Справа № 950/1477/24
Провадження № 2-о/950/88/24
03 липня 2024 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Косолапа В.М., присяжних Нагиби А.М., Прокопченко Н.А.
за участі секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,
заявника ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 - адвоката Думал О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Лебедин клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування виконавчого комітету Лебединської міської ради, ОСОБА_3 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки,
У провадженні суду перебуває вищевказана справа. У своїй заяві ОСОБА_1 просить визнати його матір - ОСОБА_3 недієздатною та призначити його її опікуном.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 хворіє на психічне захворювання - розлади особистості органічного ґенезу, виражені інтелектуально-мнестичні розлади, що підтверджено довідкою психіатра. У зв'язку із цим ОСОБА_1 просив призначити судово-психіатричну експертизу та визначити психічний стан ОСОБА_3 , з'ясувати чи здатна остання усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У судовому засіданні заявник та його представник подане клопотання підтримали, зазначили, що відомості про психічний стан ОСОБА_3 підтверджуються виписками лікарів невролога та психіатра, які вони надали у судовому засіданні.
Представник ОСОБА_3 проти призначення експертизи не заперечувала. Представник виконавчого комітету просив справу розглянути без його участі.
Заслухавши пояснення заявника та його представника, думку представника ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 297 ЦПК України у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Таким чином судово-психіатрична експертиза може бути призначена у випадку наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я особи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звернувшись до суду, на підтвердження обставин наявності психічного захворювання у його матері, заявник надав лише довідку психіатра від 10.05.2024 № 321 у якій зазначено, що ОСОБА_3 оглянута лікарем психіатром та їй встановлено певний діагноз.
Суд зазначає, що сама лише довідка лікаря психіатра не може бути достатніми даними в контексті ч. 1 ст. 298 ЦПК України, які б підтверджували психічний розлад ОСОБА_3 .
Зокрема відсутні відомості про історію хвороби ОСОБА_3 , її лікування в певних закладах психіатричної допомоги, період початку хвороби та її перебігу, тяжкість захворювання, призначене лікування та його наслідки тощо.
Суд зазначає, що об'єктивні дані на підтвердження таких обставин в матеріалах справи відсутні, заявником та його представником суду надані не були.
Так, Закон України «Про психіатричну допомогу» визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов'язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Системний аналіз ч. 1 ст. 298 ЦПК України та ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» свідчить про те, що психічне здоров'я особи не може бути поставлене під сумнів без наявності для того обґрунтованих підстав.
Так, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачає, що діагноз психічного розладу встановлюється відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів діагностики та Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті, прийнятих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я для застосування в Україні. Діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних із станом її психічного здоров'я.
Забороняється визначати стан психічного здоров'я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно (частина 3 статті 7).
Частина 1 ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачає, що психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання.
За частиною 3 вищевказаної статті психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи (частина 4).
Також, частина 6 ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачає, що у невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною. У цих випадках рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром самостійно і психіатричний огляд проводиться ним негайно.
Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону дані психіатричного огляду з висновком про стан психічного здоров'я особи, а також причини звернення до лікаря-психіатра та медичні рекомендації фіксуються у медичній документації.
Так, представником заявника було надано виписку із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 від 19.06.2024 у якій зазначено, що остання перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2023 року, приймала амбулаторне підтримуюче лікування, стан без змін, стаціонарно в психіатричних закладах не лікувалась.
Суд зазначає, що в даному випадку невідомо у зв'язку із чим проведено огляд ОСОБА_3 у 2024 році, а саме за шість днів до моменту звернення до суду. Матеріали справи не містять відомостей про тяжкість стверджуваного психічного розладу ОСОБА_3 , відомості про те чи мали місце випадки вчинення нею дій, які становили небезпеку для неї чи оточуючих, відомості про те, що вона неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби, завдає шкоди своєму здоров'ю.
Надана виписка також не містить висновку про потребу ОСОБА_3 у лікуванні з огляду на можливий психічний розлад.
Також відсутні відомості про те, чи надавала ОСОБА_3 усвідомлену згоду на проведення її огляду психіатром, а також чи була письмова заява відповідних осіб на проведення огляду ОСОБА_3 та які причини огляду в ній зазначені.
Зокрема суд враховує ту обставину, що за її особистою заявою 10.05.2024 (в день огляду психіатром) ОСОБА_3 на підставі самостійно поданої нею заяви, отримала витяг з Реєстру територіальної громади про місце її реєстрації. Довідка видана виконавчим комітетом Лебединської міської ради (а.с. 8).
Крім того, суд враховує, що у січні 2018 року ОСОБА_3 зареєструвала право власності на земельну ділянку, що свідчить про відсутність у останньої будь-яких проблем із психічним здоров'ям у більш ранній період.
Заявником також не надано відомостей про медичну документацію ОСОБА_3 , яка б формувалася психіатром як до так і після її огляду.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_1 з огляду на його необґрунтованість.
Керуючись ст. ст. 105, 260, 261, 298 ЦПК України, суд
У задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування виконавчого комітету Лебединської міської ради, ОСОБА_3 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки - відмовити.
Повний текст ухвали складено 04.07.2024.
Суддя Вадим КОСОЛАП
Присяжні Алла НАГИБА
Наталія ПРОКОПЧЕНКО