Справа № 279/854/23
Провадження №11-кп/801/882/2024
про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 липня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2024 року,
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2024 року клопотання прокурора задоволено оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_3 , судове провадження №279/854/23 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України зупинено до розшуку обвинуваченого, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді кримінального провадження відносно нього.
Ухвала суду щодо дозволу на затримання діє протягом шести місяців з дня постановлення, тобто до 28.11.2024 включно, крім випадків, визначених ч.3 ст.190 КПК України.
В ухвалі суду зазначено, що дана ухвала оскарженню не підлягає.
На етапі перевірки прийнятності апеляційної скарги законним складом суду є суддя-доповідач.
Перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2024 року , вважаю, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою з наступних підстав.
Захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2024 року.
Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно із ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Проте, як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження). Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади».
Згідно ч.2 ст. 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Ухвала Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2024 року про оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_3 до вказаного переліку, який є вичерпним, не входить.
Згідно ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження зокрема у випадку, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Зважаючи на те, що ухвала Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2024 року не входить до переліку тих рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, а апеляційну скаргу повернути особі, що її подала.
Разом з цим, апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити, що заперечення проти таких ухвал відповідно до положень ч. 2 ст. 392 КПК України можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
На підставі викладеного та керуючись ст. 399 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2024 року.
Копію ухвали невідкладно надіслати захиснику ОСОБА_2 разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців до Верховного Суду з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_4