Справа № 344/12297/24
Провадження № 1-кс/344/5066/24
04 липня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, -
Представник володільця майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.03.2024 накладено арешт на автомобіль марки транспортний засіб марки «BMW M8», реєстраційний номер на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , без права на відчуження та користуванням вказаним майном. 11.04.2024 Івано-Франківський апеляційний суд ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 березня 2024 року про арешт майна залишити без змін та зазначив, що колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Адвокат вважає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ОСОБА_6 не має жодного відношення до кримінального провадження, законно придбав арештований транспортний засіб, який передав брату для ремонту. В жодному епізоді кримінального провадження не вказано, що транспортний засіб використовувався з метою забезпечення протиправної діяльності. Вилучене майно, а саме, транспортний засіб, не відповідає критеріям ст. 98 КПК України та не є речовим доказом.
Крім того, адвокат зазначив, що на даний час в арешті відпала потреба, оскільки жодних слідчих дій з автомобілем не проводять.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав з підстав наведених в ньому.
Слідча в судовому засіданні заперечила щодо скасування арешту майна, оскільки ще всі обставини вчинення кримінального правопорушення не встановлені, вирішується питання про оголошення підозри іншим особам, а тому необхідність арешту не зникла.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до переконання, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до положень абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвала слідчого судді від 20.03.2024 року про накладення арешту на майно була предметом розгляду судом апеляційної інстанції та суд не встановив порушень слідчим суддею першої інстанції під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно.
Тому підстав вважати, що арешт накладено необґрунтовано, немає.
Відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із матеріалів доданих до клопотання встановлено, що упродовж 02.12.2023-04.03.2024 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , з метою отримання незаконного прибутку, скоїли ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням та зберіганням з метою збуту, а також незаконним збутом особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин.
18 березня 2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
18 березня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, за участю ОСОБА_5 проведено обшук транспортного засобу марки «BMW M8», реєстраційний номер на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , в якому було виявлено та вилучено речовину білого кольору, зовні схожу на психотропну речовину амфетамін.
Висновком експерта від 05.05.2024 року встановлено, що надана на дослідження речовина є амфетамін в кількості 1,2815 грама.
Окрім цього, в ході проведення обшуку було вилучено транспортний засіб марки «BMW M8», реєстраційний номер на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , адже ОСОБА_5 з метою забезпечення вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним збутом психотропних речовин користувався вказаним транспортним засобом, що свідчить вилучена під час обшуку речовина білого кольору - амфетамін.
Постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 18 березня 2024 року транспортний засіб марки «BMW M8», реєстраційний номер на іноземній реєстрації НОМЕР_1 визнано речовим доказом.
Згідно посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 виданої Рівненською митницею ДМС України ОСОБА_5 , надано право на реєстрацію транспортного засобу марки «BMW M8», реєстраційний номер на іноземній реєстрації НОМЕР_1 в підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку транспортних засобів.
Отже, транспортний засіб, на який накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів, визначених законом, оскільки існує сукупність підстав вважати, що він в подальшому може мати доказове значення під час досудового розслідування та міг зберегти на собі сліди злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі, відчуження вилученого майна, наявна правова підстава, передбачена ч. 3ст. 170 КПК України для подальшого арешту вказаного майна.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, заявником не надано.
Транспортний засіб марки «BMW M8», реєстраційний номер на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , перебував у користуванні підозрюваного ОСОБА_5 , і під час обшуку 18 березня 2024 року в даному автомобілі було виявлено та вилучено речовину білого кольору - амфетамін.
Проведення досудового розслідування дозволяє встановити нові обставини, які вимагають постійного перегляду заходів, які забезпечують кримінальне провадження.
Арешт на автомобіль дійсно обмежує право на користування вищевказаним майном, однак слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження є виправданим.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309, 395 КПК України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний тест ухвали проголошено 04.07.2024 року о 17.10 годин.