Справа № 740/3943/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/139/24
Категорія - ст.336 КК України Доповідач ОСОБА_2
01 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023270300000470 від 14.04.2023 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2023 року,
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новоазовськ Донецької області, громадянин України, маючий повну загальну середню освіту, працюючий двірником у Галицькому старостинському окрузі Лосинівської селищної ради, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,-
визнаний винуватим за ст. 336 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту його затримання на виконання даного вироку суду.
Питання щодо речових доказів вирішено у порядку ст. 100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 року Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан через військову агресію російської федерації проти України, та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 Про загальну мобілізацію, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року №2105-ІХ, оголошено загальну мобілізацію.
ОСОБА_8 , як військовозобов'язаний, пройшовши військово-лікарську комісію, за результатами якої 24 жовтня 2022 року згідно таблиці Додаткових вимог наказу МОЗ України №402 від 14 серпня 2008 року Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, визнаний придатним за станом здоров'я до військової служби, за відсутності обставин, передбачених ст.23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, які надавали б йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, 31 березня 2023 року відмовився від отримання під особистий підпис персональної бойової повістки про призов його на військову службу, яку було запропоновано отримати старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 в присутності свідків, та в подальшому ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого в АДРЕСА_3 , на 22 год. 00 хв. 05 квітня 2023 року для проходження військової служби за мобілізацією, умисно, будучи повідомленим про наслідки неявки, маючи можливість прибути до вказаного центру комплектування, не маючи підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, безпідставно, пославшись на небажання проходити військову службу, без поважних причин, відмовився від проходження військової служби для проведення призову за мобілізацією та відправки у військову частину, та умисно не прибув у визначену повісткою дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби у зв'язку із призовом за мобілізацією, чим ухилився від призову на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної 24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України №69/2022 Про загальну мобілізацію на особливий період, а саме в період воєнного стану, введеного із 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, тим самим, порушивши вимоги ст.65 Конституції України, вимоги Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та вимоги Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року Про загальну мобілізацію.
Не погодившись із рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію її дій, просив змінити вирок суду першої інстанції та пом'якшити покарання, застосувавши ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Послався на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, у зв'язку з чим вирок підлягає зміні.
Вказує, що судом не були враховані належним чином всі обставини кримінального провадження, а саме, що він має на утриманні неповнолітню дитину, одружений, проживає разом з сім'єю, дружина не працює, а відтак він самостійно утримує сім'ю. Позбавлення його волі призведе до скрутного матеріального становища його сім'ї. він є законослухняним громадянином, став на військовий облік та пройшов медичний огляд, а відмовився від отримання повістки за станом здоров'я, оскільки має травму, отриману під час виїзду з Маріуполя, а також має захворювання. Зазначає, що працівниками відділу мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 його було введено в оману, оскільки було запропоновано посаду у взводі охорони після того, як він пояснив, що за станом здоров'я у бойовій частині служити не може. Він брав участь в АТО у м. Маріуполь у різні періоди з 2015 по 2017 роки. Не в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до не тяжких злочинів, форму та ступінь вини, особу винного, який негативно ставиться до вчиненого, не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, самостійно утримує дружину та дитину.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених в ній підстав, думку прокурора, котрий просив залишити вирок місцевого суду без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин, суд першої інстанції обґрунтував дослідженими доказами, що не оспорюються в апеляційній скарзі.
Що стосується покарання, призначеного обвинуваченому, то воно визначене судом з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Вказаний висновок узгоджується з нормами ст. 65 КК України, в якій зазначено, що суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочини, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд повинен виходити із класифікації злочинів, критерії якої передбачені ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.
Норми зазначеного Кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, при цьому обвинувачений ОСОБА_8 , ухиляючись від призову на військову службу під час мобілізації у воєнний стан, фактично поставив свої інтереси вище за інших так само мобілізованих осіб, нехтуючи їхню самопожертву та готовність боронити суверенітет та незалежність держави, що свідчить про суттєво підвищений ступінь суспільної небезпечності як вчиненого обвинуваченим діяння, так і самого винуватого.
Також судом враховані дані про особу обвинуваченого, який має 32-річний вік і згідно довідки від 08 квітня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою із попереднім місцем проживання в АДРЕСА_4 , має постійне місце проживання в АДРЕСА_2 , де працює двірником, скарг не має, є працездатною особою, не перебуває на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, згідно досудової доповіді щодо нього, який разом із дружиною і дитиною проживає в с. Галиця, встановлені середні ступені ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства із зазначенням можливості виправлення без ізоляції від суспільства, а також наявність обставини, яка пом'якшує покарання - перше притягнення до кримінальної відповідальності та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
На пропозицію апеляційцного суду надати документи про стан здоров'я (видалення селезінки), а також документ про отримання статусу учасника бойових дій, ОСОБА_8 такі документи не предоставив.
Отже, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, місцевий суд вірно прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України.
З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку у зв'язку з суворістю призначеного покарання, як про те зазначено в апеляційній скарзі, оскільки ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та наявність обставини, що пом'якшуює покарання місцевим судом враховані і підстав як для застосування ст. 75 КК України, так і ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного ОСОБА_8 покарання, також не вбачає.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановлених щодо обвинуваченого судових рішень не встановлено.
Керуючись ст., ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2023року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4