Справа № 522/19526/23
Провадження № 2/521/2503/24
04 червня 2024 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщинита просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк в два місяці, достатній для подання заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини за законом після смерті її мами, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що вона є донькою нині покійної ОСОБА_2 , єдина спадкоємиця за законом, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в тому ж будинку та під?їзді, де проживала її мама. Зазначає, що ОСОБА_2 за життя, була не заміжня. Вказує, що її мама померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якої була хронічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба. Зазначає, що після смерті своєї мами вона сама не змогла впоратись з втратою найдорожчої їй людини, находячись тривало в тяжкому емоційно - виснаженому стані, захворіла та змушена була лікуватися в стаціонарі з діагнозом: гостра, респіраторна, хвороба, важкий перебіг. Хронічний пієлонефрит-загострення, з 29.05.2023р. по 06.06.2023р.. Після виписки їй було важко ходити, тож вона не одразу пішла но нотаріальної контори, щоб прийняти спадщину. 04.08.2023 року вона отримала відмову державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Сальнікової Зої, в якій зазначалося, що ОСОБА_1 пропустила встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк на прийняття спадщини до майна померлої «12» січня 2023 року ОСОБА_2 , тобто до шести місяців, з дня смерті спадкодавця, таким чином вона маєте право звернутися до суду за визначенням додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Відповідні обставини слугували причиною звернення до суду з відповідним позовом.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, просить розглянути справу у відсутності представника позивача, про що надала письмове клопотання.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, повідомлявся заздалегідь належним чином, причини неявки суду не повідомляв.
Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що свідчить відповідне свідоцтво про народження, копія якого міститься в матеріалах справи. (а.с. 6)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в тому ж будинку та під?їзді, де проживала ОСОБА_2 .(а.с. 7 і зворот)
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.01.2023 серія НОМЕР_1 . (а.с. 5)
З наданих матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 за життя була зареєстрована та проживала в квартирі АДРЕСА_2 . (а.с. 74)
Позивач поховала її та сплатила всі необхідні кошти по похованню.
04.08.2023 року ОСОБА_1 отримала від нотаріуса відповідь-відмову за № 4333/02-14 про те, що вона не звернулась до 12 липня 2023 року до нотаріуса, тому необхідно за захистом свого права звертатися до суду, з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується копією листа-відмови, який наявний у матеріалах справи. (а.с.15)
Зокрема позивачу було повідомлено, що Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса отримала заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка зареєстрована до Книги обліку реєстрації спадкових справ за № 2450, на підставі якої було заведено спадкову справу за № 673/2023.
При цьому позивач зазначає, що смерть матері дуже вплинула на неї, так як в неї з матір'ю був дуже тісний зв'язок.
Після смерті мами вона сама не змогла впоратись з втратою найдорожчої їй людини, знаходячись тривало в тяжкому емоційно - виснаженому стані, захворіла та змушена була лікуватися в стаціонарі з діагнозом: гостра, респіраторна, хвороба, важкий перебіг. Хронічний пієлонефрит-загострення, з 29.05.2023р. по 06.06.2023р., що підтверджується відповідними медичними документами.(а.с. 9)
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1268, ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд наголошує, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем в силу прямої вказівки закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.
Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов'язків спадкодавця.
Проте, законодавець допускає можливість існування таких обставин, які перешкоджають волевиявленню спадкоємця на прийняття спадщини у відведений для цього законом строк. За таких обставин не вчинення спадкоємцем дій направлених на набуття спадщини знаходяться поза його волею.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому можливість за домовленістю із спадкоємцями, які прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку і не залежно від поважності причин та тривалості пропуску такого строку,
Якщо ж така згода відсутня, він має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, але при цьому зобов'язаний довести поважність причин пропуску строку.
Відповідно ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, 23.08.2017 року у справі №6-1320цс17.
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Досліджуючи поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач вчасно не звернулася до нотаріальної контори за прийняттям спадщини в зв'язку з об'єктивними, істотними труднощами для неї.
Таким чином, оскільки позивач строк для прийняття спадщини пропустила з поважних причин, позов підлягає задоволенню і визначенням позивачу строку для подання заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2024 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН