Ухвала від 04.07.2024 по справі 947/19033/24

Справа № 947/19033/24

Провадження № 2/947/4253/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04.07.2024 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ошарін Д.С. звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про захист прав споживачів, в якій просить звільнити позивача від сплати судового збору згідно ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»; визнати виконавчий напис, зареєстрований Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 04.10.2019 року у реєстрі за № 2818 таким, що не підлягає виконанню.

З метою з'ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) позивача та відповідача судом в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України було направлено запити до відділу адресної довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно відповіді відділу адресної довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 04.07.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Київського району м.Одеси.

Відповідно до ст.28 ЦПК України визначено підсудність за вибором позивача, зокрема позови про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання /перебування/ позивача або за місцем його виконання (ч.12 вказаної статті).

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали на предмет відкриття провадження по справі, суддя приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.

Як вбачається, вказану позовну заяву сформовано в системі «Електронний суд», тому законодавством передбачено вимоги для подання позові в електронному вигляді.

Згідно з ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Крім того, позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Відповідно до частини першої статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи.

Проте, в порушення вимог ч.3 ст.175 ЦПК України представником позивача не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.

Також, абзацем другим частини першої статті 177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак, до позовної заяви надано докази надсилання сторонам позовної заяви, ордеру та додатків, проте відсутній опис усіх копій документів/додатків/, які додано до позову та надіслано сторонам.

Представником позивача адвокатом Ошаріним Д.С. подано позов про захист прав споживачів, в прохальній частині позову заявлено вимогу про визнання виконавчого напису, зареєстрованого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 04.10.2019 року у реєстрі за № 2818 таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду позивач судовий збір не сплатив та в позові послався на ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» та постанову Верховного суду № 743/1481/21 від 19.10.2022 року.

Відповідно до п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р .«Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

У частині третій статті ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 743/1481/21 зазначається, що при стягненні за виконавчим написом нотаріуса боржник не позбавлений права на захист своїх прав. Стягнення провадиться в рамках виконавчого провадження, яке дозволяє боржнику користуватися правом захисту, в тому числі судового. Предметом позову в таких справах є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред'явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також, у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що споживач, який звернувся до суду з позовом про захист своїх прав, звільнений від сплати судового збору як за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, так і на наступних стадіях цивільного процесу.

Проте, суд вважає, що даний позов не пов'язаний з порушенням прав споживача, оскільки представник позивача не зазначив жодних доводів та доказів того на які саме потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб, в чому полягало порушення прав позивача як споживача.

Суд зазначає, що Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання та обслуговування кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки, тощо, які передують укладенню договору.

Отже, для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача фінансових послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак, в даному випадку предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, які виникли з приводу вчинення приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. виконавчого напису, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, однак у подальшому за заявою стягувача АТ КБ «Приватбанк» виконавчий лист було повернуто, проте відкрито провадження з приводу стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, однак це не відносини, які виникли з приводу надання позивачу кредиту, у позові не зазначено в чому полягає порушення прав

позивача, саме як споживача фінансових послуг.

Тому доводи представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору з покликанням на ч.3 ст.22 Закон України«Про захист прав споживачів» є помилковими, внаслідок чого відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Крім того, висновок про те, що не до усіх позовів про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню застосовується ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», також підтверджується ухвалою Верховного суду від 27.05.2021 у справі №320/10834/18, провадження 61-7345ск21.

Таким чином, позивачем при зверненні до суду не доведено порушення його прав, як споживача в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування положень ст. 22 вказаного Закону.

Згідно з ч. 2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024рік» розмір прожиткового мінімуму у 2024 році становить на одну особу в розрахунку на місяць із 1 січня 3028 гривень.

Отже, за подання даного позову до суду, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за наступними реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів: ГУК в Од. обл./Київський район/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) -37607526; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA758999980313171206000015756 , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, суд зауважує про те, що у позові зазначено вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, однак фактично предметом спору є наявність відкритого виконавчого провадження № 72445887 від 04.08.2023 року, по якому стягувач Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) подав заяву про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 802664,84 грн. та накладено арешт на майно.

Суд роз'яснює, що у разі незгоди позивача з діями державного виконавця справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання інших органів, належать до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, оскільки позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про захист прав споживачів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гниличенко М. В.

Попередній документ
120164025
Наступний документ
120164027
Інформація про рішення:
№ рішення: 120164026
№ справи: 947/19033/24
Дата рішення: 04.07.2024
Дата публікації: 05.07.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (31.07.2024)
Дата надходження: 17.06.2024
Предмет позову: про захист прав споживачів