Справа № 939/599/22
Іменем України
03 липня 2024 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
членів колегії - суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 , дистанційно в режимі відеоконференції з приміщення ДУ "Київський слідчий ізолятор",
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 , дистанційно в режимі відеоконференції з приміщення ДУ "Київський слідчий ізолятор",
захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
потерпілих - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111050002058 від 28 вересня 2021 року, та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120211110500020427 від 30 березня 2021 року, які об'єднані в одне провадження, про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселище Золочівського району Львівської області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України, і
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Комсомольськ - на - Амурі, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 і ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 і ч. 4 ст. 187 КК України, за таких обставин.
28 березня 2021 року, близько 23-ї години, обвинувачений ОСОБА_6 , за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_7 та двома особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та невстановленою особою, матеріали відносно якої також виділені в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою вчинення розбійного нападу, шляхом вільного доступу, через незачинені двері проникли до гаражного приміщення № НОМЕР_1 , яке знаходиться в АДРЕСА_3 , в якому в цей час перебував ОСОБА_15 . Проникнувши до вищевказаного приміщення, обвинувачений ОСОБА_6 , за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_7 та двома особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження і зупинені, та невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснили напад із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_15 , що виразилось у нанесенні руками, ногами та невстановленими тупими предметами чисельних ударів (точна локалізація та кількість яких невстановлена) у голову та інші частини тіла, спричинивши тим самим йому тяжкі тілесні ушкодження, та незаконно заволоділи належним ОСОБА_15 майном, яке перебувало у гаражному приміщенні, а саме: обігрівачем інфрачервоним "ІNFRARED HAATER" модель UP ІRN-2020 в кількості 2 штуки, вартістю 979 гривень 30 копійок кожен, мийкою "Каrcher" вартістю 3171 гривня 60 копійок, набором інструментів марки "Jonneswey" в кількості 127 предметів, вартістю 9179 гривень 20 копійок, зварювальним апаратом - випрямлячем дугового інвертора ВД-180И вартістю 1200 гривень, акустичною колонкою марки "Flip 5" вартістю 2453 гривні 40 копійок, металошукачем ручним марки "М@rs MD" вартістю 1400 гривень, електролобзиком марки "Воsch" вартістю 1544 гривні 45 копійок, дисковою електричною пилкою марки "Воsch" РКС 55 вартістю 3064 гривні 25 копійок, пилососом автомобільним "Каrcher МV2" вартістю 1092 гривні, монокуляром марки "LEVENHUK WISE PLUS 10*42" вартістю 2061 гривня, ключами від трьох автомобілів: Peugeot Boxer, Volkswagen Jetta, Hyundai Greta, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на авто Peugeot Boxer, мобільним телефоном марки "Аррle iPhone 11" лавандового кольору 64 GB, вартістю 15582 гривні 33 копійки з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар". Після заволодіння чужим майном з місця скоєння кримінального правопорушення втекли в невідомому напрямку, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 42706 гривень 83 копійки.
Крім того, 28 березня 2021 року, близько 23-ї години, обвинувачений ОСОБА_6 , разом з обвинуваченим ОСОБА_7 та двома особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та зупинені, та невстановленою особою, матеріали відносно якої також виділені в окреме провадження, перебували в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , яке знаходиться в АДРЕСА_3 , де вчинили напад з метою заволодіння майном ОСОБА_15 , який перебував у вказаному приміщенні і в цей час у обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 , та осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та зупинені, і невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на ґрунті конфлікту, виник кримінально протиправний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_15 . Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_15 , обвинувачений ОСОБА_6 , того ж дня, в той же час, перебуваючи за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння умисного тілесного ушкодження потерпілому, разом з обвинуваченим ОСОБА_7 та двома особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та зупинені, та невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, руками, ногами та невстановленими тупими предметами нанесли чисельні удари (точна локалізація та кількість яких невстановлена) у голову та інші частини тіла ОСОБА_15 , спричинивши останньому наступні тілесні ушкодження: синці на перехідному епітелії верхньої та нижньої губ з крововиливами в слизові оболонки, забійну рану - на волосистій частині потилично-тім'яної області справа ("Л"-подібної форми, нерівні, нерівномірно осаднені краї, заокруглені кінці, тканинні перетинки та кровонапливні м'які тканини в дні); садно - в потиличній області справа з гематомою в м'яких тканинах; садно на фоні синця - на спинці носа; синець - на повіках правого ока; синець на повіках лівого ока з розповсюдженням на ліву скроневу область, частково на лобну область зліва та ліву пилину область, та садно на фоні даного синця - на нижній повіці лівого ока; садна - на лобній області зліва; синець на правій боковій поверхні шиї в середній та верхній третинах з розповсюдженням в завушну область, відповідно до ушкоджень крововиливи в м'які тканини; перелом кісток носа з крововиливами в м'які тканини; фрагментарно-уламковий перелом правої тім'яної кістки з розповсюдженням на ліву тім'яну, потиличну та праву скроневі кістки; крововилив над твердою мозковою оболонкою в правій тім'яно-потиличній області, в ділянці фрагментарно-уламкового перелому (епідуральний крововилив об'ємом 5 см. куб.); крововилив під твердою мозковою оболонкою; крововиливи на поверхні та в товщі сірої речовини головного мозку (забої) - на випуклій поверхні скроневої долі, на випуклій поверхні правої потиличної долі з переходом на полюс, на базальній поверхні правої лобної долі, на всьому протязі випуклої поверхні лівої скроневої долі, на випуклій поверхні лівої тім'яної долі; крововилив під м'які мозкові оболонки над обома півкулями головного мозку, більше правої; внутрішньомозкові гематоми в товщі лівої скроневої долі та в товщі лівої тім'яної долі; вторинні крововиливи в товщі підкіркових структур та стовбура мозку; рідка кров в шлуночках головного мозку, які складають єдиний комплекс відкритої черепно-мозкової травми та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя), також прямі переломи 9-12-го ребер справа та 9-11-го ребер зліва по заднім анатомічним лініям, без ушкодження пристінкової плеври, з крововиливами в м'які тканини, які мають ознаки ушкоджень середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я), а також синці - на передній поверхні грудної клітки зліва у верхній третині, на передній поверхні грудної клітки справа; контурні синці (невизначеної форми з вертикальними, паралельними, контурними смугастими елементами) - на задній поверхні грудної клітки справа у верхній та середній третинах; відповідно до ушкоджень крововиливи в м'які тканини; крововилив в клітковину заочеревинного простору зліва; синці - на задній поверхні лівого плеча в нижній третині та на задній поверхні області лівого ліктьового суглоба, на зовнішній поверхні правої гомілки; садно - на задній поверхні області правого ліктьового суглоба; контурні синці (невизначеної форми з вертикальними, паралельними, контурними, смугастими елементами) - на задній поверхні правого плеча в середній та нижній третинах, на лівій боковій поверхні грудної клітки в середній та нижній третинах, на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині; садна - на зовнішній задньо-боковій поверхні лівого стегна у верхній третині, на передній поверхні області лівого колінного суглоба з розповсюдженням на верхню третину лівої гомілки; відповідно до ушкоджень крововиливи в м'які тканини, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Від отриманої відкритої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток основи та склепіння черепа, крововиливів над та під мозкові оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, з розвитком набряку-набухання головного мозку, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_15 помер у відділенні інтенсивної терапії КНП КОР "Київська обласна клінічна лікарня".
За ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 серпня 2022 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 05 серпня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 жовтня 2022 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 листопада 2022 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 23 листопада 2022 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 січня 2023 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 березня 2023 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 03 березня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02 травня 2023 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 12 квітня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 червня 2023 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 серпня 2023 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 02 серпня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 вересня 2023 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 листопада 2023 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 01 листопада 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 грудня 2023 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 27 грудня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 лютого 2024 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 13 лютого 2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 квітня 2024 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 червня 2024 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 липня 2024 року.
До суду надійшло клопотання від прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюстроком на два місяці. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, і підтвердженням цього ризику є те, що відразу після вчинення правопорушень він залишив місце постійного проживання, з 08 квітня 2021 року перебував у розшуку і лише 07 червня 2022 року був затриманий працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді, незважаючи на те, що під час окупації Бучанського району, у тому числі Немішаївської об'єднаної територіальної громади, перебував в селищі Немішаєве та селищі Клавдієво-Тарасове, але самостійно до органу досудового розслідування не прибув; також обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, які є жителями Бучанського району Київської області, в якому проживає ОСОБА_6 , у зв'язку з чим він може шляхом погроз та залякування впливати на цих осіб і примушувати змінювати надані ними показання, що також доводить те, що свідок ОСОБА_16 звернулася із заявою про її допит у якості свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні відповідно до ст. 225 КПК України, оскільки, на її думку, існує небезпека для її життя та здоров'я; крім того він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще триває і всі докази судом не дослідженні; також він може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має постійного місця роботи, у нього відсутнє постійне джерело доходів, за місцем реєстрації він не проживав, розлучений, з сім'єю не проживав. Тому, беручи до уваги особу обвинуваченого, який тривалий час переховувався від органів досудового розслідування, менш суворі запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
В судовому засіданні прокурор Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 клопотання підтримала і викладене підтвердила.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 заперечував проти клопотання прокурора та зазначених ним ризиків, вказавши, що ризики в кожному клопотанні повторюються, і тому вважав за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з відповідною заставою в розмірі 300-400 тисяч гривень.
Обвинувачений ОСОБА_6 також заперечував щодо клопотання прокурора, зазначивши, що він не переховувався від слідства, не чинив тиск і не буде чинити тиск на потерпілих та свідків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію адвоката ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_6 , зазначивши, що ризики нічим не підтверджені і просив змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт або застосувати альтернативний запобіжний захід.
Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_14 підтримала клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заперечувала проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 підтримали позицію свого представника та прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_7 поклався на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 підтримав думку захисників обвинуваченого ОСОБА_6 .
Вислухавши думки учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3)вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12)ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 25 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування або повторного вчинення злочинів".
Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно ст. 178 і ст. 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини суд повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Суд вважає, що в даному випадку продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України і ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Оцінюючи викладене, суд дійшов висновку, що тяжкість і обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який постійного місця роботи і постійного джерела доходу не має, що свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і застосування більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі судового розгляду не зможе забезпечити запобігання цим ризикам та належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому клопотання прокурора необхідно задовольнити і продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визнавати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило смерть потерпілого.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 02 вересня 2024 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.
Головуючий - суддя ОСОБА_17
Члени колегії - судді
ОСОБА_18 ОСОБА_19