Справа № 742/2346/24 Головуючий у 1 інстанції Коротка А. О.
Провадження № 33/4823/562/24
Категорія - ч.2 ст. 130 КУпАП.
04 липня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю захисника адвоката Матвієнка В. М. (в режимі відеоконференції)
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Матвієнка В. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 травня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки та без вилучення транспортного засобу та стягненням судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Як установив суд, 30 березня 2024 року, о 18 год. 20 хв., по вул. Чернігівській, у смт. Мала Дівиця, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 повторно керував автомобілем ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння - 1,12 проміле.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Матвієнко В. М. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Мотивує тим, що окрім інформаційної довідки Прилуцького РВП ГУНП, без надання відповідного рішення, не надано інших доказів, покладених в основу прийнятого рішення.
При проведенні тестування, поліцейськими контрольний продув приладу «Драгер» не проводився, що є порушенням порядку проведення медичного огляду водія на місці зупинки транспортного засобу. Відеофіксація велася не безперервно.
Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Матвієнко В. М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а також зупинити провадження, так як його підзахисний як військовослужбовець пропав безвісти в зоні проведення активних бойових дій.
Заслухавши аргументи захисника, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З дослідженого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається як водій ОСОБА_1 пояснює поліцейським, що дійсно, багажник в автомобілі не працює, їде у с. Велику Дівицю, сьогодні у нього День народження, десь приблизно 1,5 - 2 години потому випив 200 г. горілки. Посвідчення водія, страхового поліса та реєстраційного документа на транспортний засіб при собі немає.
Згідно з даними Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук; продування приладу Alkotest Drager 6820 показало 1, 12 проміле - стан алкогольного сп'яніння. У розділі акту з результатами згоден ОСОБА_1 поставив підпис.
У роздруківці з приладу Alcotest Drager 6820, відповідно до якого водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, також стоїть його підпис і наявний запис про проведення контрольного забору повітря, що у кожному разі використання приладу це здійснюється автоматично.
На відео водій ОСОБА_1 не заперечував проти отриманого результату. Крім того визнав, що 1,5 - 2 години потому він дійсно вживав спиртні напої. Сам ОСОБА_1 не заперечував той факт, що керував зазначеним у протоколі транспортом і був зупинений працівниками поліції, на вимогу яких пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо посилання захисника на не безперервність відеозапису, то воно є слушним, однак жодним чином не спростовує винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, навпаки, на зазначеному відео міститься неодноразове твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності про те, що він, дійсно вживав спиртні напої, оскільки у нього День народження та керував автомобілем.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 серпня 2023 року ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього було накладене стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Аналіз змісту оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що суд дотримався вимог законодавства, та в результаті ретельного дослідження зібраних у справі доказів та їх аналізу в сукупності з встановленими у судовому засіданні обставинами, поза розумним сумнівом встановив винуватість ОСОБА_1 у грубому порушенні п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Незгода сторони захисту з такою оцінкою не є підставою для зміни або скасування постанови суду першої інстанції.
Кодекс про адміністративні правопорушення України не містить положень про зупинення провадження чи закриття провадження у зв'язку із зникненням безвісти, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це питання повинно вирішуватися в порядку виконання постанови.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Матвієнка В. М. залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець