Справа № 521/3364/24
Провадження № 2/521/3201/24
22 травня 2024 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу,
До суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу та просила стягнути з відповідача на користь неї 3 % річних у розмірі 2 993 (дві тисячі дев?ятсот дев?яносто три) гривні 87 копійок та інфляційні втрати у розмірі 15 197 (п?ятнадцять тисяч сто дев?яносто сім) гривень 73 копійки, а також витрати по сплаченому судовому зборі в розмірі: 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 5000 (п?ять тисяч) гривень 00 копійок.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 08 лютого 2021 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 08/02/2021 про відступлення права вимоги від 08 лютого 2021 року, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором №104782126 від 21.09.2018 року. Позивач звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси з позовною заявою про стягнення боргу а саме: завдані збитки в порядку регресу у розмірі: 31 389 грн. 03 коп.; по сплаченому судовому збору в розмірі: 962 грн. 00 коп.; витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 11 863 грн. 00 коп..
Рішенням Малиновський районний суд міста Одеси від 25 листопада 2021 року цивільний позов позивача до ОСОБА_2 було задоволено повністю. Однак позивачу завдані збитки не були компенсовані ані до розгляду вище згаданої справи, а ні під час її розгляду.
Відтак, з огляду на той факт, що позов до відповідача був поданий 19.09.2021 року, а фактично витрачені кошти в якості судового збору та витрат на адвоката були сплачені позивачем до моменту проголошення рішення по справі то три проценти річних та інфляційні втрати були розраховані за період з 25.11.2021 року по 26 лютого 2024 року.
04 серпня 2022 року приватним виконавцем Цинєвим А.О. було винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 69565397 та 69566092. Станом на час подання даного позову 27.02.2024 року до суду фактично стягнуті кошти з боржника відсутні.
Загальний розмір заборгованості відповідача згідно Рішення суду становить 44214 (сорок чотири тисячі двісті чотирнадцять) гривень 03 коп., позивач приходить до заключення що штрафні санкції буде розраховано виходячи з суми 44214 гривень 03 коп..
В зв?язку з тим, що Відповідач не погашав заборгованості в достатній мірі, Позивач змушений звергатись до суду за захистом свої прав та законних інтересів у спосіб, який передбачений нормами ЦІПК України.
Ухвалою суду від 20.03.2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2021 року по справі №521/10263/21 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу задоволено; стягнуто з Нехру-фаруг ОСОБА_3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 31 389 (тридцять одна тисяча триста вісімдесят дев'ять) гривень 03 копійок, 962 (дев'ятсот шістдесят два) гривень 48 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 863 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривень 80 копійок.
04 серпня 2022 року приватним виконавцем Цинєвим А.О. було винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 69565397 (доступ до виконавчого провадження 3278ГГЕ53Е2) та 69566092 (доступ до виконавчого провадження 63В6ВГ65ВБ4В).(а.с. 13,16)
Станом на 27.02.2024 року фактично стягнуті кошти з боржника відсутні. (а.с. 14-15,17-18)
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
При обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України (постанова Великої Палати Верховного суду від 16 січня 2019 року по справі №373/2054/16-ц).
Нарахування 3% річних та індексу інфляції входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі №6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц дійшла до висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Позивач у позовній заяві вказує, що він має право на стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з дня винесення заочного рішення суду по справі № 521/10263/21 - 25.11.2021 року по день подання даного позову - 26.02.2024 року та надає суду розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних.
Розмір заборгованості відповідно до наданого розрахунку за період з 25 листопада 2021 року по 26 лютого 2024 року складає 2 993 (дві тисячі дев?ятсот дев?яносто три) гривні 87 копійок - 3% річних; 15 197 (п?ятнадцять тисяч сто дев?яносто сім) гривень 73 копійки - інфляційні витрати. (а.с.22)
Наданий позивачем розрахунок суд приймає до уваги, оскільки останній відповідає нормам закону.
За таких обставин, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу.
Статтею 133ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, що підтверджується квитанцією №5523-7191-0532-4182 від 27.02.2024 року.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, на підтвердження чого надав договір про надання правової допомоги № 17 від 10 лютого 2021 року, додаткову угоду №1 до вказаного договору від 27 лютого 2024 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договору від 10 лютого 2021 року, ордер серія АІ № 1543547, квитанцію до прибуткового касового ордера від 27 лютого 2024 року.
Оскільки позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу задоволено в повному обсязі, то вказані суми судового збору та витрат на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 263 - 265, 268, 272, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу - задовольнити.
Стягнути з Нехру-фаруг ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 3% річних у розмірі 2 993 (дві тисячі дев?ятсот дев?яносто три) гривні 87 копійок та інфляційні втрати у розмірі 15 197 (п?ятнадцять тисяч сто дев?яносто сім) гривні 73 копійок.
Стягнути з Нехру-фаруг ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати по оплаті судового збору у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 5000 (п?ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 31 травня 2024 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН