Справа № 953/5668/24
2/953/2861/24
(про залишення позовної заяви без руху)
"04" липня 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вернісаж» (місцезнаходження: м. Харків, пров. Шевченківський, буд. 32) про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,-
До суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач стягнути з відповідача на користь позивачки безпідставно набуті кошти в розмірі 2005,15 грн., та просить звільнити її від сплати судового збору.
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання заявником вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: 1) не зазначено ціну позову; 2) не зазначено спосіб захисту права, оскільки порядок повернення коштів встановлений ст. 444 ЦПК України; 3) не зазначено про відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; 2) не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 3) не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 4) не зазначено про відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
На підтвердження вказаного необхідно викласти зазначені недоліки позовної заяви у позовній заяві в уточненій редакції.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ст.4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду вказаної позовної заяви майнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1211,20 грн.
Позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки позивача є ВПО, отримує лише пенсію, та грошову допомогу на проживання ВПО.
Згідно частини 3 статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Оскільки, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір»:
1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або;
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Скрутне матеріальнестановище це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі позову, тобто довідки з УПФУ, УСЗН, ДПА за останній рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів.
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "JedamskiandJedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
В силу п. 29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.
Отже, наведені в обґрунтування заявленого клопотання доводи не можуть слугувати достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджені належними доказами, а саме позивачем не надано довідки з ПФУ, УСЗН, ДПСУ за 2023, 2024 станом на день звернення з позовом, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відомості про відсутність будь-якого майна, а надано лише роздруківку з АТ КБ «Приватбанк» за 2024 рік, з якої вбачається переказ коштів позивачем.
У зв'язку з чим, вважаю за необхідне залишити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду без задоволення.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити за подання до суду вказаної позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA578999980313161206000020654, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу ;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи; Судовий збір, за заявою ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.
При таких обставинах, відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 318 ЦПК України, -
постановив :
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вернісаж» (місцезнаходження: м. Харків, пров. Шевченківський, буд. 32) про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів зі дня отримання копії ухвали.
Роз"яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, заява буде вважатися не поданою та буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://court.gov.ua/fair/sud2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Г.А. ЗУБ