Справа № 521/9181/24
Номер провадження:1-кс/521/1683/24
Іменем України
12 червня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання дізнавача СД ВП №3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024167470000211 від 16.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
Дізнавач СД ВП №3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді із клопотанням погодженим з прокурором, в якому просила накласти арешт на посвідчення водія з серією НОМЕР_1 видане 09.06.2023 р. ТСЦ 5141 на ім'я ОСОБА_5 з категорією «В» виявленого та вилученого у ОСОБА_5 15.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданого клопотання стороною кримінального провадження зазначено, що у провадженні СД ВП №3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області знаходиться кримінальне провадження №12024167470000211 від 16.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.05.2024 року до чч ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора 102, про те що під час несення служби за адресою: АДРЕСА_1 , було зупинено, транспортний засіб - автомобіль марки Митсубісі д.н.з НОМЕР_2 під керуванням військовослужбовця ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_5 , який надав посвідчення водія серії НОМЕР_1 з явними ознаки підробки. (ЖЕО 5501)
Відповідно обставин викладених в рапорті заступника командира роти 6 батальйону 2 полку УПП в Одеській області рядового поліції ОСОБА_6 , 15.05.2024 під час несення служби приблизно о 19 год. 50 хв. перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 було встановлено за порушення правил дорожнього руху транспортний засіб - автомобіль марки Митсубісі д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично мешкає: АДРЕСА_2 .
Надалі ОСОБА_5 надав для перевірки посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 09.06.2023 р. ТСЦ 5141 на ім'я водія з категорією «В», яке містило візуальні ознаки підробки.
В подальшому під час перевірки документів та інформації, яка містилась в посвідченні водія серії НОМЕР_1 видане 09.06.2023 р. ТСЦ 5141 на ім'я водія з категорією «В», який був наданий ОСОБА_5 шляхом здійснення перевірки (пошуку) в автоматизованих інформаційних системах НПУ, встановлено, що вказане посвідчення водія зазначеної серії належить іншій особі, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому, зі слів ОСОБА_5 посвідчення водія він замовив собі водійське посвідчення за грошові кошти, яке в подальшому було отримано через поштове відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому можна вважати що посвідчення водія із серією НОМЕР_1 видане 09.06.2023 р. ТСЦ 5141 на ім'я водія з категорією «В» не є чинним або дійсним.
Де власне саме було виготовлене, зроблене або виготовлене водійське посвідчення, йому дійсним невідомо. Під час надання усних пояснень, ОСОБА_5 також повідомив, що за вказане посвідчення водія він сплатив грошові кошти, попередньо надавши власні реквізити у вигляді фотознімку, дати народження, зразку підпису та інше.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Завданням арешту вилученого майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та інше.
Враховуючи, що посвідчення водія з серією НОМЕР_1 видане 09.06.2023 р. ТСЦ 5141 на ім'я ОСОБА_5 з категорією «В» є предметом кримінального правопорушення, існування реальної можливості його втрати, з метою збереження речових доказів, вбачається необхідність накладення арешту на майно.
Встановлено також, що майно, на яке планується накладення арешту, перебувало у користуванні (володінні, розпорядженні) у ОСОБА_5 .
Для встановлення істини з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин по кримінальному провадженню в ході досудового розслідування виникла необхідність в проведені слідчих дій, в тому числі проведенні ряду експертиз без результатів яких неможливо встановити істину по справі.
У зв'язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті посвідчення водія з серією НОМЕР_1 видане 09.06.2023 р. ТСЦ 5141 на ім'я ОСОБА_5 з категорією «В», яке має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Дізнавач в судове засідання по розгляду вказаного клопотання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Розглянувши клопотання, вивчивши надані до клопотання матеріали, вважаю необхідним клопотання задовольнити, з наступних підстав.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що на теперішній час посвідчення водія з серією НОМЕР_1 видане 09.06.2023 р. ТСЦ 5141 на ім'я ОСОБА_5 з категорією «В» виявленого та вилученого у ОСОБА_5 15.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, тобто є доказом кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики зникнення, втрати речових доказів.
Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання дізнавача СД ВП №3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024167470000211 від 16.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія з серією НОМЕР_1 видане 09.06.2023 р. ТСЦ 5141 на ім'я ОСОБА_5 з категорією «В» виявленого та вилученого у ОСОБА_5 15.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити розпоряджатись, користуватись та відчужувати майно на яке накладено арешт.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1