Справа № 716/1917/23
27.05.2024 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Стрільця Я.С.
з участю секретаря судових засідань Якимик К.В.,
представника позивача адвоката Данищука В.В.,
представника відповідача адвоката Бацей Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,
Позивач ОСОБА_2 , в особі свого представника адвоката Данищука В.В., звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.
Як підставу для звернення до суду із даною позовною заявою представник позивача зазначив той факт, що 05.08.2023 в період часу з 18:31 год по 18:34 год невстановлена особа, без відома та погодження ОСОБА_2 зламала мобільний застосунок «Приват 24», та в подальшому здійснила крадіжку коштів із належної їй банківської картки АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 в загальній сумі 50 921,27 гривень.
Про здійснену банківську операцію позивач дізналася того ж дня, приблизно о 18:45 год, побачивши SMS повідомлення, яке надійшло о 18:15 год із сервісу ПриватБанку, про зміну ПІН-коду до банківської картки позивача у зв'язку із підозрою на скімінг. Також позивач помітила, що було ще одне повідомлення із того ж сервісу, у якому зазначалося про те, що позивач нібито здійснила якусь операцію, яка вимагає додаткового підтвердження, хоча фактично на той момент вона жодних операцій не здійснювала.
Після отримання SMS повідомлень про зміну пароля, позивач інших повідомлень про проведені транзакції за її картковим рахунком, який прив'язаний до мобільного додатку «Приват24» за номером телефону НОМЕР_2 не отримувала.
В подальшому позивач виявила через мобільний додаток «Приват24», що один з її карткових рахунків взагалі відсутній. Тобто картка, на яку банк змінив ПІН-код навіть не відображалася у додатку банку.
Позивач повідомила службу підтримки банку, однак їй повідомили про зняття коштів із карткового рахунку № НОМЕР_1 в загальній сумі 50 921,27 гривень.
Згідно виписки наданої ПриватБанком, 05.08.2023 із карткового рахунку № НОМЕР_1 здійснені наступні операції:
1) 05.08.2023 о 18:31 знято готівку у сумі 20 000 грн та стягнено комісію в сумі 798,88 грн в банкоматі: UKRSIBBANK, AHMATOVOY, 9/18;
2) 05.08.2023 о 18:32 знято готівку в сумі 20 000 грн та стягнено комісію в сумі 800 грн в банкоматі: UKRSIBBANK, AHMATOVOY, 9/18;
3) 05.08.2023 о 18:34 год знято готівку в сумі 9000 грн та стягнено комісію в сумі 360 грн в банкоматі: UKRSIBBANK, AHMATOVOY, 9/18.
Банкомат з якого зняті кошти належить Укрсиббанку та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач відправила 07.08.2023 через поштове відділення Укрпошти рекомендованим листом заяву про вчинення відносно неї шахрайських дій.
11.08.2023 позивач звернулася до Національного банку України із скаргою щодо проблеми, яка виникла з АТ КБ «ПриватБанк», однак ця скарга результату жодного не дала.
06.09.2023 на адресу АТ КБ «Приватбанк» позивачем ОСОБА_2 направлена претензія, з проханням повернути викрадені кошти на банківський рахунок № НОМЕР_1 в загальній сумі 50921,27 гривень та сплатити проценти.
Однак, 01.10.2023 відповідач провів списання відсотків з карткового рахунку позивача за використання кредитного ліміту за ставкою 3,5 відсотка у розмірі 3327,91 грн. 03.10.2023 від відповідача отримано письмову відповідь, у якій відмовлено в задоволенні її звернення.
Сторона позивача вважає, що її вини в переданні конфіденційних даних кредитної картки третім особам не має, а тому просить свої позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 12.10.2023 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження за участю сторін та їх представників.
Відповідно до ухвали суду від 31.10.2023 здійснено перехід від розгляду цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, а також призначено проведення підготовчого засідання.
Згідно ухвали суду від 21.11.2023 представнику відповідача продовжено пропущений процесуальний строк для подання відзиву в справі.
08.12.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого сторона відповідача не визнала позовні вимоги та просили відмовити в їх задоволенні.
12.02.2024 від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення щодо порядку зміни кредитного ліміту позивача та зміни пін-коду доступу до банківської картки.
Ухвалою суду від 20.03.2024 витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» всі Анкети-заяви, а також інші документи, які оформлялись та підписувались у АТ КБ «ПриватБанк» позивачем ОСОБА_2 в ході користування нею банківською карткою «Універсальна» № НОМЕР_1 . Крім того, витребувано від АТ «Укрсиббанк» інформацію про зняття готівки із ви ще вказаної банківської картки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково вказав, що відповідно до пояснень позивача ОСОБА_2 банківську картку, яка є кредитною карткою, нею було втрачено раніше. Місце знаходження її їй не відомо. Разом з тим, вона не користувалась грошовими коштами, які знаходились на рахунку цієї карти, а тому не вбачала за необхідне повідомити банк про її втрату.
Представник відповідача в судовому засіданні обставини викладені у відзиві на позовну заяву підтримала та вказала, що зняття грошових коштів з кредитної банківської картки позивача сталося внаслідок бездіяльності останньої. Оскільки ОСОБА_2 після втрати цієї картки не вчинила жодних дій, щоб повідомити Банк про це, не заблокувала її. Тобто, своєю бездіяльністю, яка полягала в безконтрольному існуванні картки, сприяла вчиненню шахрайських дій. Зняття грошових коштів третіми особами відбулось за допомогою картки, яка була перевипущена за допомогою мобільного додатку «Приват24». При цьому, позивач 29.07.2023 підтвердила факт авторизації в мобільному додатку «Приват24», а 05.08.2024 відбулось зняття готівки з перевипущеної банківської картки, яка була втрачена ОСОБА_2 . Також вказала, що Анкетою-заявою, яка підписана позивачем передбачено обов'язок останньої слідкувати за карткою та мобільним додатком. Однак, вона порушила зазначений обов'язок, не скасувала авторизацію в мобільному додатку, яка здійснювалась не нею. Хоча при вході в вказаний додаток завжди використовувався номер мобільного оператора, яким користувалась позивач ОСОБА_2 . Таким чином, на думку представника відповідача, зняття грошових коштів сталось внаслідок недбалості та бездіяльності позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Протягом тривалого часу АТ КБ «ПриватБанк» є надавачем банківських послуг споживачу ОСОБА_2 . Дана обставина вбачається з Анкет-заяв про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 08.07.2019, 09.01.2020, 22.09.11 та Анкет-заяв клієнта - фізичної особи про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 09.01.2020 (а. с. 97-99, 101-102).
Позивач ОСОБА_2 також була користувачем банківської картки № НОМЕР_1 емітентом якої є АТ «ПриватБанк». Дана обставина вбачається з виписки по номеру банківської картки (а. с. 8). Згідно цієї ж виписки, 05.08.2023 в період часу з 18-31 год по 18-34 год здійснено три транзакції та з вказаної банківської картки знято готівкові кошти в загальній сумі 49000 грн. Згідно відповіді АТ «Укрсиббанк» (а. с. 112) зняття готівки відбулось в банкоматі АТМ АТ «Укрсиббанк» за задресою: м. Київ, вул. Ахматової, 9/18.
Як вбачається зі знімків екрану мобільного телефону (а. с. 6, 7), які надані стороною позивача, то через мобільний додаток «Приват24» відповідач намагався повідомити позивача про підозру щодо скімінгу, а також про зміну ПІН-коду.
Вважаючи, що відносно неї вчинено шахрайські дії, позивач ОСОБА_2 звернулася до правоохоронних органів (а. с. 9) та 12.08.2023 внесено відповідні відомості до ЄРДР (а. с. 26-27).
Крім того, щодо вказаної події позивач зверталась до Національного банку України (а. с. 13-14), надсилала претензію до АТ «ПриватБанк» (а.с. 15). Однак, відповідач листом від 03.10.2023 (а. с. 17) відмовив в задоволенні претензії та повернення грошових коштів.
За приписами ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частиною третьою цієї статті, Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Нормою частини першої статті 1071 ЦК України передбачено, що банк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта.
Положенням ст.1073 ЦК України встановлено, що у випадку несвоєчасного зарахування коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій передбачена статтею 86 Закону України «Про платіжні послуги».
Так, згідно з частиною першою цієї статті, надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином..
Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків (частина 2 статті).
Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов'язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.
Згідно з частиною восьмою цієї статті, надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача, помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.
Частиною 12 цієї статті передбачено, що надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
Частиною 12 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що електронний платіжний засіб, що використовується в платіжній системі, має відповідати вимогам щодо захисту інформації, передбаченим правилами платіжної системи, з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідно до частини 20 цієї статті, користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
Згідно зі статтею 67 цього Закону, надавачі платіжних послуг зобов'язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов'язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації.
У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов'язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.
Працівники надавачів платіжних послуг зобов'язані виконувати вимоги законодавства щодо захисту інформації під час виконання платіжних операцій, зберігати таємницю надавача платіжних послуг (або іншу інформацію з обмеженим доступом) та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту такої інформації, несуть відповідальність за неналежне використання та зберігання засобів захисту інформації, що використовуються під час виконання платіжних операцій, а також за розголошення персональних даних користувачів та інформації, що може бути віднесена до банківської таємниці чи таємниці надавача платіжних послуг, відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.
Аналогічна норма міститься в п. 140 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164, згідно з якою до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.
За приписами ч. 3 ст. 1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Відповідно до частин першої та другої статті ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до частини другої цієї статті, положення глави 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Невід'ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет.
Згідно пунктів 2.1.4.7.1, п.2.1.4.7.2. Умов, Клієнт має право здійснювати операції за допомогою Безконтактного платіжного інтерфейсу (платіжні операції, в тому числі зняття готівки, отримання інформації про наявність грошових коштів на його рахунках без присутності Картки в банкоматі тощо). Процедура ідентифікації Клієнта, який бажає скористатися Безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між Банком та Клієнтом (Фінансовий номер телефону Клієнта, ПІН (у випадку, якщо встановлений на рахунку Клієнта), одноразові (динамічні) паролі, QR-код, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, СVV/СVС-кодів, тощо).
Пунктами 2.1.4.5.1., 2.1.4.5.2. Умов передбачено, Клієнт зобов'язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт зобов'язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї.
Відповідно до п.2.З.1.2.1., Система «Приват 24», в т.ч. мобільна версія, призначена для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет.
Позивачу ОСОБА_2 відповідачем видано кредитну картку «Універсальна”.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згiдно цiєї статтi договором приєднання є договiр, умови якого встановленi однiєю iз сторiн у формулярах або iнших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цiлому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Підписавши відповідну Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку позивач ОСОБА_2 погодилась виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку https://privatbank.ua.
Згідно з пунктом 14.12. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та пунктом 1 розділу VI Положення №705 користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Пунктами 2, 5 розділу VI Положення № 705 встановлено, що користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
Користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Відповідно до п.7 розділу Х Положення № 705 контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” встановлено, що переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. Міжнародна платіжна система діє відповідно до правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи.
Порядок вирішення спірних питань між банком, який випустив та обслуговує картку (банк емітент) і банками, через платіжні пристрої здійснювався переказ (банк-еквайєр), встановлюється правилами міжнародної платіжної системи.
Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які діяли на момент виникнення спірних транзакцій (а. с. 49-51): для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов'язаний у випадку втрати індивідуальної облікової інформації, втрати Платіжної картки/ ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/мобільної сім-картки із Фінансовим номером телефону або виникнення у Клієнта підозри, що Картка/ПІН/постійний пароль/ одноразові паролі/Фінансовий номер телефону могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання Платіжної картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/Фінансового номера телефону Клієнт негайно зобов'язаний виконати одну з таких дій: - звернутися до відділення Банку, в чат-онлайн або за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), +38 073 (050, 098) 9000002 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_3 (для дзвінків із-за кордону) і заявити про такий факт; - якщо Платіжна картка підключена до послуги ”Інформування про транзакції”, виконати дії, необхідні для блокування Платіжної картки відповідно до інструкцій з використання послуги; - якщо Платіжна картка підключена до Системи “Приват24” виконати дії, необхідні для блокування Картки відповідно до інструкцій з використання Системи “Приват24”.
Банк при зверненні Клієнта приймає рішення про постановку Картки до Стоплиста. При цьому Клієнт зобов'язується сплатити комісію відповідно до Тарифів МПС.
Клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням Платіжного інструменту.
Клієнт несе відповідальність за всі платіжні операції (в тому числі операції у сфері електронної комерції та інші), що здійснюються з Платіжними картками, у тому числі наданими Банком його Довіреним особам. У разі, якщо Клієнт дає згоду на проведення платіжних операцій з Платіжними картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі.
Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою.
Клієнт несе відповідальність за виконання грошових зобов'язань за операціями, що здійснені з використанням Платіжної картки, до часу отримання Банком заяви Клієнта (Держателя Платіжної картки) або Довіреної особи Клієнта про призупинення здійснення операцій з її застосуванням і постановки платіжної картки в Стоп-лист. При отриманні такої заяви Банк має верифікувати Клієнта (Держателя Платіжної картки) і зафіксувати дату та час його звернення. Клієнт зобов'язаний заблокувати Платіжну картку перед подачею претензії до Банку щодо несанкціонованих операцій по ній.
В судовому засіданні позивач підтвердила, що банківська картка емітентом якої є АТ «Приватбанк» та за допомогою якої було знято грошові кошти вибула з її володіння задовго до вказаних подій. Вона на віть не змогла пригадати за яких обставин нею було втрачено вказану платіжну картку.
Під час розгляду справи судом досліджено телефонну розмову між позивачем та оператором відповідача, яка приймала заявку на блокування картки, а також інформацію про вчинення шахрайських дій (а. с. 77). Так, в розмові позивач ОСОБА_2 повідомила, що картка з якої списано грошові кошти вибула з її володіння задовго до цих подій та вона жодним чином не повідомила АТ «Приватбанк» про цей факт. Також останні повідомила, що протягом тривалого часу на ї мобільний телефон приходили повідомлення про маніпуляції з карткою, яка зникла, однак вона не реагувала жодним чином на це.
Таким чином, на думку суду, позивачем ОСОБА_2 були порушені вищевказані пункти Умов і Правил.
За змістом п.6 розділу VI Положення № 705 та п.14.6. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
В судовому засіданні також встановлено, що службовими особами відповідача проведено службову перевірку щодо шахрайських дій відносно позивача ОСОБА_2 . В результаті цього встановлено, що зняття грошових коштів з картки відповідача стало можливим за сприяння розголошення конфеденційних даних клієнтом (а. с. 52).
Судом враховується також і той факт, що порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, передбачений Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затверджений Постановою Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 р. № 705 в розділі 6 якого викладені загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками.
Зокрема, пунктом 5 передбачено, що користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції які не виконувалися користувачем.
Суд вважає, що доводи відповідача про те, що власна недбалість та бездіяльність позивача ОСОБА_2 по захисту власних персональних даних надало змогу третім особам отримати конфіденційну інформацію по картковому рахунку і призвела до здійснення несанкціонованого зняття коштів, заслуговують на увагу, оскільки матеріалами справи беззастережно доведено, що банківська карка вибула із володіння позивача та остання не вчинила жодних дій щодо повідомлення про цю обставину відповідача.
Більше того, відповідачем надано належні докази поступового збільшення кредитного ліміту, зокрема і 05.08.2023 до 51000 гривень через відділення за зверненням клієнта, а також докази зміни пін-коду за погодженням із позивачем через додаток «Приват24».
Таким чином, суд приходить до висновку, що зняття готівкових коштів із банківської картки АТ «Приватбанк» № НОМЕР_1 відбулось третіми особами внаслідок їх несанкціонованого втручання, однак за участі пасивної бездіяльності позивача ОСОБА_2 . Остання, втративши картку, а тим самим надавши до неї доступ третім особам, не вчинила жодних дій передбачених вищевказаним нормам чинного законодавства, а також Умовами та Правилами.
У зв'язку із викладеним, у позивача відсутнє право вимоги до відповідачів щодо зобов'язання відновлення залишку коштів на банківському рахунку до виконання фінансових операцій 05.08.2023. Саме тому, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та в задоволенні позову відмовив, то всі судові витрати понесені стороною позивача необхідно покласти на останню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 246, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає фактично на АДРЕСА_2 ;
Представник позивача: адвокат Данищук Василь Вячеславович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000382 від 24.05.2019, діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 10.10.2023 на підставі договору про надання правової допомоги від 02.10.2023;
Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса 01001, вул. Грушевського, 1-Д;
Представник відповідача: адвокат Бацей Тетяна Миколаївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000112 від 21.04.2017, діє на підставі довіреності № 7731-К-О від 03.09.2021.
Дата складання повного судового рішення 05.06.2024.
Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ