Справа № 457/974/24
провадження №2-а/457/10/24
18 червня 2024 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Грицьківа В.Т.
секретар судового засідання Ринда О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
за участю позивача ОСОБА_1
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовна заява мотивована тим, що постановою серія ЕНА № 2148492 від 14.05.2024 року його було притягнуто адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП, а саме що він керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії. Коли працівники поліції звернулись до нього він стояв поблизу автомобіля і аж ніяк не міг керувати транспортним засобом. Більше того в оскаржуваній постанові зазначено, що він керував транспортним засобом у м. Стебник хоча 20.05.2024 року він навіть не був у м. Стебник. Працівники поліції спілкувались з ним на автозаправній станції у с.Болехівці вулиця Трускавецька, буд. 1, (розвилка Львів- Трускавець і Дрогобич-Стебник).
Із відповідною постановою він не погоджуюється, оскільки будь-якого порушення правил дорожнього руху не допускав так само як і будь-якого адміністративного правопорушення. При розгляді справи відповідачем не було надано жодного доказу здійснення ним саме керування транспортним засобом.
Ухвалою судді Трускавецького міського суду Львівської області від 21.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 04.06.2024 на 15.00.
В судове засідання 13.06.2024 позивач з'явився, позов підтримав та просив його задовольнити. Крім цього пояснив, що він приїхав із знайомим Юлієм на заправку WOG, він був пасажиром. Якийсь чоловік викликав працівників поліції з невідомих причин, а пізніше сказав їм, що він без прав їздить на автомобілі по місту. Приїхавши працівники поліції склали на нього постанову за керування транспортом засобом без посвідчення водія, хоча він не керував автомобілем. У дійсності він не має посвідчення водія, але вчиться в автошколі.
В судове засідання 13.06.2024 представник відповідача не з'явився, однак на адресу суду 07.06.2024 від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи СД-диску з відеозаписом події за участю ОСОБА_1 .
Допитаний в судовому засіданні 18.06.2024 в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що він являється керівником громадського формування з охорони громадського порядку в м. Трускавці «Ватра». 14.05.2024 у м. Трускавці він бачив транспортний засіб BMW номерний знак НОМЕР_1 , який двічі грубо порушував правила дорожнього руху. Він на своєму автомобілі рухався за ним. Даний автомобіль спочатку поїхав у сторону м.Дрогобича, а потім по об'їзній дорозі на м.Львів, тому він на своєму авто поїхав за ним. Перед мостом даний автомобіль зупинився, він підійшов до нього, представився і сказав, щоб водій зупинив автомобіль. На що він погодився, однак натиснув на газ і утік. Він почав його переслідувати, однак автомобіль розвернувся і поїхав в м.Трускавець. Пізніше даний автомобіль BMW приїхав на заправку WOG, а він заїхавши за ним заблокував транспортний засіб та викликав працівників поліції. Під час того коли їхав патруль поліції на виклик, водій даного авто з місця водія пересів на заднє сидіння пасажира. В подальшому приїхав товариш даного водія, який візуально його знає та просив їх відпустити. За кермом був позивач, а товариш приїхав пізніше. Всю подію він знамав на камеру телефону.
Свідком будо долучено запис події на підтвердження своїх показів.
Заслухавши позивача, свідка ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, оглянувши диск з відеозаписом долучений представником відповідача, диск з відеозаписом долучений свідком ОСОБА_2 , оцінивши та дослідивши в сукупності наявні у справі докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, суд приходить до наступного:
Судом встановлено, що 14.05.2024 інспектором ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2148492 від 14.05.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 14.05.2024 о 20.02 год. в м. Стебник, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW 328, д.н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1а ПДР України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, або в передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.1а ПДР України, водій межанічного транспортногоьзасобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Під час судового засідання досліджено відеозапис, який було долучено представником відповідача.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, то поліційським було вручено копію постанови позивачу про притягнення його до адміністративної відповідальності. Тим самим, позивач не був позбавлений можливості висловити свої зауваження чи заперечення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, однак він без зауважень поставив свій підпис на документі.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Суд також приймає до уваги покази свідка ОСОБА_2 , який являвся заявником та свідком вчинення позивачем правопорушення.
Крім цього, під час судового засідання досліджено відеозапис, який було долучено свідком ОСОБА_2 .
З даного відеозапису вбачається, що позивач грубо порушував ПДР України, що в подальшому стало підставою притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
В свою чергу позивачем не спростовано обставину викладену в оскаржуваній постанові, відеозаписі та не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували дані факти.
Суд вважає, що працівники поліції діяли відповідно до закону та в рамках своїх повноважень.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання що в задоволенні позову слід відмовити.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У випадку відмови у задоволенні позову, витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 288, 289, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому копію рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд
Повний текст рішення складено 23.06.2024.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3.
Суддя: В. Т. Грицьків