Справа № 674/1403/23
Провадження № 1-кп/674/26/24
04 липня 2024 рокум.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дунаївці кримінальне провадження відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023242000000938 від 17.06.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лисець Дунаєвецького району Хмельницької області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні нікого не має, не інваліда, депутатом не обирався, не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення за ст.336 КК України;
ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20 травня 2023 року об 12 годині 23 хвилини в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 особисто ознайомився зі змістом повістки про призов та власноручно засвідчив своїм підписом про отримання повістки про його виклик на 15 годину 00 хвилин 29 травня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину, а також, про встановлену Законом відповідальність про неявку.
Однак, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, всупереч ст. 65 Конституції України, п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, та Указу Президента України від 01.05.2023 №255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», п.1 додатку 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 07.12.2016, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з'явитись о 15:00 год. 00 хв. 29 травня 2023 року в ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби у зв'язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, умисно не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про причину неявки не повідомив, тобто, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
В процесі судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе в інкримінованому йому злочині визнав, проте з обставинами, викладеними в обвинувальному акті погодився не повністю, отже фактично вину визнав частково. Зокрема, пояснив суду, що йому на 29 травня 2023 на 15 годину дали бойову повістку за якою він був зобов'язаний з'явитись у воєнкомат в м.Дунаївцях.Обвинувачений з'явився, але пізно, та не зайшов в приміщення, бо думав, що заберуть, хотів, щоб йому зробили додаткове обстеження, оскільки не працює половина руки. Про причини неявки до ТЦК в той день нікого не повідомляв. 20 травня 2023 проходив медичну комісію у м.Кам'янець-Подільський, куди привезли на «бусі» з м.Дунаївці працівники Дунаєвецького ТЦК, завели у приміщення, де сиділи лікарі та написали ОСОБА_4 , що він здоровий. Обвинуваченого на комісії ніхто не слухав, за 2 хвилини пройшов вказану комісію. Повідомляв травматологу, що на правій руці має порізані сухожилля, тому не може робити фізичну роботу будучи на військовій службі. Акт військово-лікарської комісії підписав без зауважень, оскільки все відбулось дуже швидко.
Незважаючи на часткове визнання вини, оцінивши доводи обвинувачення та захисту, висновок суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, ґрунтується на сукупності наведених нижче доказів, досліджених судом.
Так, свідок ОСОБА_6 надав показання суду, що станом на 29 травня 2023 року він був працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаді помічника чергового та знаходився на чергуванні з 08 години ранку 29 травня 2023 року до 08 години ранку наступного дня. ОСОБА_4 в цей день мав з'явитись до РТЦК по повістці на відправлення на 11 год. ранку, але не з'явився до кінця дня. Було складено акт про його неявку.
Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що станом на 29 травня 2023 року перебував на посаді чергового ІНФОРМАЦІЯ_4 , та весь день був на посту. ОСОБА_4 на цей день було вручено бойову повістку, по якій він не з'явився. Якби обвинувачений прийшов, то був би записаний у книзі відвідувачів. Коли людина не прибуває до військомату, складається акт. У зв'язку з неявкою ОСОБА_4 складено акт.
Також, вина обвинуваченого підтверджується дослідженими судом письмовими доказами:
- даними витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні за №12023242000000938 від 17.06.2023 року, від 28.08.2023, 19.06.2023 03.07.2023, де містяться інформація про внесення відомостей до ЄРДР по факту ухилення від призову на військову службу військовозобов'язаного ОСОБА_4 за правовою кваліфікацією ст.336 КК України (а.п. 1-3, 9,12);
- повідомленням про кримінальне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.06.2023 №5/1228, про порушення військовозобов'язаним ОСОБА_4 законодавства та ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (а.п. 15-17);
- копією витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29.05.2023 №133, згідно якого солдата запасу ОСОБА_4 вважати таким, що не прибув на відправку з невідомих причин (а.п.18);
- копією облікової картки солдата ОСОБА_4 з відміткою про придатність до військової служби (а.п.19);
- копією витягу з книги обліку відвідувачів, з якого вбачається, що 20.05.2023 ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.20-21);
- копією довідки військово-лікарської комісії від 22.05.2023 №100, згідно якої ОСОБА_4 здоровий та придатний до військової служби (а.п.22);
- копією розписки про отримання повістки від 20.05.2023 року на ім'я ОСОБА_4 з підписом останнього про необхідність прибуття на 15 год. 29.05.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.п.23);
- копією аркуша про доведення вимог законодавства про військовий обов'язок та військову службу від 20.05.2023 до ОСОБА_4 щодо адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення військового обліку з його підписом (а.п. 24);
- копією акту про неявку на призов ОСОБА_4 від 29.05.2023, згідно якого останній не з'явився для призову 29.05.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про причини неявки не повідомив, підтверджуючих документів поважності неявки не подав (а.п.25);
- копією рапорта начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.05.2023 про те, що ОСОБА_4 не з'явився на збірний пункт у час та дату, зазначені в отриманій ним повістці, а саме 29.05.2023 о 15:00 год. (а.п.26);
- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 14.07.2023, відповідно до якого вилучено такі документи: копію книги обліку відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_6 , оригінал облікової картки ОСОБА_4 , оригінал картки обстеження та медичного огляду №700, оригінал довідки ВЛК №100, оригінал розписки про отримання повістки від 20.05.2023, оригінал акту доведення вимог законодавства, оригінал витягу з наказу від 29.05.2023 №133, оригінал акту про неявку за повісткою про призов від 29.05.2023, оригінал рапорту про неявку на збірний пункт, долучено до матеріалів кримінального провадження (а.п. 31-33) та оглянуто згідно протоколу огляду доказів від 14.07.2023, яким вказані документи визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження (а.п. 34).
У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).
Жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Вищезазначені докази узгоджуються між собою, є логічними та відтворюють реальні обставини події, що мали місце, не викликають сумнівів у своїй допустимості належності та достовірності, а у своєму взаємозв'язку - доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, поза розумним сумнівом.
У зв'язку з наведеним вище, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого в судовому засіданні доведена, та його дії правильно кваліфіковано за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 336 КК України(ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара,для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов'язаного до такого місця.
Відповідно до п. 69 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого Постановою КМУ від 21 березня 2002 р. N 352, відповідно до результатів медичного огляду призовника, його особистих якостей, рівня освіти, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім'ї районна (міська) призовна комісія виносить одне з рішень про: придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його у військову частину
Відповідно до п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 N 40, постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Судом встановлено, що 20.05.2023 ОСОБА_4 пройшов ВЛК та визнаний придатним до військової служби (підтверджується відповідною довідкою ВЛК), однак на 15:00 год. 29.05.2023 за повісткою з наказом з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з'явився, про причини неявки не нікого не повідомляв.
В судовому засіданні обвинувачений вказав, що не прибув до приміщення РТЦК, оскільки бажав пройти додатковий медичний огляд, проте реальних дій, які би свідчили про таке бажання не вчинив, не звертався в судовому або адміністративному порядку з питання оскарження висновку ВЛК як під час досудового розслідування, на під час судового розгляду кримінального провадження. За таких обставин суд вважає, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини, пов'язані із станом здоров'я ОСОБА_4 , які б з об'єктивних причин унеможливлювали виконання обвинуваченим військового обов'язку.
При призначенні ОСОБА_4 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ст.336 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.
Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, також суд враховує обставини та характер вчинення правопорушення, зокрема, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України та в умовах збройної агресії з боку іншої держави, захист Вітчизни набуває особливого значення, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав частково, не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, дітей не має. З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній.
Обставин, які пом'якшують його покарання, згідно ст. 66 КК України суд не знаходить.
Так, суд не вбачає підстав для врахування пом'якшуючої обставини - щирого каяття обвинуваченого, який заявив про це у судових дебатах. Так, щире каяття це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину. Під час розгляду даного кримінального провадження обвинувачений визнав факт вчинення кримінального правопорушення, але з наданих ним показань відсутнє ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні обвинуваченого виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.
Суд також критично ставиться до твердження захисника, яке він висловив у судових дебатах, про необхідність врахування як пом'якшуючої обставини активного сприяння розкриттю злочину, проте така обставина означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином, повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність, проте в ході розгляду даного кримінального провадження таких дій обвинуваченим вчинено не було.
Обставин, які обтяжують його покарання, згідно ст. 67 КК України суд не знаходить.
Згідно з частиною другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Тобто, наслідки ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в умовах збройної агресії проти України, через покарання, повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Керуючись вимогами кримінального закону про те, що винній особі має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 є особою, виправлення якої повинно відбуватися лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті 336 КК України, без застосування вимог ст. 75 КК України. Саме реальне покарання у виді позбавлення волі за вчинене кримінальне правопорушення гарантуватиме належне реагування на загрозу національній безпеці держави.
На думку суду та у відповідності до ст. 50 КК України, саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також усуне хибне припущення про те, що можна ухилитися від конституційного обов'язку по захисту Вітчизни і реального покарання за таких обставин не понести.
Будь-яких законних підстав для призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, судом не встановлено, оскільки у кримінальному провадженні не встановлено наявність пом'якшуючих покарання обставин, які, з урахуванням особи винного та інших обставин кримінального провадження, істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні судом не застосовувався і клопотання щодо застосування обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у вид 3 (трьох) років позбавлення волі.
Початок строку відбування ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 покарання відраховувати з дня його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Речові докази:
Облікову картка солдата ОСОБА_4 ; картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_4 №776; д?овідку військово-лікарської комісії ОСОБА_4 №100; розписку ОСОБА_4 про отримання повістки від 20.05.2023; аркуш доведення вимог законодавства; витяг із наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) N?133 від 29.05.2023; акт про неявку за повісткою про призов ОСОБА_4 ; рапорт начальника першого відлілу ІНФОРМАЦІЯ_5 про неявку ОСОБА_4 на збірний пункт; копію Книги обліку відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, повернути володільцю - ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишивши в матеріалах кримінального провадження їх копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Засудженому, прокурору, вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1