465/9133/23
2/465/1258/24
Іменем України
03.07.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої-судді Мигаль Г.П.
за участю секретаря судового засідання Титикайла І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Волинської Людмили Василівни про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк у два місяці з дня набрання даним рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті троюрідної сестри ОСОБА_2 , померлої в жовтні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивує тим, що вжовтні 2019 року у віці 69 років померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21.05.2020 року Франківським районним у місті Львові ВДРАЦС ЗМУМЮ (м.Львів). Позивач та ОСОБА_2 були троюрідними братом та сестрою. Всі необхідні дії та витрати по похованні останньої Позивач взяв на себе, та в подальшому отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , дана квартира належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 від 08.10.1996 року, виданого виконкомом Львівської міської ради народних депутатів, згідно з розпорядженням за № 714, та на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.10.2000 р. № 3-1753, посвідченого П'ятою Львівською державною нотаріальною конторою, що підтверджується інформацією з ОКП БТІ та ЕО» та інформаційною довідкою з ДРРП на НМ. 21.05.2020 року. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Волинської Л.В. із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 . Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено з підстав відсутності підтвердження родинних стосунків між ним та ОСОБА_2 , та пропущенням шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини. Оскільки документальних доказів родинних стосунків між ОСОБА_2 та Позивачем не збереглось, останній звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з заявою про встановлення факту родинних відносин, де рішенням від 01.09.2023 року у справі 675/2070/22 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка померла в жовтні ІНФОРМАЦІЯ_1 є троюрідною сестрою ОСОБА_1 . Відтак позивач є єдиним спадкоємцем покійної ОСОБА_2 , який звернувся із заявою про прийняття спадщини, та такому спадкоємцю було відмовлено в отриманні такої з причин недоведеності родинних стосунків та пропуску шестимісячного строку на отримання спадщини. Крім того додав, що згідно зі свідоцтвом про смерть, покійна ОСОБА_2 померла в жовтні 2019 року, а позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса 21.05.2020 року, тобто з порушенням строку прийняття спадщини приблизно на один місяць. Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини невідкладно, після отримання свідоцтва про смерть, але в силу вищевикладених обставин не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину, що в свою чергу змусило останнього звертатись до суду з заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини. З огляду на зазначене просив позовну заяву задовольнити, визначити йому додатковий строк в два місяці з дня набрання законної сили судового рішення, для прийняття спадщини після смерті троюрідної сестри ОСОБА_2 , померлої в жовтні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача в судовому засідання позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.
Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позову заперечила. Покликалась на те, що позов про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини не підлягає до задоволення, так як не є підставою для встановлення додаткового строку на прийняття спадщини необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця. У постановах від 11 листопада 2020 року по справі № 750/262/20, від 13 грудня 2018 року по справі № 459/295/16-ц та від 11 липня 2018 року по справі № 381/4482/16-ц ВС вказав, що за відсутності у спадкоємця перешкод для подання заяви, якщо він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. До відповідного висновку дійшов і Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року по справі № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року по справі № 6-85цс12. Таким чином, незнання про смерть спадкодавця як причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки сама по собі ця обставина без встановлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку. Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини; необізнаність особи про наявність спадкового майна; похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю); невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування у депресії у зв'язку зі смертю спадкодавця. Крім того, позивач, мотивуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, посилається на оголошений карантин. Проте надані позивачем докази щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з введеними карантинними обмеженнями не є об'єктивними і переконливими доказами, оскільки охоплюють лише частину строку, встановленого на прийняття спадщини. Так, спадщина відкрилась у жовтні 2019р., а останнім днем звернення до нотаріуса із заявою було в квітні 2020 року. При цьому береться до уваги, що постановами КМ України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин. Однак, позивачу не завадили карантинні обмеження, щоб приїхати до Львова у травня 2020 році коли діяли карантинні обмеження. Просила відмовити у задоволенні позову. Крім того подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Волинська Людмила Василівна в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Суд постановив розгляд справи провести за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновків, що позов необхідно задовольнити, виходячи з таких підстав.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновків, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що в жовтні2019 року померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21.05.2020 року Франківським районним у місті Львові ВДРАЦС ЗМУМЮ (м.Львів).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно - квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1
ОСОБА_2 була троюрідною сестрою ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01.09.2023 року у справі 675/2070/22
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
Відповідно до частини 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Позивач звернувся до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини за законом 21 травня 2020 року.
21 травня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Волинською Л.В. позивачу відмовлено у реалізації права на спадкування, оскільки останній пропустив строк, встановлений ст.1270 ЦК України, для подання заяви про прийняття спадщини, а саме шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини.
Згідно п.24 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду України 26.09.2012 року по справі №6-85цс-12 зазначається, що правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду України від 6 лютого 2013 року у справі 6-167цс12, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежало виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийнята спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Суд враховує постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.10.2021 року у справі № 953/8112/20 де зазначено наступне.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» 3 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин.
Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.
Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті матері.
Відтак однією з поважних причин неподання своєчасно заяви про прийняття спадщини, суд касаційної інстанції зазначає запровадження карантину в державі в період з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року.
Той факт, що на території України з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 було запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а карантинні заходи спричинили свідчить про об'єктивну неможливість та наявність перешкод у позивача для вчинення ним дій по поданню до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України.
Суд також бере до уваги ту обставину, що час смерті ОСОБА_2 (жовтень 2019 року) встановлено після спроведення судово-медичного розтину трупа та відібрання необхідних зразків з метою здійснення лабораторних досліджень у травні 2020 року, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видано 21.05.2020 року, а отже існували об'єктивні перншкоди для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки свідоцтво про смерть було видано лише 21.05.2020р. і позивач звернувся в той же час до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. З огляду на відсутність свідоцтва про смерть ОСОБА_2 позивач був позбавлений можлвості звернутись в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини раніше. Беручи до уваги, що пропущення позивачем строку для прийняття спадщини сталося з поважної причини, суд вважає, що йому необхідно визначити додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, враховуючи вищенаведені доводи та мотиви, суд дійшов висновків, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Волинської Людмили Василівни про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті троюрідної сестри ОСОБА_2 , яка померла у жовтні 2019 року тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Волинська Людмила Василівна, адреса: 79044, м. Львів, вул. Ак.Сахарова, буд. 15/2.
Повне рішення складено 03 липня 2024 року.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.