Справа №954/972/21 н/п 2/766/7731/24
"04" липня 2024 р.
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департамент патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
Представник Департамент патрульної поліції звернулась до Херсонського міського суду Херсонської області із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції завдану майнову шкоду в сумі 171701,62грн. та судові витрати в розмірі 2575,52грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надала заяву про розгляд справи без її участі, просила вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи без його участі та надав відзив в якому просив відмовити в задоволенні пазових вимог, крім того зазначив, що позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та просить закрити провадження по справі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає закриттю з наступних підстав.
Судом встановлено, позивач працював в Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №178 о/с від 14.03.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області.
Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).
Статтею 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Стаття 60 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Натомість, пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 4 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічновладні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
За п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відповідно до частини четвертої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави
П.п. 1, 2 ч. 1ст. 19 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи слідує, що спір між сторонами виник з приводу завдання діями відповідача матеріальної шкоди державі на суму 171701,62 грн під час перебування на посаді поліцейського (інспектора взводу №1 роти №» 3 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП лейтенантом поліції), що відноситься до публічної служби. Зокрема, під час виконання службових обов'язків, вчинивши ДТП та пошкодивши службовий автомобіль, Відповідач завдав шкоду державі в особі Департаменту патрульної поліції. Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №813/1045/18: «за наслідками розгляду справи № 818/1688/16 (постанова від 5 грудня 2018 року) Велика Палата Верховного Суду з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень, відступила від висновку, викладеного, зокрема, у постанові від 20 червня 2018 року у справі №815/5027/15 виходячи з таких міркувань.
У випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/ посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 січня 2020 року по справі №813/1045/18, дійшла висновку, що спір у справі щодо відшкодування державі в особі військової частини шкоди, завданої відповідачем шляхом втрати майна під час здійснення ним повноважень, пов'язаних з проходженням військової (публічної) служби, є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
Так, згідно позицій постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №813/1045/18 у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи, що спірні правовідносини стосуються проходження позивачем публічної служби, між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, за таких обставин провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. ст. 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд-
Провадження у цивільній справі за позовом Департамент патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - закрити.
Роз'яснити позивачу право звернення з вказаними вимогами до Херсонського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду.
У разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
СуддяО. І. Кузьміна