Справа № 629/3423/24
Провадження № 1-кс/629/1031/24
04 липня 2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Лозова Харківської області заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 ,
Адвокат ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 , посилаючись на те, що у провадженні слідчого судді ОСОБА_5 перебуває клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів. Сторонами розгляду клопотання є заявник (представник заявника) та Офіс Генерального прокурора. Під час судового засідання 26.06.2024 з розгляду вищевказаного клопотання були присутні прокурор Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , прокурор відділу ЄРДР Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , яка нібито представляла інтереси Офісу Генерального прокурора та представники заявника. На прохання представників заявника надати документи, які підтверджують повноваження прокурора Харківської обласної прокуратури на представництво інтересів Офісу Генерального прокурора, прокурор Харківської обласної прокуратури заявила, що доручення від Офісу Генерального прокурора надано на відповідний відділ, але жодних доручень в письмовому вигляді ні суду, ні представникам заявника не надала. В подальшому, в ході судового засідання, суддя ОСОБА_8 запропонував прокурору Харківської обласної прокуратури, який не є стороною в даній справі, заявити клопотання про відкладення судового розгляду справи для надання повноважень на представництво інтересів, яке було задоволено суддею Каращуком. Так, Офіс Генерального прокурора, як сторона по справі, був належним чином повідомлений про розгляд справи, жодних документів на підтвердження повноважень представника надано не було. Однак, суддя ОСОБА_8 , фактично свідомо задовольнив клопотання присутнього на судовому засіданні прокурора, який не є стороною по справі. На підставі вищевикладеного, просить відвести слідчого суддю Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальних провадженнях № 12014220380002852 від 30.12.2014.
Слідчий суддя ОСОБА_5 , прокурор у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
Заявник у судовому засіданні на задоволенні заяви наполягав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали заяви, суд доходить до такого.
03.07.2024 адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про відвід слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальних провадженнях № 12014220380002852 від 30.12.2014. В обґрунтування заяви посилається на те, що сторонами розгляду клопотання є заявник (представник заявника) та Офіс Генерального прокурора. Під час судового засідання 26.06.2024 з розгляду вищевказаного клопотання були присутні прокурор Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , прокурор відділу ЄРДР Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , яка нібито представляла інтереси Офісу Генерального прокурора та представники заявника. На прохання представників заявника надати документи, які підтверджують повноваження прокурора Харківської обласної прокуратури на представництво інтересів Офісу Генерального прокурора, прокурор Харківської обласної прокуратури заявила, що доручення від Офісу Генерального прокурора надано на відповідний відділ, але жодних доручень в письмовому вигляді ні суду, ні представникам заявника не надала. В подальшому, в ході судового засідання, суддя ОСОБА_8 запропонував прокурору Харківської обласної прокуратури, який не є стороною в даній справі, заявити клопотання про відкладення судового розгляду справи для надання повноважень на представництво інтересів, яке було задоволено суддею Каращуком. Так, Офіс Генерального прокурора, як сторона по справі, був належним чином повідомлений про розгляд справи, жодних документів на підтвердження повноважень представника надано не було. Однак, суддя ОСОБА_8 , фактично свідомо задовольнив клопотання присутнього на судовому засіданні прокурора, який не є стороною по справі.
02.07.2024 слідчим суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 подано заяву про самовідвід від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальних провадженнях № 12014220380002852 від 30.12.2014, посилаючись на те, що він приймав участь у складі колегії судді під час розгляду кримінального провадження № 120017220730000368 від 07.11.2017 відносно ОСОБА_9 , яке було виділене в окреме провадження з кримінального провадження № 12014220380002852 від 30.12.2014.
Ухвалою суду від 04.07.2024 було задоволено заяву слідчого судді Лозівського Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 подано заяву про самовідвід від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальних провадженнях № 12014220380002852 від 30.12.2014.
Так, на час розгляду заяви адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , слідчого суддю Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 відведено від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальних провадженнях № 12014220380002852 від 30.12.2014, клопотання передано на повторний авторозподіл, для визначення слідчого судді, відповідно до ст.35 КПК України.
Як зазначено в ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з практикою Європейського Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах:Sovtransavto Holding v. Ukraine,№48553/99, п. 77, від 25 липня 2002 року;Ukraine-Tyumen v. Ukraine, №22603/02, п. 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine) №24465/04 одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Відтак з урахуванням положень ч. 2 ст.21 КПК України, принципу res judicata та зважаючи на те, що за ухвалою суду від 04.07.2024 задоволено заяву слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 про самовідвід, якою відведено слідчого суддю від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів, що є також предметом даного розгляду, однак при цьому повторний розгляд заяви про відвід слідчого судді порушить принцип правової визначеності.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено порядку повторного відводу слідчого судді, відтак суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 372 КПК України, суд
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає..
Повний текст ухвали проголошено 04.07.2024 о 14 годині 00 хвилин.
Суддя: ОСОБА_10