Справа № 521/3160/24
Провадження № 1-кп/521/1344/24
28 травня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024162470000138 від 23.01.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщане, Красноармійського району, Донецької області, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Відповідно до ч.ч. 3, 14 ст. 1 Закону України «Про домашнє насильство, домашнім насильством - є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру; Психологічним насильством - є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи тричі притягнутим до адміністративної відповідальності з обставин спричинення психологічного насильства стосовно своєї дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на шлях виправлення не став, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, продовжив вчиняти психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке виражалось у словесних образах, погрозах, залякуванні, приниженні, що потягло за собою наслідки, у вигляді емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, та завдав шкоди психологічному здоров'ю останньої.
Зокрема, 22 липня 2023 року, 23 липня 2023 року, 13 серпня 2023 року ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, розпочинав конфлікти зі своєю дружиною ОСОБА_5 , відносно ОСОБА_3 , було складено адміністративні протоколи, та в подальшому ОСОБА_3 , був притягнутий рішеннями Малиновського районного суду міста Одеси, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
Так, 03.01.2024 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, розпочав конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_5 та вчиняв психологічне домашнє насильство, що проявилось у словесних образах потерпілої, висловлюванні на її адресу нецензурних слів, принижуванні честі та гідності, погроз, та тим самим завдав шкоди психічному та психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_5 .
Мотив ОСОБА_3 щодо вчинення даного кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_5 полягає у спричиненні останній моральних страждань.
Таким чином, внаслідок своїх злочинних дій, ОСОБА_3 вчинив відносно потерпілої ОСОБА_5 психологічне насильство, що призвело до змін в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявів, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості. У зв'язку із чим, потерпілій ОСОБА_5 завдані психологічні та моральні страждання.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 126-1 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно в нього з дружиною виникають конфлікти в ході яких він на адресу ОСОБА_5 висловлювався нецензурною лайкою, принижував її. Після чого, за викликом ОСОБА_5 приїжджала поліція. У скоєному щиро покаявся.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглянув справу відповідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому засіданні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.
З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_3 за встановлених судом обставин за ст. 126-1 КК України, умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо дружини, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, та його винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення вважає доведеною.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення (яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином), особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд враховує, повне визнання обвинуваченим вини та щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 має місце реєстрації та проживання, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, фактично спричинені наслідки злочину, критичне відношення винного до вчиненого, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді пробаційного нагляду, з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1-3 ч.2 ст. 59-1 КК України та застосуванням заходів, передбачених ч.1 ст. 91-1 КК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Речові докази відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 5, 59-1, 65, 91-1 КК України, ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Згідно ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Застосувати до ОСОБА_3 обмежувальні заходи строком 3 (три) місяці, передбачені пунктами 1, 4, 5 ч.1 ст. 91-1 КК України у вигляді:
- заборони перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_5 , яка постраждала від домашнього насильства;
- заборони листування, телефонних переговорів з ОСОБА_5 , яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
- направлення для проходження програми для кривдників.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1