Справа №366/1878/24
Провадження №1-кс/366/216/24
3 липня 2024 року Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Іванків клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42024112330000009, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,-
1 липня 2024 року до Іванківського районного суду Київської області надійшло вказане вище клопотання.
У клопотанні прокурор просить накласти арешт на:
два мобільних телефони «Самсунг» які належать ОСОБА_4 та поміщено до спеціального пакету з написом PSP3186967;
санітарно курортні книжки до історії хвороби, блокнот червоно білого кольору з написом VAB, копії документів на ім'я ОСОБА_7 , картки стаціонарного хворого які поміщено до спеціального пакету PSP 3186888;
копії документів на ім'я ОСОБА_7 , картки стаціонарного хворого які поміщено до спеціального пакету PSP 3186888;
планшет Самсунг, який належить ОСОБА_4 поміщено до спеціального пакету PSP3186883;
комп'ютер Apple (ноутбук) на якому міститься маркування MODEL НОМЕР_1 , який поміщено до спеціального пакету з написом PSP 3186887.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Вишгородською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування B кримінальному провадженні №42024112330000009 від 11.01.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що до Вишгородської окружної прокуратури надійшло повідомлення від Служби безпеки України про те, що на території Вишгородського району громадянка ОСОБА_4 вимагала неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням її службового становища.
В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, 27.06.2024 прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді, у період часу з 07 год. 49 хв. по 13 год. 56 хв., проведено обшук, за місцем проживання ОСОБА_4 , Харківця 41.
В ході проведення вказаного обшуку прокурором виявлено та вилучено: два мобільних телефони «Самсунг» які належать ОСОБА_4 та поміщено до спеціального пакету з написом PSP3186967, санітарно курортні книжки до історіїхвороби, блокнот червоно білого кольору з написом VAB, копії документів на ім'я ОСОБА_7 , картки стаціонарного хворого які поміщено до спеціального пакету PSP 3186888, планшет Самсунг, який належить ОСОБА_4 поміщено до спеціального пакету PSP3186883, комп'ютер Apple (ноутбук) на якому міститься маркування MODEL.
27.06.2024 прокурором Вишгородської окружної прокуратури винесенопостанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, вищевказаних вилучених під час огляду речей за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальніоб'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, то були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Приймаючи до уваги, те що, вищевказане містить ознаки речового доказу, керуючись ст.ст. 98,100 КПК України.
Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт вилученого майна, прокурорзазначає, що на даний час досудове розслідування триває, встановлюються всі обставини кримінального правопорушення, вищезазначені предмети мають істотне значення для досудового розслідування та потребують подальшого дослідження з метою встановлення всіх обставин вказаного кримінального правопорушення. Метою накладення арешту на вищевказане майно, є саме запобігання його знищення та відчуження, оскільки це призведе до втрати речових доказів кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.В рамках кримінального провадження необхідно провести судові експертизи, у зв'язку з чим важливо збереження стану вилучених предметів.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Розгляд клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024112330000009, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, призначено до розгляду слідчим суддею на 10:15 год. 3 липня 2024 року, про що повідомлено учасників провадження.
Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав, просив задовольнити, дав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.
В судовому засіданні власники майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та захисник ОСОБА_9 просили повернути мобільний телефон «Самсунг» в чохлі зеленого кольору власнику ОСОБА_5 , вказавши, що останній не має відношення до вказаного кримінального провадження та його вилучено помилково.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з положеннями ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (абзац 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За ч. 4 цієї статті, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів».
Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
З урахуванням практики ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartley v. TheUnitedKingdom) від 30.08.1990, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04. 2011, (заява № 42310/04, §175), слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З таких висновків ЄСПЛ також вбачається, що при розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадженні, слідчий суддя позбавлена можливості встановлювати наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді в органі досудового розслідування, а лише дослідити та надати належну оцінку доводам сторін та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Окрім того, ЄСПЛ через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Необґрунтована відмова у накладені арешту на майно може спричинити серйозні наслідки, що може позначитися як на забезпеченні можливості успішного кримінального провадження, так і на правах інших осіб, на забезпечення яких спрямований такий арешт.
До аналогічного за змістом висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 26.06.2018 у справі № 657/683/17.
З огляду на вивчені та дослідженні долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, що надані прокурором, слідчим суддею встановлено таке.
Слідчим суддею встановлено, що згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112330000009від11.01.2024порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 України.
27 червня 2024, у період часу з 07 год. 49 хв. по 13 год. 56 хв., прокурором у даному кримінальному провадженні проведено санкціонований обшук, на підставі ухвали слідчого судді, за місцем проживання : ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Із долучених до клопотання документів убачається, що під час проведення обшуку, виявлено та вилучено:
два мобільних телефони «Самсунг» які належать ОСОБА_4 та поміщено до спеціального пакету з написом PSP3186967;
санітарно курортні книжки до історії хвороби, блокнот червоно білого кольору з написом VAB, копії документів на ім'я ОСОБА_7 , картки стаціонарного хворого які поміщено до спеціального пакету PSP 3186888;
копії документів на ім'я ОСОБА_7 , картки стаціонарного хворого які поміщено до спеціального пакету PSP 3186888;
планшет Самсунг, який належить ОСОБА_4 поміщено до спеціального пакету PSP3186883;
комп'ютер Apple (ноутбук) на якому міститься маркування MODEL НОМЕР_1 .
Обставини викладені у клопотанні, підтверджуються:
витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається внесення відомостей 11 січня 2024 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України;
постановою про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні від 19 червня 2024 року;
протоколом обшуку від 27 червня 2024 року з описом речей і документів, які були вилучені;
ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 25 червня 2024 року про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;
постановою від 27 червня 2024 року про визнання та приєднання до кримінального провадження документів;
постановою від 27 червня 2024 року про зміну кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні;
Як визначено частиною другою статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною третьою статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Вирішуючи питання про спосіб накладення арешту на дворучну пилу, слідчий суддя враховує положення ч. 2 ст. 173 КПК України та приходить до наступного.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто за фактом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
З огляду на предмет кримінального провадження вилучене майно підпадає під ознаки речового доказу, визначені ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що ця дерева може бути об'єктом проведення слідчих дій, необхідних для встановлення обставин вчинення правопорушення.
За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про накладення арешту на тимчасово вилучене майно заборони його відчуження, розпорядження та користування, залишивши його для зберігання у камері зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Саме такий вид арешту тимчасово вилученого майна на переконання слідчого судді є необхідним для виконання завдань КПК України, зокрема він унеможливить приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження речових доказів у кримінальному провадженні, при цьому такий арешт буде співрозмірним обмеженню права власності завданням кримінального провадження та не спричинить надмірних та невиправданих негативних наслідків для його власника.
Доводи сторони захисту знайшли своє підтвердження в судовому засіданні щодо повернення мобільного телефону марки «Самсунг» в чохлі зеленого кольору, оскільки його власником є ОСОБА_5 , який не має відношення до вказаного кримінального провадження, та слідчим суддею не встановлено жодних обставин, та не виявлено жодної інформації, яка могла б мати значення для кримінального провадження, а тому не вбачається достатніх підстав для його арешту. Повернення власнику вилученого майна, в саме мобільного телефону не може негативно позначитись на розслідуванні кримінального правопорушення.
Керуючись вимогами ст.ст.131, 167, 170-172, 173, 174, 369, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на:
санітарно курортні книжки до історії хвороби, блокнот червоно-білого кольору з написом VAB,
копії документів на ім'я ОСОБА_7 , картки стаціонарного хворого, які поміщено до спеціального пакету PSP 3186888;
планшет Самсунг, який належить ОСОБА_4 поміщено до спеціального пакету PSP3186883;
комп'ютер Apple (ноутбук) на якому міститься маркування MODEL НОМЕР_1 , який поміщено до спеціального пакету з написом PSP 3186887, залишивши їх у камері зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Накласти арешт на мобільний телефон «Самсунг», який належить ОСОБА_4 та поміщено до спеціального пакету з написом PSP3186967, повернувши його власнику після проведення з ним необхідних слідчих дій.
Мобільний телефон «Самсунг» в чохлі зеленого кольору повернути власнику: ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_10 .
Копію цієї ухвали передати для виконання уповноваженому на це органу, вручити прокурору та надати іншим заінтересованим особам.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1