Рішення від 02.07.2024 по справі 161/6106/24

Справа № 161/6106/24

Провадження № 2-др/161/68/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Пушкарчук В.П.

за участю секретаря судового засідання Швед Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2024 року в цивільній справі № 161/6106/24 позовну заяву ТзОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково та вирішено: стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0664143429 від 13.03.2020 року в розмірі 9150 грн., судовий збір в розмірі 381, 71 грн. та 2143 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

03.06.2024 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Солтисюка А.П. про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8739 грн., що становить 87, 39% від 10000 грн. (100% - 12, 61% = 87, 39%). Вартість правничої допомоги згідно відзиву на позовну заяву 10000 грн. До вищевказаної заяви долучені відповідні докази на обґрунтування розміру понесених судових витрат.

24.06.2024 року від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої останній просив відмовити у задоволенні вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу або суттєво зменшити її розмір.

У судове засідання сторони не з'явились.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, зокрема, представник відповідача просить стягнути з позивача понесені витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 8739 грн.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача долучає до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги №50/24 від 07.05.2024 року, копію рахунка № 9 від 07.05.2024 року, копію акта здавання-приймання наданих послуг від 27.05.2024 року.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Виходячи із вимог ст. 137 ЦПК України та з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних із захистом прав та представництвом інтересів відповідача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, кількість судових засідань, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача в сумі 8739 грн., пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 137, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8739 (вісім тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса: 01133, м. Київ, Мечнікова, 3, оф.306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Додаткове рішення у повному обсязі складено 02 липня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук

Попередній документ
120164660
Наступний документ
120164662
Інформація про рішення:
№ рішення: 120164661
№ справи: 161/6106/24
Дата рішення: 02.07.2024
Дата публікації: 05.07.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.07.2024)
Дата надходження: 03.06.2024
Розклад засідань:
25.04.2024 11:30 Луцький міськрайонний суд Волинської області
27.05.2024 11:00 Луцький міськрайонний суд Волинської області
02.07.2024 11:30 Луцький міськрайонний суд Волинської області