Справа № 357/15349/23
Провадження № 2/357/915/24
04 липня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Каплічна Ж. А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У грудні 2023 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 30.01.2004 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося через несумісність характерів та поглядів на сімейне життя, втрати взаєморозуміння і почуттів, сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбно-сімейних відносин, а тому позивач просить шлюб розірвати.
Ухвалою судді від 09.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 08.03.2024 року задоволено клопотання ОСОБА_2 , надано сторонам строк для примирення терміном три місяці (а.с. 27).
Позивач в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви, просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримала, судові витрати залишає за собою.
Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 30.01.2004 року зареєстрували шлюб, у відділі РАЦС Деснянського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 100, від шлюбу мають дітей: повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наведене підтверджується матеріалами справи (а.с.8,9).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо, у подружжя відсутнє взаєморозуміння, існують різні погляди на сімейне життя та життєві цінності. Позивач зазначила, що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить її інтересам, сім'я розпалася остаточно, шлюб існує формально.
Наданий судом строк для примирення подружжя, не надав позитивного результату.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Позивач просила залишити судові витрати за собою.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити « ОСОБА_5 ».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113,115 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 30.01.2004 року у відділі РАЦС Деснянського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 100 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити - « ОСОБА_5 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 / адреса реєстрації: АДРЕСА_1 /
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , / останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 /
Повний текст рішення виготовлено 04.07.2024 року.
Суддя О. Я. Ярмола