Справа № 455/2334/23
Провадження № 2/455/115/2024
Іменем України
01 липня 2024 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Клімченка М.І.
за участю секретаря Шайди Н.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Старий Самбір цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,
24.10.2023 до Старосамбірського районного суду Львівської області області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів, 3 % річних та інфляційних витрат, яку позивач обґрунтовує тим, що 12.01.2022 внаслідок введення ОСОБА_1 невірних реквізитів, що отримані від третьої особи, ОСОБА_1 помилково здійснено переказ коштів у розмірі 80 434 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_2 . 10.02.2022 ОСОБА_1 повторно здійснено переказ коштів на невірно надані третьою особою реквізити, в результаті чого на рахунок ФОП « ОСОБА_3 » помилково перераховано кошти на суму 75779,00 грн. Помилкове отримання ФОП ОСОБА_2 коштів сталося внаслідок надання третьою особою для ОСОБА_1 невірних реквізитів. Про помилкові реквізити, на які здійснювався переказ коштів, ОСОБА_1 стало відомо вже у 2023 році. 25.08.2023 представником позивача - адвокатом Оринником А.Р. направлено ФОП ОСОБА_2 претензію №1/08 з вимогою повернути безпідставно набуті кошти у розмірі 156213,00 грн., однак відповідач проігнорував зазначену вимогу. Враховуючи те, що отримані відповідачем кошти є результатом помилки, а у відповідача відсутні підстави зберігати в себе чужі кошти, а тому ФОП ОСОБА_2 повинен був повернути помилково отримані кошти протягом трьох банківських днів. У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача 156213,00 грн. - безпідставно набутих коштів, 7767,86 грн. - 3% річних, 44896,36 грн. - інфляційних витрат, судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн.
Ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 26.10.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
22.11.2023 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача адвокат Шалапай І.О. проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПП «Промстильсервіс» для проведення ремонту в належній йому квартирі АДРЕСА_1 та відповідно був укладений договір підряду на проведення ремонтних робіт. Між ПП «Промстильсервіс» та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір субпідряда №01/12/21 від 01.12.2021 щодо здійснення ремонту за адресою: АДРЕСА_2 . Здійснюючи ремонт ОСОБА_1 комунікував з відповідачем та саме відповідач надав реквізити для оплати, що підтверджується скрін-шотами переписки між сторонами в месенджері «Телеграм». Згідно вказаної переписки, 30.12.2021 відповідач повідомив реквізити рахунку ОСОБА_1 та останній погодився оплатити частину виконаних робіт саме на рахунок ФОП ОСОБА_2 замість ПП «Промстильсервіс». Таким чином, акти виконаних робіт №3 та №4 були оплачені на рахунок ФОП ОСОБА_2 та відповідно суми по цих актах збігаються з оплатами ОСОБА_1 . З огляду на вказане, кошти, що перераховувалися ОСОБА_1 на рахунок ФОП ОСОБА_2 , як оплата за виконанні роботи, не можуть вважатися безпідставно набутими. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з огляду на те, що між Позивачем та Відповідачем не було жодних юридичних правовідносин.
У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позову, додатково пояснила, що ОСОБА_1 в добровільному порядку та неодноразово перерахував кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 , самостійно зазначав призначення платежу та вводив реквізити рахунку відповідача. Крім того, ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив, не надано пояснення чому позивач систематично перераховував кошти на рахунок відповідача. Позивач у справі, здійснюючи оплату, знав, що між ним та відповідачем відсутнє зобов'язання, а тому поведінка позивача є суперечливою, що унеможливлює задоволення позовних вимог і стягнення коштів.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.
На підтвердження позову у справі, яка розглядається, представником позивача суду надані копії двох квитанцій про оплату.
Згідно квитанції про оплату №123584455 від 12 січня 2022 року ОСОБА_1 надіслав грошові кошти в сумі 80434,00 грн. на ім'я ФОП ОСОБА_2 (а.с. 8).
Відповідно до квитанції про оплату №128412415 від 10 лютого 2022 року ОСОБА_1 надіслав грошові кошти в сумі 75779,00 грн. на ім'я відповідача (а.с. 9).
25.08.2023 за вих. №1/08 адвокатом Ориник А.Р., що діє в інтересах ОСОБА_1 , направлена претензія на адресу ФОП ОСОБА_2 з вимогою сплатити на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в сумі 156 213 грн. (а.с.10-13).
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина 3 статті 1212 ЦК України).
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19).
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №912/2601/19.
Згідно змісту позовної заяви, позивач стверджує, що помилкове отримання відповідачем коштів сталось 12.01.2022 та 10.02.2022 внаслідок надання третьою особою для ОСОБА_1 невірних реквізитів. Також, стверджує про відсутність між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 будь-яких договірних відносин (усних чи письмових).
Разом з тим, представник відповідача у відзиві на позовну заяву стверджує про укладення договору підряду між ОСОБА_1 та ПП «Промстильсервіс» для проведення ремонту в належній йому квартирі АДРЕСА_1 . Внаслідок чого, в подальшому між ПП «Промстильсервіс» та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір субпідряду №01/12/21 від 01.12.2021 для проведення ремонту квартири АДРЕСА_1 .
На підтвердження своєї позиції представник відповідача надала копію Договору субпідряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №01/12/21 від 01.12.2021, укладений між «Промстильсервіс» та ФОП ОСОБА_2 (а.с.68-73), Акт №3 від 30.12.2021 та Акт №4 від 29.01.2022 на ремонт квартири ЖК ОСОБА_4 , кв. 72. (а.с.85-88).
Також, за твердженням представника відповідача договір підряду між ОСОБА_1 та ПП «Промстильсервіс» для проведення ремонту в належній йому квартирі АДРЕСА_1 не зберігся, однак його існування підтверджують виписки по рахунку, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перерахував на рахунок ПП «Промстильсервіс»:
-01.11.2021 аванс згідно договору на виконання робіт №29102021-1 від 29.10.2021 в сумі 60000 грн.;
-17.11.2021 оплата за пот.рем. розподільчих щитків в сумі 45000 грн.;
-18.11.2021 оплата згідно акту №1 договору на виконання робіт №29102021-1 від 29.10.2021 в сумі 51299 грн.;
-09.12.2021 часткова оплата за товар згідно рах. №31 в сумі 12500 грн.;
-09.12.2021 оплата за товар в сумі 108196,50 грн.;
-09.12.2021 оплата згідно акту №2 договору на виконання робіт №29102021-1 від 29.10.2021 в сумі 78106 грн. (а.с.134-136).
Крім того, представником відповідача надано суду скірн-шоти переписки в месенджері «Телеграм», з яких вбачається, що ФОП ОСОБА_2 комунікував з ОСОБА_1 здійснюючи ремонт в квартирі. Саме відповідач повідомив реквізити рахунку позивачу та останній погодився оплатити частину виконаних робіт саме на рахунок ФОП ОСОБА_2 замість ПП «Промстильсервіс». Таким чином, акти виконаних робіт №3 та №4 були оплачені саме на рахунок ФОП ОСОБА_2 , та відповідно суми по цих актах збігаються з оплатами ОСОБА_1 (а.с.74-80).
В судовому засіданні представником позивача не заперечувалась дотичність ОСОБА_1 до переписки в месенджері «Телеграм».
З урахуванням викладеного, надавши оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності; враховуючи доводи відповідача, що між ПП «Промстильсервіс» та ОСОБА_1 був підписаний договір на виконання ремонтних робіт у квартирі позивача; встановивши недоведеність позивачем твердження, що між ним та ФОП ОСОБА_2 відсутні будь-які договірні відносин суд дійшов висновку, що представником позивача не доведено наявність підстав для застосування положень статті 1212 ЦК України.
Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову, судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу за статтею 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.
На підставі викладено, керуючись статтями 12, 13, 19, 80-82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 01.07.2024.
Суддя М.І. Клімченко