моделі «TRANSIT CUSTOM» не був вилучений, оскільки не було підстав для проведення невідкладного обшуку без ухвали слідчого судді, яку можна отримати лише за клопотанням прокурора. Автомобіль певний час не був визнаний речовим доказом, скільки слід було з'ясувати, в якому він стані й чи існує він взагалі. Чому потерпіла не отримувала відповіді на свої клопотання пояснити не може, оскільки здавала їх у канцелярію райвідділу поліції для надіслання ОСОБА_3 . Також зазначила, що в кримінальному провадженні проведено ряд слідчих дій, зокрема здійснено тимчасовий доступ до документів, на підставі яких був перереєстрований належний ОСОБА_3 автомобіль марки «FORD» моделі «TRANSIT CUSTOM» та які зберігалися в територіальному сервісному центрі МВС, призначена судова почеркознавча експертиза, допитані свідки. Просить відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши зміст скарги та матеріли досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що скаргу слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст. 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З матеріалів кримінального провадження №12024035530000033 встановлено, що сектор дізнання Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області здійснює досудове розслідування за фактом незаконної перереєстрації належного ОСОБА_16 транспортного засобу марки «Ford» моделі «Transit Сustom», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користувався її колишній чоловік ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Правова кваліфікація кримінального проступку - ч. 1 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 18 березня 2024 року накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на автомобіль марки «Ford» моделі «Transit Сustom», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, а 15 травня 2024 року ухвалою слідчого судді цього ж суду арешт на вказаний транспортний засіб скасовано.
У ході виконання ухвали слідчого судді від 12 квітня 2024 року в Територіальному сервісному центрі №0742 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області здійснено виїмку оригіналів документів, що стосуються купівлі та перереєстрації транспортного засобу марки «Ford» моделі «Transit Custom», номер кузова НОМЕР_2 , в тому числі оригіналу договору купівлі-продажу транспортного засобу №8096/2/1/022753 від 22.12.2023, акта огляду реалізованого транспортного засобу №8096/23/010933 від 22.12.2023, договору комісії №8096/23/1/022753 від 21.12.2023, акта технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер 8096/23/1/022753 від 21.12.2023.
Постановою дізнавача СД Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 18 травня 2024 року вказані вище автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, договір купівлі-продажу транспортного засобу №8096/2/1/022753 від 22.12.2023, акт огляду реалізованого транспортного засобу №8096/23/010933 від 22.12.2023, договір комісії №8096/23/1/022753 від 21.12.2023, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер 8096/23/1/022753 від 21.12.2023, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Постановою цього ж дізнавача від 29 квітня 2024 року призначено почеркознавчу експертизу підписів у вилучених документах.
Ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17 червня 2024 року накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на автомобіль марки «Ford» моделі «Transit Сustom», 2018 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , та на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу.
Серед засад кримінального провадження згідно зі статтею 7 КПК України є рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, диспозитивність.
Згідно з пунктами 3, 4 ч. 3 ст. 42 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявляти відводи та клопотання.
В матеріалах справи знаходяться клопотання потерпілої, адресовані дізнавачу ОСОБА_4 про проведення певних слідчих (розшукових) дій, а саме: клопотання від 16 травня 2024 року про визнання речей і документів речовими доказами, про вжиття заходів щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна та з клопотанням про надання дозволу на обшук, а також клопотання від 22 травня 2024 року про вжиття заходів щодо здійснення тимчасового доступу до документів, на основі яких був перереєстрований автомобіль марки «Ford» моделі «Transit Сustom», призначення судової почеркознавчої експертизи.
У відповідності до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 40-1 КПК України дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Отже згідно з нормами статей 40-1, 42 та 220 КПК України потерпілий у кримінальному провадженні наділений правом звернутися до дізнавача з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій, яке дізнавач зобов'язаний розглянути протягом трьох днів та задовольнити його за наявності підстав. У випадку часткової або повної відмови в задоволенні клопотання дізнавач зобов'язаний винести мотивовану постанову. Водночас, положення кримінального процесуального закону надають дізнавачу право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій лише за погодженням з прокурором.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження клопотання потерпілої не були задоволені, оскільки відсутні відомості про вжиття відповідних процесуальних дій, крім того з відповідей дізнавача, адресованих ОСОБА_3 , такі й не планувалися. Водночас матеріали кримінального провадження не містять постанов дізнавача про відмову в задоволенні клопотання потерпілої, що не відповідає вимогам ст. 220 КПК України, яка в такому випадку передбачає обов'язкове винесення процесуального рішення у формі мотивованої постанови про відмову в задоволення клопотання учасника кримінального провадження.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Враховуючи наведені вище положення процесуального закону, беручи до уваги той факт, що клопотання потерпілої ОСОБА_3 від 16 та 24 травня 2024 року не розглянуті в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, потерпілу не повідомлено про результати їх розгляду, тому є підстави для задоволення скарги в цій частині та зобов'язання дізнавача розглянути подані потерпілою клопотання у відповідності до ст. 220 КПК України.
Водночас слідчий суддя відмовляє в задоволенні решти вимог скарги, скільки вони за своїм змістом та суттю є вказівками дізнавачу на проведення певних слідчих дій, що є порушенням закріпленого в ч. 4 ст. 40-1 КПК України принципу незалежності та самостійності дізнавача в своїй процесуальній діяльності.
Керуючись статтями 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу потерпілої задовольнити частково.
Зобов'язати дізнавача сектору дізнання Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП в Волинській області ОСОБА_4 , яка здійснює дізнання в кримінальному провадженні №12024035530000033 від 13.02.2024, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, розглянути клопотання потерпілої ОСОБА_3 від 16 травня 2024 року, 22 травня 2024 року у відповідності до статті 220 КПК України.
У задоволенні решти скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1