про відмову в передачі справи за підсудністю
26.06.2024
Справа № 522/718/24
Провадження № 2/522/2977/24
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ярема Х.С.
за участі секретаря судового засідання - Кніш Д.Ю.
представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2
розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю.
16.01.2024 ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 . Позивач просить суд стягнути з відповідача 738 252,50 грн., тобто 1/2 частки від отриманих відповідачем від продажу спільної для сторін, як колишнього подружжя, квартири АДРЕСА_1 .
09.02.2024 відкрито загальне позовне провадження.
02.04.2024 представник відповідача заявив клопотання про передачу справи за підсудністю за місцем реєстрації відповідача - АДРЕСА_2 , що відповідає підсудності Добропільського міськрайонного суду Донецької області.
Представник позивача заперечує проти передачі справи за підсудністю, оскільки в даному випадку має місце виключна підсудність за місцем знаходження нерухомого майна. Крім того, позивач відповідач лише зареєстрований за цією адресою, але фактично там не проживає, оскільки продав квартиру в червні 2021. Ці обставини підстверджуються актом голови ОСББ "Уралець" про непроживання відповідача за зареєстрованою адресою та договором купівлі-продажу.
У вирішенні клопотання суд керується наступним.
Згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України за загальним правилом, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 30 ЦПК України передбачає випадки виключної підсудності, які, враховуючи системний аналіз положень ст. 31 ЦПК України, є пріоритетними перед будь-якими іншими правилами підсудності.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Частина 4 статті 263 ЦПК України зобов'язує суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Зі змісту позову бачається, що даний спір стосується прав позивача на отримання грошової компенсації від продажу відповідачем без її згоди другого з подружжя їхнього спільного майна - квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, зважаючи на правила ст. 30 ЦПК України, враховуючи що даний спір стосується як визначення правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з цим нерухомим майном, належним судом для розгляду даного спору є Приморський районний суд м. Одеси.
Керуючись ст.ст. 258-260 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про передачу справи за підсудністю - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 04.07.2024.
Суддя Ярема Х.С.