Справа №766/6266/24
н/п 3/766/5219/24
02.07.2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління Патрульної поліції в Херсонській області, передбачені ч. 1 ст.173-2, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого,-
ОСОБА_1 , 20.04.2024 року близько 19:10 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного, економічного та психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, забирав ключів та мобільний телефон, а також вдарив по обличчю, чим завдав останній фізичного та душевного болю.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного, економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, ОСОБА_1 , 20.04.2024 року о 20:00 год перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці: біля буд. № 82-а по вул. Шовкуненка висловлювався нецензурною лайкою в бік перехожих та співробітників поліції, чим порушив громадський спокій та порядок.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 у судові засідання призначені 13.05.2024 р., 17.06.2024 р., 02.07.2024р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про отримання судових повісток за допомогою sms-повідомлення, розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада; про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без виправних зволікань) судового захисту.
В понятті «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушення ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003 року).
Протоколи про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , ( від підпису відмовився), отже, останньому було відомо про існування судових проваджень відносно нього. Проте, зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатися про стан судових проваджень, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 991510 від 20.04.2024 року відносно ОСОБА_1 у якому викладено обставини вчиненого адміністративного правопорушення;
- копією термінового заборонного припису Серія АА № 428781 від 20.04.2024 р., кривдник: ОСОБА_1 , постраждала особа: ОСОБА_2 ;
-заявою ОСОБА_2 від 20.04.2024 р., яка просить прийняти міри до ОСОБА_1
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.04.2024 р., відповідно яких її співмешканець ОСОБА_1 під час конфлікту вдарив її по обличчю, почав виганяти з квартири, забрав ключі та телефон, коли вона намагалась зателефонувати на лінію 102;
- формою оцінки ризику вчинення домашнього насильства від 20.04.2024 р., згідно якої кривдник має середній рівень небезпеки;
- рапортом від 20.04.2024 р., відповідно якого в результаті перевірки інформації, викладеної в матеріалах зареєстрованих в журналі ЄО Херсонського РУП 20.04.2024 р. за № 6697 виявлено факт домашнього насильства.
за ст. 173 КУпАП
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №114909 від 20.04.2024 року, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- протоколом АЗ № 028803 від 20.04.2024 р. про адміністративне затримання ОСОБА_1 ;
- рапортом.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 173-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є вчинення насильства в сім'ї, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII (далі - Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків (ч. 1 ст. 5 Закону).
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, згідно яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наведене вказує, що ОСОБА_1 своїми діями демонстрував неповагу до суспільного порядку, а також байдуже ставився до законів і встановлених правил поведінки.
Докази, яким надано під час судового розгляду оцінку, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, а тому вказують на наявність в діях останнього адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ст. 173 КУпАП.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 , вчинив декілька адміністративних правопорушення, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених а саме: ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, та приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у вигляді, що відповідає санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, яке, на думку суду, є достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 33,36, 40-1, ст. 173, ч. 1 ст. 173-2, ст.ст.250-252, 283, 284 КУпАП -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та у відповідності до ст. 36 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
(Номер рахунку(IBAN): UA668999980313010106000021451, Одержувач-ГУК у Херсонській обл./Херсонський район 21081100, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) -37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованогона користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
(Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку прим усового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СуддяВ. Е. Дорошинська