04.07.2024
Справа № 642/3788/24
Провадження № 1-кс/642/2105/24
04 липня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024221220001068 від 27.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просила накласти арешт на мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 11 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , всередині якого перебуває сім-карта з номером НОМЕР_3 .
В обгрунтування клопотання зазначено, що Слідчим відділенням ВП №2 Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221220001068 від 27.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України за фактом відкритого викрадення 27.06.2024 близько 19:00 години мобільного телефону марки Redmi Note 11 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану за ч.4 ст. 186 КК України.
27.06.2024 за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого при собі виявлено і вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 11 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , всередині якого перебуває сім-карта з номером НОМЕР_3
З метою збереження речових доказів, прокурор звернулась до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі, вимоги клопотання підтримує.
В матеріалах клопотання наявна заява ОСОБА_5 про розгляд клопотання про арешт майна без його участі.
Згідно ч.1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно положень ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні СВ ВП №2 Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області перебуває досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221220001068 від 27.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст.ст. 208, 615 КПК України, складеного 27.06.2024 слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 було затримано 27.06.2024 о 22 год. 20 хв. за підозрою у вчиненні злочину за ч.4 ст. 186 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 208 КПК України. В ході затримання ОСОБА_7 , о/у СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_8 був проведений особистий обшук ОСОБА_7 в порядку ч.3 ст. 208, ч.7 ст. 223, ст. 236, аб. 3 п.1 ч.1 ст. 615 КПК України, в ході якого вилучено мобільний телефон Redmi Notе 11. ОСОБА_5 власноруч зазначив, що на даний час зауважень не має.
Клопотання про арешт майна подано прокурором з дотриманням строку, визначеного ч.5 ст. 171 КПК України.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Пунктом 1 ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи те, що прокурором надано достатньо доказів, що вилучений мобільний телефон має доказове значення для даного кримінального провадження і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 131, 167, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведеного під час його затримання 27.06.2024 в порядку ст. 208 КПК України, а саме на мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 11 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , всередині якого перебуває сім-карта з номером НОМЕР_3 .
Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову речових доказів ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а власником майна - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя