465/4522/23
1-кп/465/576/24
судового засідання
03.07.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 травня 2023 року за №12023141370000356 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст.190, ч.2 ст190 КК України,
встановив:
у провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 травня 2023 року за №12023141370000356 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст.190, ч.2 ст190 України.
У межах даного кримінального провадження щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави, строк дії якого неодноразово продовжено.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, які стали причиною обрання такого запобіжного заходу, зазначивши, що ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали і продовжують мати місце на сьогоднішній день.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, зазначених у клопотанні.
Обвинувачений в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.
Згідно з приписами ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.
При вирішенні питання продовження строку дії, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що судовий розгляд не завершився, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати, оскільки з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, з огляду на високу вірогідність переховування від суду, підтверджує наведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Суд також бере до уваги відсутність місця роботи та доходів в обвинуваченого, його стан здоров'я, який є задовільним, відсутність міцних соціальних зв'язків ( обвинувачений не є одруженим).
З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , суд доходить висновків про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_4 та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням відповідного строку.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації в Одеській області, з огляду на відсутність міцних соціальних зв'язків, та з підстав, які зазначені вище.
Щодо погіршення стану здоров'я, на яке посилається обвинувачений, то стороною захисту не надано жодних даних з цього приводу.
На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи обвинуваченого, обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального становища обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд -
постановив:
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_4 у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720,00 гривень.
Обвинувачений, інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною ним періодичністю;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає/зареєстрований без дозволу суду;
-повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному
провадженні;
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші
документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії ухвали - до 31 серпня 2024 року.
В задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 03 липня 2024 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1