Справа № 161/6676/24
Провадження № 2/161/2469/24
(заочне)
01 липня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гринь О. М.,
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач ТзОВ «Коллект Центр» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 жовтня 2020 року між ТзОВ «Інфінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту згідно заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики № 0960911465/1, що акцептована відповідачем 28 жовтня 2020 року року шляхом підписання власним електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України). Відповідно до умов договору позики відповідачу надано кредит у розмірі 4 000 гривень, строк користування кредитом - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом. ТзОВ «Інфінанс» належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти.
16 грудня 2021 року між ТзОВ «Інфінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 16.12.2021, відповідно до якого до ТзОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за Договором позики № 0960911465/1 від 28 жовтня 2020 року.
У свою чергу, ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТзОВ «Коллект Центр» на підставі Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за Договором позики № 0960911465/1 від 28 жовтня 2020 року, що укладений між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
Відповідач свої зобов'язання за Договором позики не виконала. Загальний розмір заборгованості відповідача по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом станом на 15 березня 2024 року відповідно до розрахунку заборгованості становить 114 530,00 гривень. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності ТзОВ «Коллект Центр» вважає за необхідне ставити питання про стягнення боргу в розмірі 48 165,00 гривень, з яких 4 000 гривень - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 44 165,00 гривень - заборгованість за відсотками. Відповідач не повернула отримані кредитні кошти та не сплатила нараховані, відповідно до умов договору, відсотки за користування кредитними коштами.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за Договором позики № 0960911465/1 від 28 жовтня 2020 року в розмірі 48 165,00 гривень, а також судові витрати у справі, що складаються зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 08 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, з повідомленням (викликом) учасників справи.
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до Луцького міськрайонного суду Волинської області не надійшов.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками відповідачу надіслано засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Однак, відповідне поштове відправлення (рекомендований лист) повернувся відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення у цій справі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд установив, що 28 жовтня 2020 року між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0960911465/1 (далі по тексту рішення - Договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит на таких умовах: розмір кредиту - 4 000 гривень, строк кредитування - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом, яка застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Загальна вартість кредиту у грошовому еквіваленті становить 2 100 гривень за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Договір підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (а. с. 6-7).
ТзОВ «Інфінанс» належним чином виконало свої зобов'язання за договором позики, надавши відповідачу грошові кошти, в порядку передбаченому умовами Договору. Квитанцією № 70568549 від 28 жовтня 2020 року підтверджено зарахування 4 000 гривень на карту НОМЕР_1 (а. с. 22).
Суд установив, що 16 грудня 2021 року між ТзОВ «Інфінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 16-12//21, відповідно до умов якого ТзОВ «Інфінанс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром боржників, серед яких право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 0960911465/1 від 28 жовтня 2020 року (а. с. 26-27, 28-30).
10 січня 2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТзОВ «Коллект Центр», у томі числі і за кредитним договором№ 0960911465/1 від 28 жовтня 2020 року, що укладений між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 (а. с. 33-35, 36-37).
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В силу норми ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, згідно п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з розрахунком заборгованості ТзОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 станом на 15 березня 2024 року становить 48 165,00 гривень, з яких 4 000 гривень - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 44 165,00 гривень - заборгованість за відсотками.
Здійснений позивачем розрахунок заборгованості та визначений розмір заборгованості відповідач не заперечила та не спростувала.
Відповідач ОСОБА_1 порушила умови виконання зобов'язання за Договором позики щодо повернення кредиту та сплати процентів у строк, встановлений цим договором, а отже позовні вимоги позивача є підставними та обґрунтованими. Наведені позивачем розрахунки складових заборгованості відповідач не спростувала, доказів сплати суми боргу не надала.
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Коллект Центр» 48165 гривень, з яких 4000 гривень - тіло кредиту, 44 165,00 гривень - відсотки за користування кредитом.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову майнового характеру позивачем ТзОВ «Коллект Центр» сплачено судовий збір у розмірі 3028 гривень (а. с. 1).
Враховуючи висновок суду про задоволення позову з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Коллект Центр» слід стягнути 3028 гривень судового збору.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року, із змінами затвердженими З'їздом адвокатів України 15.02.2019 року.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: Договір про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02 січня 2023 року, укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТзОВ «Колект Центр» (а. с. 49-50); прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» (а. с. 51); заявку про надання юридичної допомоги № 1410 від 07 лютого 2024 року (а. с. 53), згідно з якою ціна з надання усної консультації з вивчення документів - 4000 гривень (2 години вартістю по 2 000 гривень), ціна складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 9 000 гривень (3 години по 3 000 гривень); витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 13 лютого 2024 року, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 13000 гривень (а. с. 51).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Ураховуючи досліджені матеріали справи, беручи до уваги принцип розумності, суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 гривень є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами адвоката у цій справі.
Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об'єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги - як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу. Дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною, типовою та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0960911465/1 від 28 жовтня 2020 року в розмірі 48 165 (сорок вісім тисяч сто шістдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору та 8 000 (вісім тисяч) гривень 20 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», 01133, м. Київ, Мечнікова, 3, оф.306, ЄДРПОУ 44276926;
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Дата складення повного рішення - 01 липня 2024 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду О. М. Гринь