Провадження № 11-сс/4823/273/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02 липня 2024 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2024 року,
Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Чернігівській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023270000000127 від 17.07.2023, та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22.07.2024 стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жилинда Російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що в судовому засіданні установлено підтвердження обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою не зменшились, та існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тому дійшов висновку про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою звільнити його з-під варти. Ухвалу слідчого судді вважає незаконною та необґрунтованою. На думку апелянта, в цілому було порушено його конституційні права та виражає незгоду з діями прокурора та слідчого судді.
Підозрюваний ОСОБА_7 з проханням про його доставку у зал судового засідання апеляційного суду не звертався.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, слідчим відділом Управління СБ України в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023270000000127 від 17.07.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
24.04.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та затримано, відповідно до ч. 1 п. 6 ст. 615 КПК України, у зв'язку із наявною інформацією, що останній може вчинити втечу з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
26.04.2024 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова підозрюваному ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22.06.2024, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” суддя, розглядаючи подання про продовження строку тримання під вартою, з'ясовує обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, а також умови, за яких продовження строку є можливим.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя районного суду дійшов правильного висновку про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, і на даний час існують об'єктивні причини, через які досудове розслідування не може бути завершене до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням отримання висновку амбулатороної судової психіатричної експертизи, яка призначена 22.05.2024 стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , установлення наявності в діянні підозрюваного
ознак можливих інших складів злочинів, надання стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження та прийняття за результатами досудового розслідування процесуального рішення, ознайомлення підозрюваного і його захисника з матеріалами досудового розслідування;
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею враховано обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та доведеними передбачені п.п. 1,2,5 ч. 1 ст. 177 КПК ризики, з урахуванням особи підозрюваного, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та поданий ними 16.01.2024 в розшук, а тому єдиним способом забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків може бути продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
Колегія суддів констатує, що місцевим судом при вирішенні питання про продовження стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою дотримано вимог статей 177, 178, 194, 199 КПК України.
Апеляційний суд уважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою. Прокурором доведено в судовому засіданні місцевого суду, що заявлені ним у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися і виправдовують подальше тримання ОСОБА_7 під вартою.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах “Мюррей проти Об'єднаного Королівства”, “Чеботарь проти Молдови” зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою “Феррарі-Браво проти Італії” також зазначила, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягненню цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Колегія суддів не вбачає на цей час надмірної тривалості тримання підозрюваного під вартою, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, що дійсно може підштовхнути його до втечі та в подальшому переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
На даний час таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Наведені доводи підозрюваного не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування стосовно нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджуються достатніми даними, а тому апеляційна скарга, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407-409, 411-419, 422 КПК України, колегія суддів,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 , а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2024 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Чернігівській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023270000000127 від 17.07.2023, та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22.07.2024 щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4